Контрольні питання

1. Які методи аналізу застосовують при дослідженні стану довкілля?

2. Назвіть етапи закладки облікових ділянок

3. Які основні показники досліджують при описі пробних ділянок та облікових площадок?

4. Яких вимог слід дотримуватися при відборі проб?

5. Що включає обробка даних агроекологічних досліджень?

6. Охарактеризуйте етапи визначення щільності радіоактивного забруднення території.

7. Як оформляється польовий щоденник?

Список рекомендованої літератури:

1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.- М.: Агропроиздат, 1985.-351 с.

2. Крушельницька О. В. Методологія і організація наукових досліджень. – К.: Кондор, 2003. – 190 с.

3. С. І. Веременко. Еволюція та управління продуктивністю ґрунтів Полісся України / Луцьк, 1997. – 93 с.

4. В. І. Канівець. Життя ґрунту / Київ "Урожай", 1990. – 4 с.

5. В. П. Фещенко, Б. В. Борисик, І. М. Гудков та ін. Радіобіологічний та радіоекологічний термінологічний словник / Житомир, 2004.

6. Анненков Б. Н.‚ Юдинцев Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. М. Агропромиздат‚ 1191 ст.256

7. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв (под редакцией С.Г. Малахова) М.‚ 1983 ч.1‚ ст. 127.

Практична робота №6

Методологія лабораторних досліджень

Метою роботи є опанування методик лабораторних досліджень.

Завдання:

Навчитись проводити підготовку ґрунту для аналізу, отримувати водну витяжку, визначати загальну суму водорозчинних речовин, кількість водорозчинних мінеральних та органічних речовин, рН потенціометричним методом, активної кислотності, гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом, вологості в'янення методом вегетаційних мініатюр

Ознайомитись з загальними правилами відбору проб води, визначенням загальної лужності та твердості води

Термінологічний словник:

Термічний аналіз – фіз. метод дослідження перетворень речовини при її нагріванні або охолодженні.

Рентгеноспектральний аналіз – встановлення у досліджуваній речовині кількісного співвідношення хім. елементів, які містяться в ній у дуже малих кількостях.

pH, Водневий показник — величина, що показує міру активності іонів водню (Н+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. Для розведених розчинів можна користувтись терміном «концентрація» замість «активність» у цьому визначенні. У водних розчинах активність іонів водню визначається константою дисоціації води (Kw=1,011×10⁻¹⁴ при 25 °C) та взаємодією з іншими іонами в розчині. Завдяки такому значенню константи дисоціації нейтральний розчин (де активність іонів водню дорівнює активності гідроксильних груп ОН-) має значення рН, що дорівнює 7. Водні розчини із значенням рН, меншим ніж 7, вважаються кислотними, із значенням рН більшим 7 — лужними.

Твердість (жорсткість) води — сума тимчасової і сталої твердості. Якщо вода містить значні кількості солей кальцію і магнію, то таку воду називають твердою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться в незначних кількостях, то — м'якою. Відрізняють тимчасову, або карбонатну, твердість води і сталу. Тимчасова твердість обумовлюється наявністю кислих карбонатів (гідрокарбонатів) кальцію і магнію: Ca(HCO₃)₂ і Mg(HCO₃)₂, а стала — наявністю сульфатів і хлоридів кальцію і магнію: CaSO₄, MgSO₄, CaCl₂ і MgCl₂. Загальна твердість води являє собою суму тимчасової і сталої твердості.