Закладка облікових ділянок

Для опису окремих спілок потрібно виділяти пробні площі. Ці площі повинні дати достатньо повну уяву про відповідну і тому розміри їх не повинні бути занадто малими.

Ділянки в різних екологічних зонах повинні бути ідентичні за географічним положенням (не можна брати, наприклад, схили або яр в одній зоні та рівнинну поверхню в іншій, або ж схили, які розташовані на різних сторонах світу). За можливістю ідентичним повинен бути і рослинний покрив (не можна брати, наприклад, ліс в одному місці і степову ділянку в іншому). На ділянці повинна рости і найбільш характерна для даного регіону рослинність. Бажано також щоб на них була представлена рослинність різних ярусів: дерева, чагарники, трава.

Для трав'яних спілок виділяють площі від 1 до 100 м² в залежності від розмірів природних ділянок окремих спілок.

Співвідношення розміру і кількості дрібних пробних площадок:

Розмір площадки	Кількість площадок в межах одної пробної площі
10 1 1/10 1/100	10 20 50 200

Облік видового складу спілки

Необхідно дуже ретельно скласти перелік рослин для того, щоб до нього потрапили всі види, що знаходяться як у зрілому стані, так і у вигляді молодняка і навіть сходів. Рекомендується розташувати рослини в списку за життєвими формами, наприклад: спочатку дерева, потім кущі, кущики, півкущі, багаторічні трави, однорічні трави, мохи, лишайники, гриби, водорості. Можна використовувати і більш детальні класифікації життєвих форм. Під час складання списків можна розташовувати види за групами: злаки, осокові, ситникові, бобові, різнотрав'я, шкідливі та отруйні рослини. У межах кожної з груп види рослин перераховуються або в систематичному, або в алфавітному порядку.

Рясність

Рясністю називають кількість екземплярів будь-якого виду в межах пробної площі. Під час обліку рясності часто доводиться стикатися зі складністю розмежування окремих індивідів. У таких випадках облік індивідів можна замінити переліком стебел. І те і інше є об'єктивною оцінкою рясності. Такого роду оцінка буває часто громіздкою та кропіткою і тому для трав'яних ценозів частіше використовують суб'єктивну оцінку за допомогою якої-небудь шкали. Були запропоновані різноманітні шкали рясності: одні з них цифрові, частіше за все п'яти – або десятибальні, інші – словесні.

З цифрових шкал найпростіша – п'ятибальна шкала Хульта, цифрові бали якої слід розуміти приблизно так: 5 – дуже рясно, 4 – рясно, 3 – не рясно, 2 – мало, 1 – дуже мало.

Часто використовують позначення un (unicum), коли вид зустрічається на площадці в одиночному екземплярі.

При користуванні шкалою Друде неминуче доводиться поєднувати уяву про кількість екземплярів кожного виду з уявою про покриття, тобто про площу, що ним займається. У тих випадках, коли особин якогось виду дуже багато, але вони дуже дрібні (наприклад, деякі весняні ефімери, як крупка та ін.), буде мати місце велике розходження між рясністю та покриттям. У цих випадках при використанні шкали Друде в основному беруть до у ваги тільки кількість особин, а не площу покриття. Можуть бути і різні перехідні випадки.