1.7 Шнгулецько-Криворізька шовна зона

Ця зона має субмеридіонапьне простягання та обмежена на сході Криворізько-Кременчуцьким розломом, а на заході Західноінгулецьким. Геологічна будова Інгульсько-Криворізької зони дуже складна. Тут виділяються стратиграфічні підрозділи та ультраметаморфічні й інтрузивно-магматичні комплекси суміжних Інгульського та Середньопридніпровського мегаблоків, що утворюють вузькі лінійні складки та невеликі купольні структури [16]. Тільки в межах шовної зони виділяється криворізька серія (криворожій), що простежується у вигляді вузьких ліній­них складок вздовж Криворізько Кременчуцького розлому шириною 2-7 км протя­гом 200 км. Найбільш повні розрізи серії встановлені в Саксаганському районі Криворізького басейну та центральній частині Кременчуцького залізорудного району (Галещинська синкліналь). У складі криворізької серії виділяється чотири світи: новокриворізька, скелюватська, саксаганська, гданцівська.

Новокриворізька світа залягає на метаморфізованій корі вивітрювання архейських гранітоїдів дніпропетровського комплексу. У її складі переважають ортопороди - амфіболіти, амфіболові сланці, метатуфопісковики. У Саксаганському районі вивчені білі кварцити, що перемежовуються з прошарками (покровами) основних порід. Скелюватська світа потужністю 0,3 км простежується в межах Криворізько-Кременчуцької структури майже повсюди. Це сланці талькові, тальк-хлоритові, карбонат-хлорит-тапькові; сланці філітоподібні, аспідні, біотитові, хлоритові, метапісковики аркозові, метаконгломерати. Метаконгломерати залягають у низах світи та складаються з ріні кварцу, кварцитів, слюдистих сланців, амфіболітів і плагіогранітів, розміром 20-30 см. Цемент кварцово-серицитовий.

Саксаганська світа зосереджує основні запаси залізних руд Кривбасу та Кременчуцького залізорудного району. Ця світа складається із семи горизонтів залізистих кварцитів (джеспілітів), багатих залізних руд магнетитових, мартитових і гематитових, що розмежовуються сланцями слюдисто-хлоритовими, кварцбіотитовими та ін. Потужність саксагапської світи 1500 м. Вона згідно залягає на скелюватській.

Рудні поклади Кривбасу включають 25 родовищ, розвідані запаси станов­лять 21 млрдт. У Кременчуцькому районі розвідані запаси залізних руд - 4,1 млрд т [2].

Гданцівська світа незгідно залягає на саксаганській. Найбільш повний її розріз вивчений у районі с. Гданцівка. Характерною особливістю світи є роз­маїття літологічного складу за різкою фаціальною мінливістю по латералі. Вона складена метапісковиками, кварцитами, сланцями слюдисто-хлоритовими, кварцово-біотитовими з амфіболом, гранатом, ставролітом, андалузитом, про­шарками мармурів і залізних руд. Потужність світи досягає 1600 м.

З перервою та незгідністю на гданцівській залягає глеюватська світа, що вивчена лише у приосьовій частині Криворізької структури. В останній стратиграфічній схемі (табл. 1.5) ця світа виключена зі складу криворізької серії. При­водом для цього стали знахідки у породах, що складають світу (метапісковики, метаконгломерати, метаалевроліти, слюдисті сланці), мікрофітофосілій і фітолітів рифею. Потужність світи 3500 м.

До криворожію віднесені метасоматити альбіт-мікроклінові, пегматити і апліто-пегматоїдні граніти, граніти сублужні, граніти і мігматити біотитові та амфібол-біотитові кіровоградського комплексу. Рідкіснометальні пегматити та ураноносні альбітити Криворізької структури мають ізотопний вік 2,1-1,75 млрд років. Численні розломи мають субмеридіональне простягання, формують насуви, підкиди та потужні зони тектонітів. Інгуло-Криворізькій шовній зоні відпо­відає субмеридіальна зона потовщеної земної кори. Поверхня Мохо у її межах занурюється на глибину до 55 км [5].