Геологічне середовище та ґрунти.

Оцінка впливу об’єкта поводження з ТПВ на геологічне середовище та ґрунти проводиться таким чином:

• механічне порушення ґрунтів оцінюють площею родючих земель, зайнятих до початку будівництва зеленими насадженнями, сільськогосподарськими територіями, що були порушені під час будівництва, а також об’ємом знятого родючого шару ґрунту. Об’єм родючого шару оцінюють шляхом розрахунку на основі норм зняття шару ґрунту даного типу;

• вплив діючого об’єкта на хімічне забруднення ґрунтів оцінюють за результатами аналізу за специфічними показниками;

• для речовин, що нормуються за значенням ГДК, оцінюють вплив за наявністю перевищення ГДК;

• для речовин з невизначеним значенням ГДК, оцінка ведеться порівнянням з фоновими концентраціями.

Оцінку загального рівня забруднення ґрунтів розраховують за сумарним показником забруднення:

,

де n – кількість забруднювальних елементів;

К_с – коефіцієнт концентрації забруднювача в ґрунті, що визначається відношенням фактичної його концентрації до фонової.

Рослинний і тваринний світ

Оцінюється зміна стану флори та фауни за такими показниками:

• стійкість та опір рослин до впливу токсичних речовин у повітрі;

• зменшення обсягів зелених насаджень (тимчасове або постійне) внаслідок вирубки або забруднення;

• зменшення або зникнення територій, що використовують в якості мисливських угідь, місць сезонного скупчення тварин (в тому числі цінних видів);

• дані щодо масової міграції тварин тощо.

Контрольні питання

1. Назвіть основні етапи аналізу стану компонентів навколишнього середовища.

2. Яким чином здійснюється вплив техногенних об’єктів на довкілля?

3. Яким чином робиться визначення впливу звалища ТПВ на довкілля?

4. Як оцінюється вплив на геологічне середовище?

5. За якими критеріями змінюється рослинний та тваринний світ?

6. Дайте визначення санітарно-захисній зоні техногенного об’єкту.

Список рекомендованої літератури:

1. Правила прибирання та утримання територій населених пунктів України, наказ Держжитлокомунгоспу України від 16.01.96р.

2. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.

3. Твердые бытовые отходы. Проблемы и решения. Технологии, оборудование / А.М.Касимов, В.Т.Семенов, А.М.Коваленко, А.М.Александров. – Харьков, ХНАГХ, 2006. – 301 с.

Практична робота №10.

Математичний аналіз дослідних даних

Метою роботи є опанування математичного аналізу дослідних даних

Завдання:

Навчитись визначати кількості повторностей та об’єму вибірки, проводити дисперсійний аналіз однофакторного, двофакторного та трифакторного досліду, а також дисперсійний аналіз через структурну зміну дат.

Термінологічний словник:

Дослідний варіант - це рослина, яку вивчають (чи сорт), умови вирощування, агротехнічний прийом або їх поєднання Один або декілька варіантів, з якими порівнюють дослідні варіанти, називають контролем або стандартом. Сукупність дослідних і контрольних варіантів, що об’єднані загальною ідеєю, складає схему досліду.

Повторення - це частина площі досліду, що має всі варіанти схеми досліду.

Статистична значущість (p-рівень) - являє собою оцінку міри впевненості в його "істинності" (у розумінні "репрезентативності вибірки"). P-рівень - це показник, що знаходиться в оберненій залежності від надійності результату. Більш високий p-рівень відповідає більш низькому рівневі довіри до знайденої у вибірці залежності між змінними. Саме, p-рівень являє собою імовірність помилки, зв'язаної з поширенням результату, що він спостерігається, на всю популяцію. Наприклад, p-рівень = 0,05 (тобто 1/20) показує, що існує 5% імовірність того, що знайдений у вибірці зв'язок між змінними є лише випадковою особливістю даної вибірки.