6. Препарати гормонів кори наднирників

Наднирники складаються з мозкової речовини та коркового шару. Це різні в морфологічному та в функціональному відношеннях тканини. Мозкову речовину відносять до хромафінної системи. Вона продукує адреналін, норадреналін та ізопропіладреналін. В корковому шарі, представленому епітеліальною тканиною, продукуються стероїдні гормони – кортикостероїди, які поділяють на дві групи: мінералокортикостероїди та глюкокортикостероїди (кортизон та кортизол). Препарати кортикостероїдних гормонів біологічної дії – це похідні прегнану. Основою хімічної будови їх є кільце циклопентанпергідрофенантрену. Необхідно зазначити, що у наднирниках продукуються також чоловічі статеві гормони – андрогени, жіночі статеві гормони – естрогени та гормони жовтого тіла вагітності – гестагени.

Прегнан

Кортикостерон

Глюкокортикостероїди синтезуються з холестерину. Вони забезпечують обмін білків, жирів та вуглеводів.

Мінералокортикостероїди регулюють обмін мінеральних речовин та води.

Механізм дії кортикостероїдів полягає в тому, що альфа-глобулін транскортин транспортує стероїдні гормони (кортизон та гідрокортизон) до клітин і після проникнення через мембрану всередину клітин-мішеней, зв’язується з рецептором та у формі активного комплексу проникає в ядро. В ядрі специфічний акцептор бере участь в синтезі РНК, яка передає інформацію до ефекторного органу. Регулюючи біологічні процеси в організмі, кортикостероїди виступають в якості активаторів або інгібіторів ферментів, що регулюють обмін речовин.

Поряд з високою специфічністю щодо активації конкретних видів обміну речовин, глюкокортикостероїди проявляють протизапальну, протишокову, антитоксичну та протиалергічну дії. Вони затримують формування сполучної тканини, пригнічують активність гіалуронідази, послаблюють проникність капілярів та в меншій мірі впливають на водно-сольовий обмін. Але, в терапевтичних дозах за тривалого лікування кортикостероїди пригнічують імунну систему, послаблюють активність лімфатичної системи, викликають лімфоцитопенію, еозинофілопенію, знижують рівень імуноглобулінів та комплементу, затрудняють проходження імунних комплексів через базальні мембрани та сповільнюють реакцію тканин на антиген-антитіло.

Впливаючи на обмін білків, глюкокортикостероїди катаболічно посилюють глюконеогенез, послаблюють всмоктування кальцію в кишечнику та посилюють виділення його з сечею, що сприяє розвитку остеопорозу. За принципом зворотнього зв’язку гальмують в аденогіпофізі синтез кортикотропіну, послаблюють при цьому синтез ендогеннних кортикостероїдів у корі наднирників.

Отже, під впливом глюкокортикостероїдів змінюється функціональний стан майже всіх органів та систем – пригнічується функція вегетативної нервової системи, знижується порогова величина для прояву судом, послаблюється реакція організму на пірогенні речовини та забезпечується адекватна реакція адренорецепторів.

Важлива роль глюкокортикостероїдів належить в якості антистресових засобів. Стрес – це особливий стан організму, що настає за надмірної дії подразників. Він призводить до напруження неспецифічних адаптаційних механізмів організму. За стресу нервові закінчення (рецептори) отримують сигнали та передають їх в гіпоталамус, який виділяє кортикотропний рилізинг-фактор (КРФ), який з кров’ю надходить в гіпофіз та індукує посилений вихід у кров адренокортикотропного гормону (АКТГ), що надходить в наднирники і стимулює продукцію кортикостероїдів та катехоламінів (дофаміну, норадреналіну, адреналіну ).

Стрес-реакцію організму схематично можна виразити в наступній послідовності: подразник → гіпоталамус → КРФ → гіпофіз → АКТГ → наднирники → кортикостероїди → катехоламіни.

Отже, кортикостероїди та катехоламіни, поряд з основними функціями, діють також на гіпоталамус, оскільки стають ендоподразниками, внаслідок чого формується замкнене стресове коло і за тривалої дії надмірного подразника в організмі виснажуються компенсаторні механізми.

Поряд з цим, катехоламіни стимулюють скорочення серця, викликають перерозподіл крові в органах і тканинах, посилюють забезпеченість кров’ю головного мозку, легень та серцевого м’яза. За таких умов послаблюється забезпеченість кров’ю органів черевної порожнини, а із депо надмірно витрачаються запаси енергетичних ресурсів (глікогену) та активно мобілізуються жири.

У відповідь на дію надмірних подразників, поряд з гіпофізом та наднирниками, кортикостероїди активують синтез глікогену, нормалізують обмін білків, жирів та вуглеводів. Вони підвищують резистентність клітин і тканин організму до екстремальних впливів температурних факторів та надмірних екзогенних подразників, індукують включення внутрішньоклітинних компенсаторних резервів, особливо за незадовільних умов годівлі та утримання тварин.

Ендокринна система, у відповідь на дію стресових факторів, реагує послабленням виділення з гіпофізу гормонів (АКТГ, СТГ, ФСГ, ЛГ, пролактину), затримкою процесів перетворення тироксину в трийодтиронін та зниженням концентрації паратгормону в сироватці крові. При цьому знижується активність вазопресину в ниркових канальцях, що викликає посилення діурезу, пригнічується зв’язування інсуліну з рецепторами, тому знижується утилізація глікогену.

Імунна система, за умов дії стресфакторів, знижує вміст циркулюючих Т- лімфоцитів та активність лімфокінів, а також сповільнює міграцію нейтрофілів, макрофагів та моноцитів. За великих доз кортикостероїдів гальмується продукція інтерферону, пригнічуються фагоцитоз та хемотаксис і сповільнюється реакція на антигени. Зазначені фактори мало впливають на специфічний та набутий імунітет, але більше – на неспецифічний.

Глюкокортикостероїди пригнічують активність гормону росту та соматотропіну, посилюють виділення з організму Кальцію, пригнічують активність вітаміну Д, сповільнюють ріст хрящової та кісткової тканин і викликають остеопороз.

Глюкокортикостероїди беруть також участь в ембріональному розвитку плоду та у формуванні молочної залози, стимулюють метаболізм білків та глюконеогенез, внаслідок чого у плазмі крові підвищується концентрація тригліцеридів, холестеролу та гліцерину.

Глюкокортикостероїди – кортизон, гідрокортизон та кортикостерон впливають на процеси обміну в тканинах і викликають катаболічні ефекти. Вони затримують розвиток сполучної тканини, послаблюють активність

гіалуронідази та проникність клітинних мембран. Глюкокортикостероїди сприяють синтезу глюкози з безазотистих залишків амінокислот та підвищують її рівень у крові, посилюють синтез глікогену в печінці та у м'язах, прискорюють обмін жирів, затримують синтез білка, посилюють виведення Нітрогену з сечею, викликаючи негативний баланс Нітрогену, внаслідок чого зменшується маса тіла.

Глюкокортикостероїди викликають лімфоцитопенію, яка розвивається внаслідок прямої лімфолітичної дії препаратів. В периферичній крові відносно швидко зменшується кількість еозинофілів та послаблюється імунологічна реактивність організму.

Препарати глюкокортикостерорїдів проявляють протизапальну дію. Вони стабілізують лізосомальні мембрани та затримують розвиток процесів альтерації, а також впливають на інші фази запального процесу. Цьому сприяє також пригнічення фагоцитозу, зниження проникності кровоносних судин внаслідок гальмування активності гіалуронідази та накопичення гіалуронової кислоти.

Позитивним також є вплив глюкокортикоїдів на скоротливість міокарду. Активуючи його тонус, вони збільшують поштовховий та хвилинний об'єми серця, покращують гемодинаміку, підвищують тонус артеріол та чутливість судинних стінок до адреналіну.

Глюкокортистероїди класифікують на природні та синтетичні. До природних належать кортизон та гідрокортизон, а до синтетичних преднізолон, метилпреднізолон, триамцинолон, флуметазон, дексаметазон, бетаметазон.

Мінералокортикостероїди – дезоксикортикостерон та альдостерон регулюють мінеральний та водний обміни. Вони забезпечують реабсорбцію іонів Na+ та Са++ із сечі ниркових канальців, виводять іони К+, Са++ та Mg++, збільшують об'єм плазми крові, підвищують артеріальний тиск та проявляють діуретичну дію.

Гормональні препарати кори наднирників застосовують в якості протизапальних засобів для лікування тварин при: ревматичних запаленнях суглобів (артрити), м’язів (міозити), респіраторних захворюваннях (бронхіальна астма, набряк легень), колагенозах, алергіях, ураженнях шкіри (дерматоз алергічний), аутоімунній гемолітичній анемії, нефротоксичному синдромі, з метою прискорення інактивації отруйних речовин печінкою, за порушень мінерального та водного обмінів, а також для запобігання шоку та колапсу при хірургічних операціях.

Протипоказане застосування кортикостероїдних гормональних препаратів за системних мікозів та при ідіопатичній тромбоцитопенії. Тваринам, яким тривалий час застосовували глюкокортикоїди, їх відміняють поступово, тому що синтез природнього АКТГ та кортикостероїдів відновлюється повільно. В собак зустрічається побічна дія – матовість шерсті, сухість

шкіри, задишка та блювання. В котів побічна дія виражається дещо слабше

– іноді депресія та поліурія, а за тривалого застосування може бути атрофія щитоподібної залози. Негативна дія кортикостероїдної терапії дещо знижується за одночасного застосування вітамінів В1, В12 та С. Тваринам, яким застосовували кортикостероїди в імуносупресивних дозах, не застосовують живі атенуізовані вірусвакцини, тому що посилюється реплікація віруса. При уведенні вакцин, анатоксинів та бактриму на фоні глюкокортикостероїдів може послабитись імунна реакція.

Кортизону ацетат – Cortisoni acetas, прегнен-4-діол-17 α,-21-триону- 3,11,20,21-ацетат.

Синтетичний кортикостероїдний гормон.

Білий, кристалічний порошок, майже не розчиняється у воді, погано – в спирті, добре – в хлороформі.

Випускають таблетки по 0,025 г та суспензію у флаконах по 10 мл (в 1 мл 25 мг кортизону ацетату).

За ентерального та парентерального уведення дія проявляється 8-12 годин. За внутрішнього уведення стимулює біосинтез хлоридної кислоти та пепсину, а у максимальних дозах пригнічує перистальтику кишечнику.

Посилює глюкогенез та сприяє накопиченню глікогену в печінці, послаблює утилізацію глюкози, підвищуючи її рівень у крові, дещо гальмує синтез білків та посилює утилізацію жирів, проявляє протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу та протишокову дії, затримує розвиток сполучної тканини, сповільнює проникність капілярів та підвищує їх тонус.

Застосовують в якості протизапального засобу за гострих та хронічних ревматичних процесів – при ревматоїдних артритах та міозитах, при екземі, кон’юнктивітах, ревматичному запаленні копит у коней, пневмоніях, алергічному шоці, сироватковій хворобі, сечо-кам’яному діатезі собак, котів та птиці, при нефрозах, циститах та за ацетонемії дійних корів.

Дози всередину, г: коням та великій рогатій худобі – 1-1,5; свиням – 0,1-0,3; собакам – 0,05-0,1; внутрішньом'язово свиням – 0,1-0,3; собакам – 0,05-0,1.

Гідрокортизону ацетат – Hydrocortisoni acetas

Випускають 2,5% суспензію у флаконах по 5 мл; таблетки по 20 мг; 10% мазь в тубах по 15 г для зовнішнього застосування та 1% мазь для очей у тубах по 3 г. Гідрокортизон входить до складу аерозольного препарату оксикорт.

Метаболіт кортизону. У порівнянні з кортизоном виявляє більш сильну протизапальну дію, блокує рецептори клітин та знижує чутливість їх до гістаміну, діє протигістамінно, протизапально та протиалергічно. Несумісний з окситетрацикліном, ампіциліном, ефедрином.

Застосовують в якості протизапального засобу при алергічних та ревматичних запаленнях шкіри, м’язів, за ревмоартритів, дерматитів та кон’юнктивітів.

Дози всередину у формі таблеток, мг/кг маси тіла: собакам за свербежу шкіри – 2,2 три рази за добу; в якості протизапального засобу – 5,0 два рази за добу; коням – 0,5-1 два рази за добу; курям при вискубуванні пір’я – 2 мг на/кг маси тіла випоюють з водою.

За дерматитів шкіру змазують 10% маззю в першу добу два-три рази, потім два-три рази з інтервалом п’ять діб. За кон’юнктивітів застосовують 1% мазь для очей один раз за добу. При артритах 2,5% суспензію уводять в суглоб крупним тваринам – 4-8 мл, дрібним – 1-2 мл.

Преднізолон – Prednisolonum, прегнандієн-1,4-тріол-11β, 17α, 21-діон-3,20.

Білий або зі слабким жовтуватим відтінком порошок, не розчиняється у воді, погано – в хлороформі, добре – в спирті.

Преднізолон

Випускають порошок, таблетки по 0,001 та 0,005 г та 0,5% мазь.

За фармакологічною дією подібний до кортизону ацетату, але в три-п’ять разів сильніший. Застосовують в тих же випадках, що і кортизону ацетат. Особливо ефективним він є для лікування корів за ацетонемії та за алергічних станів шкіри.

Дози всередину, г: коням – 0,05-0,3; великій рогатій худобі – 0,2-0,4;

собакам – 0,005-0,02.

Дексаметазон – Dexamethasonum, 9α-фтор-16α-метилпреднізолон.

Білий або білий з жовтуватим відтінком порошок. Майже не розчиняється у воді, важко - в спирті. Фторований аналог гідрокортизону.

Дексаметазон

За дією на організм близький до інших глюкокортикостероїдів, але більш активний ніж преднізолон та кортизон. Проявляє виражену протизапальну та протиалергічну дії. Його протизапальний ефект в 30 разів сильніший від кортизону та в 7-10 разів, ніж в преднізолону.

Випускають таблетки по 0,5; 1,5 та 4 мг; розчин 0,2% у флаконах по 100 мл та 0,4% в ампулах по 1, 2 і 5 мл.

Зберігають в темному місці за температури від 15 до 25º С.

Протизапальна та протиалергічна дія дексаметазону зумовлена пригніченням вивільнення медіаторів запалення, індукуванням утворення ліпокортинів і зменшенням кількості опасистих клітин, що виробляють гістамін та гіалуронову кислоту із зменшенням проникності капілярів, стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел.

Застосовують для лікування продуктивних та домашніх тварин, хворих на артрит, бурсит, тендовагініт, алергічний дерматит, первинний кетоз корів, ацетонемію, мастит, агалактію, екзему.

Дексаметазон може застосовуватись для підтримуючої терапії у випадку коли потребується негайний лікувальний ефект.

Дози внутрішньом’язово, внутрішньовенно або підшкірно (собаки): собаки, коти – 0,1-0,2 мг/кг м.т. За необхідності ін’єкцію повторюють через дві доби; велика рогата худоба, коні – 2,5-5 мг/100 кг м.т. За необхідності ін’кцію повторюють через 3-4 доби; вівці, телята, свині, лошата – 2-4 мг/50 кг м.т. У випадку необхідності ін’єкцію повторюють через 3-4 доби.

Внутрішньосуглобові ін’єкції становлять 0,25-4 мл препарату для тварини.

Препарат протипоказаний вагітним тваринам та хворим на цукровий діабет, хронічний нефрит, при серцевій недостатності або остеопорозі, коням при ламініті. Не застосовують дексаметазон при вірусних інфекціях під час віремічної фази.