Обробка даних агроекологічних досліджень

Обробка даних агроекологічних досліджень (спостережень, обліків, аналізів) включає:

– агроекологічний аналіз одержаних даних;

– первинну цифрову обробку матеріалів;

– статистичну оцінку результатів досліджень.

Агроекологічний аналіз містить співставлення фактичної методики проведення досліду з методикою, якої вимагають умови та характер досліджень і включає критичний огляд даних врожаю, співставлення їх з результатами польових спостережень, аналіз методики проведення досліду, а також звільнення первинних даних від описок та інших неточностей.

Досліди з грубими помилками не мають цінності. Їх бракують.

Первинна цифрова обробка матеріалів включає:

– перерахунок урожаїв з ділянок на врожай з 1 га;

– приведення врожаю до стандартної вологості та 100 %-ної чистоти;

– складання таблиці врожаю – визначення сум по варіантах, повтореннях і загальної, розрахунок середніх урожаїв по варіантах і досліду.

Основна маса чисел повинна бути тризначною. Врожай до 100 ц/га записують з точністю до 0,1, понад 100 ц/га – до 1 ц/га. Закруглення проводять за звичайним правилом. Відновлюють дані, які випали.

Якщо необхідно порівняти продуктивність різних культур, урожаї їх переводять у співставимі одиниці (кормові, зернові тощо).

В кожному числі треба зберегти стільки значущих цифр, щоб сумнівним був лише останній знак. Якщо варіюють десятки, то приймають точність до 1, одиниці – до 0,1 і т.д.

У всіх проміжних розрахунках число значущих цифр повинно бути на порядок більше, ніж їх кількість у кінцевій таблиці.

Результати польових дослідів обов’язково повинні бути оброблені статистично.

Документація повинна бути повною за змістом, об’єктивною, точною, своєчасною, лаконічною й однотипною.

Визначення температури ґрунту за методом Саввінова

Температура ґрунту відноситься до найважливіших чинників, які обумовлюють ріст, розвиток і врожай рослин, а також характер ґрунтових процесів.

Температуру орного шару ґрунту вимірюють колінчастими ртутними термометрами Саввінова, які встановлюють на глибинах 5, 10, 15, 20 см. При цьому необхідний добрий контакт термометрів з ґрунтом. Термометри розташовують у напрямку зі сходу на захід на відстані 10 см один від одного. Ґрунт навколо термометрів дещо ущільнюється.

Облік кореневих систем за методом Станкова

Цей метод дає уяву про масу, довжину, об'єм і поверхню коренів. Він базується на рамочній виїмці ґрунту.

На поверхню ґрунту накладають рамку з внутрішніми розмірами 30,3×30,1 см, що відповідає площі 0,1 м². Ґрунт усередині рамки розрізують на грудки і шар 0-10 см совком переносять у торбинку. Так же виймають в окремі торбинки шари 10-20, 20-30 і 30-40 см.

Для відмивки коренів від ґрунту використовують торбинки з декількох шарів марлі чи сита з діаметрами отворів від 1 до 0,25 мм. Щоб прискорити відмивку, проби заздалегідь замочують у воді. Відмивку коренів слід проводити відразу після взяття зразків.

Відмиту масу розділяють на 4 групи: 1) пожнивні рештки; 2) крупні корені діаметром – > 1 мм; 3) дрібні керенці діаметром < 1 мм та їх шматочки; 4) мертві напіврозкладені залишки. Всі фракції висушують до повітряно – сухого стану та зважують.

Поверхню (D) і сумарну довжину (l_s) живих коренів можна (приблизно) визначити, якщо відомі їх об'єм і середній діаметр, за формулами:

, ,

де: V – об'єм коренів, см³;

d – середній діаметр коренів, см.