проникність судин, прискорює зсідання крові та забезпечує обмін мінеральних речовин.

Застосовують за отруєнь тварин мінеральними кислотами, за гіперацидного гастриту, хронічних проносів, а також з метою лікування тварин при тимпанії, рахіті, остеомаляції, лизусі та за переломів кісток. В якості мінеральної підгодівлі задають молодняку тварин з метою прискорення росту, а птиці – за перозису та для зміцнення яєчної шкаралупи.

Дози всередину, г: коням та великій рогатій худобі – 20-50; телятам – 5-10; вівцям – 5-10; ягнятам – 2-5; свиням – 2-5; поросятам – 1-2; собакам – 0,2-2; котам – 0,5-1; курям – 1-2.

5.4. Солі Магнію

Магній надходить в організм тварин у формі солей (магній щавлевокислий) або хелатів (фітин, хлорофіл). Близько двадцяти відсотків його всмоктується в іонізованій формі в дванадцятипалій кишці. Корові щодобово потрібно 8 грам Магнію для забезпечення обмінних процесів та близько 0,6 г – в процесі синтезу компонентів одного літра молока. Зазвичай корми містять достатню кількість магнію, але ранньою весною в молодих рослинах Магнію мало, тому в корів нерідко розвивається гіпомагніємія.

Кількість Магнію в організмі тварин становить близько 0,05% від маси тіла. З цієї кількості 70 % локалізується в зубах та в скелеті, решта – у м'яких тканинах. Магній – це внутрішньоклітинний елемент. Сироватка крові містить 1,8-3,2 мг/л, а еритроцити крові– у два, м'язи – в десять разів більше. Іони магнію є активаторами більшості енергозалежних реакцій. Це обумовлено участю їх у обміні Фосфору та вуглеводів. Особливо важливим елементом він є у зв’язку з підтриманням достатньої активності каліймембранної АТФ-ази, яка регулює інтенсивність виділення медіаторів клітинами центральної нервової системи.

За гіпомагніємії порушується транспорт Калію всередину клітин, послаблюється активність магнійзалежних ферментів, сповільнюється метаболізм вуглеводів та Фосфору, знижується тонус посмугованих м’язів. Клінічно це проявляється розширенням периферійних кровоносних судин, гіперемією слизових оболонок, прискоренням пульсу та послабленням роботи серця. За надто низького рівня Магнію в крові у тварин розвивається так звана «пасовищна тетанія». Причиною її може бути не лише низький вміст Магнію в молодих рослинах, а й послаблення інтенсивності всмоктування його в кишечнику за високого рівня Кальцію в кормах раціону або за недостатнього засвоєння Магнію клітинами внаслідок низького рівня глюкози в крові.

Метаболізм Магнію тісно пов'язаний з рівнем Фосфору та Кальцію в організмі, а його основна фармакологічна дія залежить від шляхів уведення препаратів магнію. За парентерального уведення в малих дозах Магній

регулює кислотно-лужну рівновагу та осмотичний тиск клітинних і позаклітинних рідин. Беручи участь в окиснювальному фосфорилюванні, він підвищує реактивність нервово-м'язового апарату. Будучи активатором або входячи до складу ферментів, Магній забезпечує тканинне дихання, метаболізм білків та вуглеводів.

У великих дозах Магній пригнічує активність нервових клітин центральної нервової системи і діє заспокійливо, іноді викликаючи наркоз. Антагоністом Магнію в центральній нервовій системі є Кальцій. Витісняючи іони магнію з нервових клітин, Кальцій усуває наркозну дію Магнію. Крім того, Магній може бути антагоністом Кальцію та Барію. Відновлюючи активність Na-, К- АТФ-ази, Магній діє протиаритмічно при отруєнні тварин серцевими глікозидами.

Магнію сульфат (гірка сіль, англійська сіль) – Magnesii sulfas, MgSO4×7H2O

Призматичні безбарвні кристали гірко-солоного смаку, розчиняються в одній частині холодної та в 0,3 частини гарячої води. Розчини нейтральної реакції, термостабільні. Магнію сульфат містить 35 % кристалізаційної води, яку він втрачає при вивітрюванні та під час нагрівання.

Випускають порошок, а також 25% водний розчин в ампулах по 5, 10 та 20 мілілітрів.

За внутрішнього уведення магнію сульфат погано всмоктується в кров, але притягує та утримує воду, викликаючи проносну дію. Він дещо сильніше діє від натрію сульфату, подразнює слизові оболонки та викликає гіперемію кишечнику. Частково всмоктуючись у кров, магнію сульфат діє жовчогінно. За парентерального уведення магнію сульфат проявляє заспокійливу дію на центральну нервову систему, а у великих дозах викликає наркоз.

Фармакологічні ефекти магнію сульфату залежно від способу застосування

Застосовуюють всередину в малих дозах з метою стимуляції процесів травлення, а у великих дозах – в якості проносного засобу при закупорці книжки та за атоній передшлунків у жуйних. Він є надійним жовчогінним засобом при спазмах стінки жовчних протоків. Внутрішньовенно магнію сульфат уводять як заспокійливий засіб при перезбудженнях та як спазмолітичний засіб при кольках. З метою лікування тварин за пасовищної тетанії та для базисного наркозу магнію сульфат уводять внутрішньовенно.

Дози всередину, жовчогінні, г: коням – 15-20; великій рогатій худобі – 25-60; свиням – 25-50. Дози проносні, г: коням – 300-500; великій рогатій худобі –

400-800; вівцям – 50-100.

Внутрішньовенно 25% розчин, мл: коням – 80-100; великій рогатій худобі – 100-200; вівцям – 40-80; собакам – 5-10.

Білий рихлий порошок, майже не розчиняється у воді. Розчиняється у слабких кислотах з виділенням вуглекислого газу.

Випускають порошок в пакетах по 500 г.

За внутрішнього уведення магнію карбонат нейтралізує кислоту в шлунку з утворенням магнію хлориду, який діє подразнююче. При надходженні в кишечник магнію хлорид активує секрецію і посилює перистальтику кишечнику.

Застосовують з метою нейтралізації кислот при отруєннях та за гіперацидозу, а також як адсорбент за тимпанії (1 г препарату сорбує 1 л вугільної кислоти), за гострого розширення шлунку в коней та за отруєнь солями важких металів. Зовнішньо магнію карбонат застосовують у складі присипок для лікування тварин за мокнучих дерматитів та екзем.

Дози всередину, г: коням – 10-15; великій рогатій худобі – 10-25; вівцям – 5- 19; свиням – 2-5; собакам – 0,2-1; курям – 0,1-0,2; лисицям та песцям – 0,5-

1; котам – 0,25-0,5.

Магнію оксид (палена магнезія) – Magnesii oxydum, MgO

Білий дрібний легкий порошок, нерозчинний у воді, розчиняється у хлоридній кислоті.

Легко нейтралізує кислоти, адсорбує гази. Після внутрішнього застосування нейтралізує хлоридну кислоту шлункового соку з утворенням магнію хлориду. Вугільна кислота при цьому не виділяється. У кишечнику утворений магнію хлорид проявляє слабку проносну дію.

Магнію оксид адсорбує гази (1 г магнію оксиду адсорбує до 1 л СО2), нейтралізує кислоти, осаджує із сполук важкі метали.

Застосовують за гіперацидних катарів шлунка, тимпанії передшлунків, гострому розширенні шлунка в коней, при отруєннях солями важких металів та кислотами.

Дози всередину, г: коням та великій рогатій худобі – 10-25; дрібній рогатій худобі – 5-10; свиням – 2-5; собакам – 0,2-1.

5.5. Солі Фосфору

Фосфор надходить в організм тварин з кормом у формі фосфо-протеїнів та фосфатидів, які легко всмоктуються в лужному середовищі тонкого відділу кишечнику. Рослини містять достатню кількість фосфору, що повністю забезпечує потребу організму тварин. За гіповітамінозів, гіперацидного гастриту, високого рівня Кальцію, Магнію та Феруму в кормах резорбція Фосфору послаблюється.

В організмі тварин Фосфор перебуває у формі неорганічних сполук (натрієвих, калієвих та кальцієвих солей) та органічних комплексів (фосфорних ефірів вуглеводів, нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів тощо). До складу кісток входить 87 % фосфору; до складу м'яких тканин та рідин – 13 %. Метаболізм фосфору тісно пов'язаний з обміном кальцію. За рахіту та остеомаляції з кісток виводиться не лише Кальцій, а й Фосфор. Уведенням солей фосфору можна нормалізувати рівень обох елементів у кістковій тканині. Важлива роль у процесах всмоктування та метаболізму Фосфору та Кальцію належить вітамінам групи D, за гіповітамінозу яких в організмі засвоюється близько 60 % Фосфору від наявної кількості в кишечнику.

Фосфор, будучи біологічно досить активним, утворює комплексні сполуки з ліпідами і у формі фосфоліпідів забезпечує біологічну структуру клітинних мембран. Оскільки Фосфор бере участь в окиснювальному фосфорилюванні, він виступає як переносник енергії (АТФ, АДФ) і забезпечує енергетичними ресурсами метаболічні процеси. Входячи до складу ферментів (тіамінпірофосфату, кодегідрогенази, декарбоксилаз), Фосфор бере участь в процесах карбоксилювання, декарбоксилювання, окиснення та відновлення.

Фітин – Phytinum

Білий аморфний порошок без запаху, майже нерозчинний у воді, розчиняється в слабкому розчині хлоридної кислоти. За своїм складом він являє собою суміш кальцієвих та магнієвих солей інозитгексафосфорної кислоти. Одержують його з конопляної макухи. Містить 36 % фосфорної кислоти, зв'язаної з органічними речовинами.

Випускають у формі таблеток по 0,25 г.

Фітин є джерелом Фосфору в процесах формування скелету, стимулює кровотворення, забезпечує обмін білків, ліпідів та вуглеводів, тому його застосовують з метою прискорення росту та розвитку молодняка тварин, а також для лікування молодняка тварин за рахіту, остеомаляції та при переломах кісток. Фітин є ефективним за виснаження, за анемії та при гіпотонії м'язів.

Дози всередину, г: собакам – 0,25-0,5; лисицям та песцям – 0,1-0,4 три рази за добу.

Фосфосан – Phosphosanum

Прозора, безбарвна рідина без запаху. Може бути з осадом, який розчиняється при нагріванні. Це стерильний розчин однота двозаміщених натрієвих солей ортофосфорної кислоти і гексаметилентетраміну (уротропіну). Препарат містить натрію дифосфат 12-водний – 48 г, калій фосфорнокислий однозаміщений – 32 г та гексаметилентетрамін – 200 г в одному літрі.

Випускають розчин у флаконах по 200 та 500 мл.

Оскільки фосфосан містить Фосфор, він виявляє загальностимулювальну дію і активує ферментативні процеси, а гексаметилентетрамін нейтралізує токсичні сполуки і сприяє виведенню їх з організму.

Зстосовують з метою лікування тварин при захворюваннях з порушенням фосфорного та кальцієвого обміну (рахіту, остеомаляції, післяродової еклампсії, транспортної хвороби), для профілактики інтоксикацій, при

порушенні обміну речовин, за ацидозу та ацетонемії, а також для стимулювання росту та розвитку молодняка і для лікування тварин за анемій.

Дози внутрішньовенно тваринам всіх видів – 0,1-0,2 мл/кг маси тіла. Повторно препарат уводять через 24 години. Після уведення фосфосану протягом 24 годин тварині не можна уводити препарати кальцію.