Траву дикорослого адонісу весняного збирають в період цвітіння та до початку осипання плодів.

Випускають траву в пакетах по 50 грам.

За внутрішнього уведення сапоніни трави горицвіту подразнюють слизову оболонку шлунка, викликаючи гіперемію, що прискорює всмоктуванню глікозидів у кров. В шлунку глікозиди піддаються руйнуванню, а деяка частина їх всмоктується і за одну-дві години проявлється стимулююча дія на серце. Максимальний кардіотонічний ефект проявляється за десятьдвадцять годин, але триває недовго, оскільки глікозиди швидко піддаються руйнуванню і виводяться з жовчею, не виявляючи кумулятивної дії.

Застосовують порепарати горицвіту за хронічної серцевої недостатності та при неврозах серця, нерідко разом з бромідами, які проявляють заспокійливу дію. Уводять всередину у формі настою (1:30), кашки та болюсів три-чотири рази за добу.

Дози всередину, г: коням – 5-10; великій рогатій худобі – 5-15; вівцям та свиням – 2-3; собакам – 0,2-0,5; котам – 0,1-0,2.

Застосування препаратів горицвіту протипоказане за наявності органічних змін в міокарді та в судинах.

Адонізид – Adonisidum

Новогаленовий препарат з трави горицвіту весняного. Водна витяжка глікозидів з трави горицвіту, очищена від супутніх речовин та сапонінів.

Прозора, жовтого кольору рідина специфічного запаху, гіркого смаку, консервована 20% етиловим спиртом.

Випускають у флаконах по 15 мл для внутрішнього застосування.

Проявляє аналогічну кардіотонічну дію, як і трава горицвіту весняного.

Застосовують при хронічній серцевій недостатності, декомпенсованих пороках та неврозах серця.

Дози всередину, мл: коням та великій рогатій худобі – 20-40; вівцям – 1-4; свиням – 0,5-8; собакам – 0,5-4; котам – 0,2-1.

1.3. Препарати конвалії

Конвалія травнева – Convallaria majalis та її різновидності – конвалія далекосхідна – Сonvallaria manshurica, конвалія кавказька – Сonvallaria transcaucasica – трав'янисті багаторічні рослини родини лілійних (Liliaceae). Заготовляють листя, траву та суцвіття в період цвітіння рослин. Містить

глікозиди конвалятоксин, конвалятоксил, конвалязид, флавоноїди, сапоніни та ефірні олії.

Глікозиди конвалії проявляють на серцево-судинну систему таку ж, але дещо слабшу фармакологічну дію як і глікозиди наперстянки. В більшій мірі вони посилюють ритм серцевих скорочень та дещо слабше впливають на систолічні скорочення міокарда. Після уведення всередину глікозиди конвалії викликають систолічні скорочення та діастолічні розслаблення міокарда та типові кардіотонічні ефекти – посилюють систолу серця, сповільнюють частоту пульсу, збільшують діурез, сприяють розсмоктуванню набряків та проявляють слабко виражену седативну дію.

Препарати конвалії застосовують при серцевих неврозах, які супроводжуються порушенням ритму серцевих скорочень та слабкістю серця. Вони є менш ефективними за серцевої декомпенсації.

Трава конвалії травневої – Herba Convallariae majalis

Заготовляють траву, листя та суцвіття в період цвітіння рослин. Зберігають у сухому прохолодному місці.

Після уведення всередину глікозиди конвалії частково піддаються руйнуванню в травному каналі, а частина їх всмоктується і проявляє кардіотонічну дію. В процесі біотрансформації конвалятоксин піддається гідролізу до строфантидину та рамнози, конвалязид – до конвалятоксину та глюкози.

Застосовують препарати конвалії разом з препаратами валеріани для нормалізації ритму скорочень серця при серцевих неврозах та його слабкості.

Випускають висушену траву в пакетах по 50 грам.

Дози всередину, г: коням – 5-15; великій рогатій худобі – 5-20; вівцям – 2-8; свиням – 1-5; собакам – 0,2-2.

Протипоказане застосування препаратів конвалії при органічних змінах органів серцево-судинної системи, а також за гострого ендокардиту та міокардиту.

Настойка конвалії – Tinctura Convallariae

Прозора зелено-бурого кольору рідина, гіркого смаку, зі слабким своєрідним запахом. Настойку готують шляхом екстракції глікозидів з трави та квіток конвалії травневої 70% етиловим спиртом.

Настойка є відносно сильним кардіотонічним засобом, який застосовують при неврозах серця та за розладів серцевої діяльності без порушень процесів компенсації.

Випускають настойку в флаконах по 25 мл.

Дози всередину, мл: коням – 18-25; великій рогатій худобі – 10-25; вівцям – 5-10; свиням – 2-5; собакам – 0,2-1.

Корглікон – Corgliconum

Очищений від баластних речовин препарат з листя конвалії весняної.

Блідо-жовтий порошок, добре розчинний в спирті та в ацетоні, нерозчинний в ефірі етиловому, погано розчинний у воді.

Випускають 0,06% розчин в ампулах по одному мілілітру.

Проявляє сильну та швидку кардіотонічну дію. За ефективністю він подібний до строфантину, але є менш токсичним. Після внутрішньовенного уведення дія на серце проявляється через 28-30 хвилин і триває 8-15 годин. Внутрішньовенно уводять в низьких концентраціях, розбавляючи офіцинальні розчини 40% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:10 – 1:20.

Застосовують при гострій та хронічній недостатності кровообігу, серцевій декомпенсації, ускладненій миготінням передсердь та за приступів пароксизмальної тахікардії.

Дози внутрішньовенно, мл: коням – 4-5; великій рогатій худобі – 3-8; вівцям

– 1,5-2; собакам – 0,5-1.

1.4. Препарати строфанту

Строфант – Strophanthus Kombe – багаторічна ліана, яка росте в тропічних лісах Західної Африки. Відомо двадцять видів строфанту, серед яких найбільш розповсюдженими є гладкий, гіспідус, Комбе та інші.

Найчастіше використовують строфант Комбе, з насіння якого одержують строфантин К, що діє на серцевий м'яз та закінчення блукаючого нерва в серці. Він посилює серцеві скорочення, сповільнює ритм серця та підвищує тиск крові. Особливо ефективно його дія проявляється за порушення компенсації серця з явищами задишки, набряку, послаблення серцевих скорочень та за зниженого тиску крові.

Після внутрішньовенного уведення строфантин К протягом трьох- п’яти годин проявляє кардіотонічну дію, не викликаючи спазму коронарних судин, і не піддається кумуляції.

Вплив строфантину К на серце проявляється швидше, ніж глікозидів наперстянки. Він діє на блукаючий нерв дещо слабше і в меншій мірі пригнічує провідність імпульсів по міокарду. При застосуванні строфантину

К у більш високих дозах діастолічні розслаблення серця послаблюються, прискорюється ритм серцевих скорочень, появляється аритмія та значно зменшується поштовховий об'єм серця і знижується тиск крові.

Препарати строфантину К застосовують за серцевої недостатності для досягнення швидкого терапевтичного ефекту, при раптовій слабкості серця, за колапсу та хронічних розладів кровообігу.

Строфантин К – Strophanthinum K

Алкалоїд з насіння строфанту Комбе або синтетичний препарат.

g-Строфантин (убаїн)

k-Строфантин

Білий, іноді з жовтуватим відтінком, кристалічний порошок, погано розчинний у воді та в спирті.

Випускають 0,025% та 0,05% водний розчин в ампулах по одному мілілітру.

За внутрішнього уведення значна частина строфантину К піддається розкладу в травному каналі. Після внутрішньовенного уведення він проявляє швидку кардіотонічну дію, яка триває 12-15 годин.

Після уведення препаратів наперстянки строфантин К можна застосовувати не раніше як через п’ять-шість діб, оскільки можливе нашарування фармакологічних ефектів глікозидів з проявом токсичної дії.

Застосовують строфантин К як препарат екстренної допомоги з метою одержання швидкого кардіотонічного ефекту при колапсі, стенокардії, гострій недостатності серця та за набряку легень.

Дози внутрішньовенно, мл: коням – 10-20; великій рогатій худобі – 10-20; собакам – 0,5-1. Препарат уводять повільно, щоб не викликати зупинку серця.

Офіцинальний розчин строфантину К розбавляють 40% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду в співвідношенні 1:10-1:20.