- •Методологія польового досліду
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття методології польового досліду
- •Планування методики досліду
- •Розбивка дослідної ділянки
- •Планування спостережень і обліків
- •Техніка закладки та проведення польових дослідів
- •Внесення добрив
- •Обробіток ґрунту
- •Догляд за рослинами та дослідними ділянками
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Закладка й опис пробних ділянок та облікових площадок
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Закладка облікових ділянок
- •Облік видового складу спілки
- •Рясність
- •Переважання або домінування
- •Періодичність
- •Відбір проби ґрунту
- •Відбір проб листового опаду і трави
- •Відбір проб листа
- •Збирання й облік урожаю
- •Обробка даних агроекологічних досліджень
- •Визначення температури ґрунту за методом Саввінова
- •Облік кореневих систем за методом Станкова
- •Визначення твердості ґрунту за методом Рев'якіна
- •Визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту
- •Оформлення польового щоденника
- •Зразок етикетки для проби ґрунту
- •Зразок етикетки для проби рослин
- •Частини рослин і строки відбору проб
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Методологія лабораторних досліджень
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Підготовка ґрунту для аналізу
- •Отримання водної витяжки
- •Отримання загальної суми водорозчинних речовин
- •Визначення кількості водорозчинних мінеральних та органічних речовин
- •Визначення рН потенціометричним методом
- •Визначення активної кислотності
- •Визначення гігроскопічної вологості ґрунту гравіметричним методом
- •Визначення вологості в'янення методом вегетаційних мініатюр
- •Загальні правила відбору проб води
- •Визначення загальної лужності
- •Визначення твердості води
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Ознайомлення з методиками визначення фенологічних та морфологічних особливостей рослин
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Поняття про стійкість рослини
- •Зимостійкість рослин
- •Морозостійкість
- •Випрівання та снігова пліснява
- •Вимокання
- •Посухостійкість
- •Оцінка інтродукції деревних порід
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Аналіз та інтерпретація одержаних експериментальних даних та їх ранжування
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Санітарно-топографічна характеристика місця розташування джерела водопостачання
- •Оцінка земельної ділянки, відведеної під джерело водопостачання за ґрунтовими та гідрогеологічними умовами.
- •Санітарно-технічне обстеження вододжерела.
- •Методика оцінки якості питної води і води джерел водопостачання.
- •Вивчення санітарного стану ґрунту в зоні активного живлення вододжерела.
- •Екологічний паспорт джерела водопостачання.
- •Ранжування територій за ступенем нітрогенного забруднення води децентралізованих джерел водопостачання.
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Вивчення загальних положень опису довкілля та впливу на нього об’єктів поводження твердих побутових відходів
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Повітряне середовище
- •Водне середовище
- •Геологічне середовище та ґрунти.
- •Рослинний і тваринний світ
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
- •Математичний аналіз дослідних даних
- •Завдання:
- •Термінологічний словник:
- •Визначення кількості повторностей та об’єму вибірки
- •Дисперсійний аналіз. Загальні відомості
- •Дисперсійний аналіз однофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз двофакторного досліду
- •Дисперсійний аналіз трифакторного досліду
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури:
Відбір проб листового опаду і трави
Якщо ділянка рівномірно заселена деревинними й чагарниковими рослинами, то збір листового опаду проводиться за схемою для відбору проб ґрунту. У протилежному випадку листовий опад потрібно збирати безпосередньо поблизу дерев та чагарників з поверхні ґрунту.
Збір трави (злакових рослин для отримання сіна) проводиться аналогічним чином. При рівномірному та рясному її розповсюдженні вона збирається за схемою відбору проб ґрунту, при "осередковому" зростанні збір трави проводиться з декількох місць найбільш рясного її зростання. Трава зрізується ножицями на відстані декількох сантиметрів від поверхні ґрунту. Небажано зрізати самотньо зростаючі рослини.
Відбір проб листа
Для відбору проб листя необхідно вибрати декілька однотипних дерев на ділянці. Якщо це лісова ділянка або штучна посадка, то місце відбору проб листя визначається як при відборі проб ґрунту. Листя відбираються рівномірно з усіх сторін дерева. Середня проба листя повинна складатися з 60-80 листових пластинок, зібраних з 3-5 дерев. Листя повинно бути, якщо немає спеціальних обмовлень, такими, що завершило свій ріст, зеленим, без пошкоджень.
Збирання й облік урожаю
Збирання й облік урожаю вимагають великої уваги й акуратності, промахи при виконанні цієї роботи ведуть до великих помилок, які зовсім знецінюють дослід.
Перед збиранням урожаю ретельно оглядають дослід і при необхідності роблять виключки. Зменшення облікової площі допускається не більше, ніж на 50%. Якщо площа виключки більша, то вибраковують ділянку повністю, що дуже небажано. При цьому результати врожаю треба відновити статистичним методом.
Всі ділянки в досліді бажано зібрати за один день, одним і тим же способом. Якщо це не вдається зробити, то за один день збирають ціле число повторень.
В дослідницькій роботі необхідно використовувати тільки суцільний метод збирання врожаю.
Урожай зернових культур збирають малогабаритними комбайнами. При цьому важливо встановити та суворо витримати протягом всього збирання оптимальний режим роботи. Тривалість роботи вхолосту після скошування повинна бути 3…4 хвилини.
Бункерний урожай зважують безпосередньо на полі, а потім перераховують на 14%-ну вологість і 100%-ну чистоту. Для визначення вологості та засміченості відбирають проби вагою біля 1 кг.
Врожай просапних культур обліковують суцільним методом, зважуючи його з кожної облікової ділянки безпосередньо в полі. При значній забрудненості бульб і коренів відбирають проби по 10 – 15 кг. Ці проби після визначення чистої продукції можна використати для визначення її якості.
Облік урожаю льону та конопель (соломки та насіння) в принципі подібний з обліком зернових. Зважування соломки та насіння проводять після очісування рослин і відбирають проби для визначення вологості та засміченості: соломки льону та конопель по 200…300 і 800…1000 г, відповідно, насіння – по 150…200 г. Врожай соломки приводять до 19%-ної вологості. Врожай насіння приводять до 100%-ної чистоти, 12%-ної вологості для льону та 13%-ної – для конопель.
Для визначення виходу волокна з кожної ділянки відбирають по 2 проби вагою 4…6 кг кожна.
Урожай конюшини, люцерни, вики, травосумішок, лучних трав облікують суцільним методом. Після скошування зелену масу зважують і відбирають пробні снопи вагою не менше 2 кг для визначення вологості, ботанічного складу та показників якості врожаю. Врожай сіна приводять до 16%-ної вологості.
При обліку врожаю кукурудзи на силос рослини скошують і негайно зважують. Для визначення в загальному врожаї частки листків, стебел і качанів у молочній і восковій стиглості відбирають проби по 10…20 рослин.
В посівах картоплі та коренеплодів випадіння одиничних рослин, якщо воно відбулося задовго до збирання врожаю, підвищує продуктивність межуючих з порожніми місцями рослин на 20…50%, тому необхідно використати спеціальні методи для ліквідації впливу зрідженості на результати досліду.
Поправки застосовуються, якщо випало не більше 20 і не менше 4 % рослин.
Перед збиранням урожаю підраховують число порожніх місць і видаляють рослини, які межують з порожніми проміжками. Фактичну облікову площу розраховують за формулою:
,
де - розрахункове число рослин на ділянці;
– число рослин, яких не вистачає;
- площа живлення однієї рослини.
При рівномірному випадінні одиничних рослин допускається, що біля половини площі порожніх місць використовується сусідніми рослинами. Врожай визначають за формулою:
,
де – фактичний урожай.