- •Присвячується передмова
- •Уведення
- •1 Сучасний електропривод, його особливості, стан і напрямки розвитку
- •1.1 Елементи автоматизованого електропривода
- •1.1.1 Силові елементи
- •1.1.2 Елементи керування
- •1.2 Особливості й тенденції розвитку сучасного електропривода
- •1.3 Курс теорія електропривода
- •1.4 Короткий історичний нарис розвитку еп
- •Механіка електропривода
- •2.1 Елементи механічної частини електропривода
- •2.2 Рівняння механічного руху
- •2.3 Розрахункові схеми механічної частини електропривода (еп)
- •2.4 Багатомасові механічні системи
- •2.5 Типові статичні навантаження еп
- •2.6 Режими роботи електроприводів
- •3 Статичні характеристики виконавчих механізмів та електродвигунів
- •3.1 Механізми
- •3.2 Електродвигуни
- •3.3 Статичні механічна й електромеханічна характеристики електродвигуна постійного струму незалежного збудження (дпс нз)
- •3.4 Режими роботи електродвигунів
- •3.5 Статичні характеристики дпс нз в гальмівних режимах
- •3.5.1 Режим рекуперативного гальмування
- •3.5.2 Режим гальмування противвімкненням
- •3.5.3 Режим електродинамічного гальмування
- •3.5.4 Використання електричних способів гальмування електроприводів
- •3.6 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •3.7 Статичні характеристики дпс пз у гальмівних режимах
- •3.7.1 Режим гальмування противвімкненням
- •Режим електродинамічного гальмування
- •3.8 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму мішаного збудження (дпс мз)
- •3.9 Статичні характеристики дпс мз у гальмівних режимах
- •3.9.3 Динамічне гальмування дпс мз
- •3.10 Статичні механічні характеристики асинхронних двигунів (ад)
- •3.10.1 Заступна схема ад
- •3.10.1.1 Параметри заступної схеми:
- •3.10.2 Аналітичний вираз механічної статичної характеристики ад
- •3.11 Механічна статична характеристика ад у координатах s й m ( )
- •3.12 Аналіз механічної характеристики ад , поданої у вигляді спрощеної формули Клосса
- •3.13 Механічна характеристика ад у координатах та (залежність )
- •3.14 Узагальнення властивостей механічних характеристик ад
- •3.15 Механічні характеристики ад у гальмівних режимах
- •3.15.1 Рекуперативне гальмування (з віддачею енергії у мережу)
- •3.15.2 Гальмування противвімкненням
- •3.15.3 Динамічне гальмування
- •3.15.3.1 Динамічне гальмування при незалежному збудженні
- •3.15.3.2 Динамічне гальмування при самозбудженні
- •3.16 Механічні статичні та кутова характеристики синхронних двигунів (сд)
- •3.16.1 Механічні характеристики сд
- •3.16.2 Кутова характеристика сд
- •3.16.3 Механічні статичні характеристики сд у гальмівних режимах
- •3.17 Механічні статичні характеристики двигунів у багатодвигуневому приводі
- •4 Регулювання координат електроприводів
- •4.1 Основні узагальнені показники регулювання швидкості електропривода
- •4.1.1 Точність регулювання
- •4.1.2 Діапазон регулювання швидкості
- •4.1.3 Плавність регулювання швидкості
- •4.1.4 Стабільність кутової швидкості
- •4.1.5 Напрямок регулювання
- •4.1.6 Допустиме навантаження у діапазоні регулювання
- •4.1.7 Швидкодія, коливальність, перерегулювання
- •4.1.8 Економічність регулювання швидкості
- •4.2 Способи регулювання швидкості
- •4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
- •4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
- •4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
- •4.3.3 Регулювання швидкості дпс нз шунтуванням якоря
- •4.3.4 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням напруги живлення якоря
- •4.4 Основні способи регулювання швидкості двигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •4.4.1 Регулювання швидкості дпс пз за допомогою резисторів у якірному колі
- •4.4.2 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням магнітного потоку
- •4.4.3 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням напруги живлення
- •4.5 Регулювання координат ад
- •4.5.1 Регулювання швидкості ад за допомогою резисторів у колі ротора
- •4.5.2 Регулювання координат ад за допомогою резисторів у колі статора
- •4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
- •4.5.4 Регулювання координат ад змінюванням напруги живлення статора
- •4.5.5 Частотне регулювання ад
- •5 Перехідні режими в еп
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Класифікація виконавчих механізмів у залежності від характеру дії статичного момента опору (мс)
- •5.3 Пуск дпс нз до основної швидкості при одному ступені пускового реостата
- •5.4 Пуск дпс нз до основної швидкості при багатоступінчастому пусковому резисторі
- •5.5 Пуск дпс нз з урахуванням електромагнітного перехідного процесу
- •5.6 Перехідний режим динамічного гальмування дпс нз
- •5.7 Перехідні режими в еп з трифазними асинхронними двигунами
- •6 Вибір електродвигунів
- •6.1 Нагрівання й охолодження двигунів. Класифікація режимів роботи еп у відповідності до характеру змінювання навантаження
- •6.1.1 Тривалий (довготривалий) номінальний режим (s1)
- •6.1.2 Короткочасний номінальний режим (s2)
- •6.1.3 Повторно-короткочасний номінальний режим (s3)
- •6.1.4 Номінальні режими s4 - s8
- •6.1.5 Навантажувальні діаграми електроприводів
- •6.1.6 Розрахунок потужності електродвигуна при тривалому режимі роботи (s1) й незмінному навантажені
- •6.1.7 Розрахунок потужності двигуна при тривалому режимі роботи s1 й змінному циклічному навантаженні
- •6.1.8 Визначення допустимої частості вмикань ад з короткозамкненим ротором
- •Основи автоматичного керування електроприводами
- •7.1 Вступна частина
- •7.2. Зображення й позначення елементів електричних схем. Загальні правила виконання схем
- •7.2.1 Схема електрична структурна. Позначення документа е1
- •7.2.2 Функціональна електрична схема. Позначення документа е2
- •7.2.3 Принципова електрична схема. Позначення документа е3
- •7.2.4 Схема електрична з’єднань. Позначення документа е4
- •7.2.5 Схема електрична підмикання. Позначення документа е5
- •7.2.6 Схема електрична загальна. Позначення документа е6
- •7.2.7 Схема електрична розташування. Позначення документа е7
- •7.2.8 Схеми цифрової та обчислювальної техніки
- •7.2.9 Умовні літерно-цифрові позначення в електричних схемах
- •7.3 Розімкнені системи автоматичного керування
- •7.3.1 Принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах
- •7.3.2 Керування пуском дпс у функції кутової швидкості
- •7.3.3 Керування пуском дпс у функції струму
- •7.3.4 Керування пуском дпс у функції часу
- •7.4 Замкнені системи автоматичного керування
- •7.4.1 Основи автоматичного керування електроприводів постійного струму
- •7.4.2 Основи автоматичного керування електроприводів змінного струму
- •7.4.3 Стежний електропривод
- •7.4.4 Основи програмного керування еп
- •Перелік посилань
- •Основи електричного привода
4.2 Способи регулювання швидкості
Будемо розглядати тільки способи регулювання швидкості, що пов’язані з впливом на електродвигун, а не ті, що пов’язані зі зміною параметрів кінематики механічної частини електропривода.
Способи регулювання швидкості впливом на електродвигун слід поділити на дві основні групи.
1-а група. Способи, що забезпечують регулювання швидкості електродвигуна за рахунок змінювання, або регулювання параметрів мережі живлення двигуна. Це, в основному два параметри:
напруга мережі;
частота мережі.
Для цього використовуються спеціальні пристрої, які функціонально є регулівними джерелами енергії. Це або електромашинні джерела живлення, або статичні перетворювачі (найчастіше напівпровідникові).
Такі пристрої мають значну вартість, порівняно з вартістю самого двигуна, але забезпечують економічне у широких межах плавне змінювання величини напруги й частоти.
2-а група. Способи, що забезпечують регулювання швидкості електродвигуна за рахунок змінювання параметрів безпосередньо електродвигуна (активний чи індуктивний опір обмоток двигуна, число витків обмоток, число пар полюсів й таке інше).
Пристрої для реалізації змінювання названих параметрів мають вартість суттєво меншу, ніж пристрої першої групи, але вони й менш ефективні.
4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
Для таких електродвигунів, у відповідності до їх електромеханічної характеристики
,
можливі три основні способи регулювання швидкості:
- змінювання величини напруги мережі живлення ( );
- змінювання опору якірного кола ( );
- змінювання величини основного магнітного потоку двигуна ( ).
Розглянемо їх у такій послідовності.
4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
Регулювання кутової швидкості змінюванням опору якірного кола (фрагмент б рисунка 4.5) не вимагає особливих пояснень. Цей спосіб випливає з розглянутих раніше реостатних характеристик ДПС НЗ (фрагмент а рисунка 4.5).
а – механічні характеристики;
б – схема.
Рисунок 4.5 – Уведення додаткового опору в коло якоря.
Цей спосіб називається реостатним, є вельми простий за своєю реалізацією і тому широко використовується для регулювання швидкості, момента, струму й інших координат.
Сім’я реостатних характеристик (дивись фрагмент а рисунка 4.5) виходить із однієї точки, точки ідеального неробочого ходу 0, тобто величина 0 не залежить від опору . Нахил характеристик визначається опором якірного кола (при фіксованому значенні момента) і при зростанні опору збільшується (зменшується жорсткість характеристик). Регулювання здійснюється при номінальних параметрах двигуна (змінюється тільки опір якірного кола):
; ; .
Основні показники регулювання швидкості
Діапазон регулювання. Діапазон ( для номінального навантаження) незначний, не перевищує 2 – 3, зі зменшенням навантаження вироджується до 1 (до швидкості неробочого ходу ). Так при моменті діапазон , а при моменті діапазон (дивись фрагмент а рисунка 4.5).
Напрямок регулювання. Однозонне, вниз від основної швидкості .
Плавність регулювання. Визначається конструкцією реостата . Якщо його опір можна змінювати плавно, значить і регулювання швидкості буде плавним. Зазвичай це ступінчасте регулювання.
Стабільність швидкості. Зменшується в міру зменшення діапазону регулювання. Взагалі стабільність низька. При коливаннях момента опору у межах коливання швидкості при швидкості складає , а при швидкості складає , тобто стабільність різко погіршується зі зростанням (дивись рисунок 4.2).
Допустиме навантаження у діапазоні регулювання. Оскільки при такому регулюванні струм збудження стала величина, а для будь-якої швидкості струм навантаження не може перевищувати (за умов нагрівання), то допустимий момент буде
незалежно від величини швидкості.
Таким чином, регулювання швидкості здійснюється при сталому моменті, що дорівнює номінальному. Потужність зі зростанням швидкості збільшується за лінійним законом
,
оскільки , а математично це рівняння прямої типу , де є коефіцієнт пропорціональності.
Економічність регулювання. Витрати на спорудження способу незначні ( мала вартість регулівного реостату ).
Якщо робота на зниженій швидкості не тривала, то регулівний реостат не потрібний, можна для цієї мети використати пусковий реостат, який уже є. Експлуатаційні витрати значні (додатковий опір уводиться у коло головного струму – коло якоря). Спосіб не економічний. Так якщо при регулювання швидкості зменшити швидкість у два рази порівняно з , то це призведе до того, що половина потужності, яка споживається, буде витрачатися на втрати потужності у самому двигуні, тобто ККД не може асимптотично перевищувати 50%.
Незважаючи на низькі техніко-економічні показники реостатне регулювання швидкості використовується дуже широко із-за простоти своєї реалізації, коли треба незначний діапазон регулювання, а час роботи на знижених швидкостях теж незначний, зокрема, у електроприводах вантажопіднімальних механізмів (крани, ліфти й таке інше), деяких верстатів та іншого обладнання.