- •1. Докембрійський фундамент
- •1.1. Геолого-структурне районування
- •1.2 Волинський мегаблок
- •1.3 Дністровсько-Бузький мегаблок
- •1.4 Росинсько-Тікицький мегаблок
- •1.5 Голованівська шовна зона
- •1.6 Інгульский мегаблок
- •1.7 Шнгулецько-Криворізька шовна зона
- •1.8 Середньоприднїпровський мегаблок
- •1.9 Оріхово-Павлоградська шовна зона
- •1.10. Приазовський мегаблок
- •2. Осадовий чохол
- •2.1. Особливості геологічної будови та районування
- •2.2. Кора вивітрювання
- •2.3.1. Мезо-неопротерозой
- •2.3.1.1. Рифей
- •2.3.1.2. Вендська система. Нижній відділ
- •2.4. Платформний чохол
- •2.4.1. Неопротерозой
- •2.4.4.1. Вендська система. Верхній відділ
- •2.4.2. Палеозойська ератема
- •2.4.2.1. Кембрійська система
- •2.4.2.2. Ордрвицька система
- •2.4.2.3. Силурійська система
- •2.4.2.4. Девонська система
- •2.4.2.5. Камя’новугільна система
- •2.4.3. Мезозойська ератема
- •2.4.3.1. Тріасова система
- •2.4.3.2 Юрська система
- •2.4.3.3. Крейдова система
- •2.4.3.3.1. Нижній відділ
- •2.4.3.3.2. Верзшій відділ
- •2.4.4. Кайнозойська ератема
- •2.4.4.1. Палеогенова система
- •2.4.4.2. Неогенова система
- •2.4.4.3. Четвертинна система
- •Висновки (основні етапи геологічної історії)
1.7 Шнгулецько-Криворізька шовна зона
Ця зона має субмеридіонапьне простягання та обмежена на сході Криворізько-Кременчуцьким розломом, а на заході Західноінгулецьким. Геологічна будова Інгульсько-Криворізької зони дуже складна. Тут виділяються стратиграфічні підрозділи та ультраметаморфічні й інтрузивно-магматичні комплекси суміжних Інгульського та Середньопридніпровського мегаблоків, що утворюють вузькі лінійні складки та невеликі купольні структури [16]. Тільки в межах шовної зони виділяється криворізька серія (криворожій), що простежується у вигляді вузьких лінійних складок вздовж Криворізько Кременчуцького розлому шириною 2-7 км протягом 200 км. Найбільш повні розрізи серії встановлені в Саксаганському районі Криворізького басейну та центральній частині Кременчуцького залізорудного району (Галещинська синкліналь). У складі криворізької серії виділяється чотири світи: новокриворізька, скелюватська, саксаганська, гданцівська.
Новокриворізька світа залягає на метаморфізованій корі вивітрювання архейських гранітоїдів дніпропетровського комплексу. У її складі переважають ортопороди - амфіболіти, амфіболові сланці, метатуфопісковики. У Саксаганському районі вивчені білі кварцити, що перемежовуються з прошарками (покровами) основних порід. Скелюватська світа потужністю 0,3 км простежується в межах Криворізько-Кременчуцької структури майже повсюди. Це сланці талькові, тальк-хлоритові, карбонат-хлорит-тапькові; сланці філітоподібні, аспідні, біотитові, хлоритові, метапісковики аркозові, метаконгломерати. Метаконгломерати залягають у низах світи та складаються з ріні кварцу, кварцитів, слюдистих сланців, амфіболітів і плагіогранітів, розміром 20-30 см. Цемент кварцово-серицитовий.
Саксаганська світа зосереджує основні запаси залізних руд Кривбасу та Кременчуцького залізорудного району. Ця світа складається із семи горизонтів залізистих кварцитів (джеспілітів), багатих залізних руд магнетитових, мартитових і гематитових, що розмежовуються сланцями слюдисто-хлоритовими, кварцбіотитовими та ін. Потужність саксагапської світи 1500 м. Вона згідно залягає на скелюватській.
Рудні поклади Кривбасу включають 25 родовищ, розвідані запаси становлять 21 млрдт. У Кременчуцькому районі розвідані запаси залізних руд - 4,1 млрд т [2].
Гданцівська світа незгідно залягає на саксаганській. Найбільш повний її розріз вивчений у районі с. Гданцівка. Характерною особливістю світи є розмаїття літологічного складу за різкою фаціальною мінливістю по латералі. Вона складена метапісковиками, кварцитами, сланцями слюдисто-хлоритовими, кварцово-біотитовими з амфіболом, гранатом, ставролітом, андалузитом, прошарками мармурів і залізних руд. Потужність світи досягає 1600 м.
З перервою та незгідністю на гданцівській залягає глеюватська світа, що вивчена лише у приосьовій частині Криворізької структури. В останній стратиграфічній схемі (табл. 1.5) ця світа виключена зі складу криворізької серії. Приводом для цього стали знахідки у породах, що складають світу (метапісковики, метаконгломерати, метаалевроліти, слюдисті сланці), мікрофітофосілій і фітолітів рифею. Потужність світи 3500 м.
До криворожію віднесені метасоматити альбіт-мікроклінові, пегматити і апліто-пегматоїдні граніти, граніти сублужні, граніти і мігматити біотитові та амфібол-біотитові кіровоградського комплексу. Рідкіснометальні пегматити та ураноносні альбітити Криворізької структури мають ізотопний вік 2,1-1,75 млрд років. Численні розломи мають субмеридіональне простягання, формують насуви, підкиди та потужні зони тектонітів. Інгуло-Криворізькій шовній зоні відповідає субмеридіальна зона потовщеної земної кори. Поверхня Мохо у її межах занурюється на глибину до 55 км [5].