- •1. Визначення, структура та функції маркетингу
- •2. Комплекс маркетингу та його складові.
- •3. Головні концепції маркетингу.
- •4. Сучасні визначення товару.
- •5. Сучасні визначення послуг.
- •6. Методи визначення характеристик товару.
- •7. Класифікація споживчих товарів.
- •8. Класифікація споживчих послуг.
- •9. Класифікація товарів виробничого призначення.
- •10. Класифікація послуг виробничого призначення.
- •11. Товарна номенклатура та її показники.
- •12. Асортимент продукції та її показники.
- •13. Визначення структури, основного, додаткового, обмеженого, впорядкованого асортименту.
- •14. Головні чинники, що впливають на попит в товарах.
- •15. Правила взаємодії попиту і пропонування товарів.
- •16. Графічне зображення рівноважної ціни.
- •17. Поняття еластичності попиту за ціною та його використання в товарній політиці.
- •18. Визначення показника еластичності попиту за ціною.
- •19. Головні характеристики ціни на товар.
- •20. Різновиди цінової стратегії фірм.
- •21. Види цінової політики фірм.
- •22. Політика наміченого прибутку та низьких цін.
- •23. Політика високих цін на товари з унікальними властивостями.
- •24. Політика «зняття вершків» та її застосування в ціноутворенні.
- •25. Цінова політика проникнення.
- •30. Методи ціноутворення.
- •31. Види цін.
- •32. Види «франко цін на товари».
- •33. Методи розрахунків базових цін.
- •34. Метод маркетингових оцінок при встановлені базової ціни.
- •35. Визначення якості та класу (гатунку) продукції.
- •36. Категорії якості обслуговування.
- •37. Визначення рівня якості продукції.
- •38. Показники якості продукції.
- •39. Показники якості виготовлення продукції.
- •40. Джерела інформації щодо вимог до показників якості продукції.
- •41. Поняття якісного та високоякісного товару з позицій споживача.
- •42. Призначення Міжнародних стандартів серії ico 9000.
- •43. Головні напрямки загальної політики щодо якості продукції.
- •44. «Петля якості» та її етапи.
- •45. Вимоги «петлі якості» до функції маркетингу.
- •46. Вимоги «петлі якості» до матеріально технічного постачання.
- •47. Рейтинг товару та методика його визначення.
- •48. Нормативні, технічні та економічні параметри конкурентоспроможності товару.
- •49. Розрахунок нормативних параметрів конкурентоспроможності товару.
- •50. Методика визначення значущості (ваги) параметрів конкурентоспроможності продукції за технічними та економічними параметрами.
- •51. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за технічними параметрами.
- •52. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за економічними параметрами.
- •53. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
- •54. Міжнародні критерії оцінювання конкурентоспроможності товару.
- •55. Критерії визначення «конкурентоспроможності країни».
- •56. Імідж товару та його значення для конкурентоспроможності.
- •57. «Паблік рілейшнз» її призачення та заходи.
- •58. Значення сертифікації для формування та посилення іміджу товару.
- •59. Визначення інфрастуктури ринку товарів та послуг.
- •60. Критерії класифікації ринків товарів та послуг.
- •61. Основні складові механізму функціонування ринку.
- •62. Вади сучасної ринкової економіки.
- •63. Переваги сучасної ринкової економіки.
- •64. Характерні особливості сучасного ринку товарів та послуг.
- •65. Головні тенденції змін форм підприємницької діяльності сучасного ринку.
- •66. Потреби людини та суспільства, їх класифікація.
- •67. Цінності людини та їх класифікація.
- •68. Чинники, що визначають попит на товари.
- •69. Чинники, що визначають товарне пропонування.
- •70. Вирішення типових задач за темою “Ринок товарів та послуг”
- •71. Мікроекономічні теорії споживацької поведінки.
- •72. Загальні положення теорії граничної корисності.
- •73. Загальні положення концепції кривих байдужості та бюджетних ліній.
- •74. Психологічні теорії споживацького попиту.
- •75. Соціологічні та культурологічні теорії споживацького попиту.
- •76. Місткість ринку та методики її визначення.
- •77. Особливості вивчення можливостей продажу товарів споживчого та виробничого призначення.
- •78. Головні напрямки маркетингових досліджень показників діяльності фірм- конкурентів.
- •79. Маркетингові дослідження товару.
- •80. Визначення сегменту ринку та критерії його вибору.
- •81. Особливості сегментування ринку товарів виробничого призначення.
- •82. Особливості сегментування ринку споживчих товарів.
- •83. Оцінка доступності ринку.
- •84. Оцінка можливостей освоєння сегменту ринку.
- •85. Товарна політика підприємства та її складові.
- •86. Модифікація та модернізація товару.
- •87. Визначення місця товару на ринку.
- •88. Зміст диверсифікації товарної політики.
- •89. Стратегія концентричної (горизонтальної) диверсифікації.
- •90. Стратегія вертикальної диверсифікації.
- •91. Латеральна (повздовжна) диверсифікація.
- •92. Матриця а.Ансофа та її зміст.
- •93. Класифікаційні ознаки організаційних схем управління продуктом.
- •94. Венчурні підрозділи та їх призначення.
- •95. Розмежувальні та інтеграційні схеми управління продуктом.
- •96. Визначення поняття «життєвий цикл товару».
- •97. Види життєвих циклів товару.
- •98. Зміст етапу упровадження товару на ринок.
- •99. Стратегія інтенсивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •100. Стратегія вибіркового проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •101. Стратегія широкого проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •102. Стратегія пасивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •103. Зміст етапів зрілості і спаду товару.
- •104. Модифікація ринку на стадії зрілості товару.
- •105. Модифікація товару на етапі його зрілості.
- •106. Модифікація маркетингових засобів на етапі зрілості товару.
- •107. Визначення поняття «новий товар» та оновні критерії новизни.
- •108. Головні критерії попередньої оцінки можливостей створення нового товару.
- •109. Переваги та ризики створення стандартного товару.
- •110. Необхідність створення нової продукції для економічного розвитку фірм.
- •111. Етапи планування нової продукції.
- •112. Генерування ідей нової продукції.
- •113. Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нової продукції.
- •114. Аналіз економічної доцільності випуску нової продукції.
- •115. Склад робіт з проектування нового товару.
- •116. Розвиток виробництва і збуту нового товару.
- •117. Дизайн нового товару.
- •118. Інформаційне забезпечення створення наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •119. Маркетингове забезпечення інноваційного продукту.
- •120. Етап визнання споживачами нових товарів.
- •121. Етап процесу розповсюдження (дифузії) нових товарів.
- •122. Порядок вилучення застарілих товарів з ринку.
- •123. Товарні марки та їх позначення.
- •124. Зміст поняття «фірмовий стиль».
- •125. Призначення і функції упаковки.
- •126. Головні вимоги до первинної та додаткової упаковки.
- •127. Призначення штрихового кодування інформації.
- •128. Знаки відповідності та їх призначення.
72. Загальні положення теорії граничної корисності.
На ідеї зменшення граничної корисності базується пояснення закону попиту і засад теорії поведінки споживача. Згідно з нею вибір споживача визначається взаємодією таких чинників: природної розумної поведінки, врахування переваг об’єктів споживання, бюджетного стримування, діючих цін. Ясна річ, що неможливо придбати все, чого бажаєш, коли прибуток обмежений. Слід здійснити вибір між альтернативними продуктами, щоб за обмеженої кількості грошових ресурсів придбати найраціональніший набір товарів та послуг. Умови, за яких корисність, яку одержує споживач (тобто його добробут), буде максимальною, залежатимуть від рівності співвідношень граничних корисностей кожного товару Mu з їх цінами P. Відношення Mu/P для кожного товару вважається граничною корисністю на одиницю коштів: її може одержати споживач, витративши свої гроші на придбання товару. Придбання кожного товару для покупця з постійним прибутком триває доти, поки гранична корисність на одиницю грошових коштів, витрачених на конкретний товар, зрівняється з граничною корисністю на грошову одиницю, витрачену на будь-який інший товар. Це, на думку економістів різних західних шкіл, є виявом закону різних граничних можливостей. Споживач досягає стану рівноваги, що забезпечує максимальне задоволення або максимальну корисність лише за такої умови:
Mu товару 1 / P1 = Mu товару 2 / P2 = Mu товару 3 / P3 = = Середня Mu / на од. грошових коштів.
73. Загальні положення концепції кривих байдужості та бюджетних ліній.
Поряд з теорією граничної корисності для дослідження попиту окремих споживачів використовується концепція кривих байдужості. В основу цього методу покладено геометричне поєднання в системі координат двох типів кривих — бюджетної лінії та кривих байдужості. Бюджетна лінія є графічним виразом різних комбінацій товарів, що можуть бути придбані споживачем за фіксованих і сталих цін. Криві байдужості відображають суб’єктивну інформацію про переважний вибір споживачами окремих комбінацій товарів. Під час аналізу кривих байдужості постає необхідність визначення граничної норми заміщення. Ця норма показує, від скількох одиниць одного виду товару має відмовитися споживач, щоб придбати додаткову кількість іншого товару. Сукупність кривих байдужості відбиває смаки споживачів. Геометричне поєднання кривих бюджетних ліній і кривих байдужості уможливлює визначення споживчого попиту, його графічну інтерпретацію
74. Психологічні теорії споживацького попиту.
Мікроекономічна теорія споживацької поведінки ґрунтується на таких аксіомах: 1) споживач постійно намагається максимізувати своє задоволення (корисність) без огляду на обмеженість власних грошових ресурсів; 2) споживач має достатню інформацію щодо всіх альтернативних джерел задоволення своїх потреб; 3) споживач постійно поводить себе раціонально. Ця модель поведінки споживача і нині переважає в економічній теорії. Вона виходить з того, що індивід має достатньо необхідної інформації для прийняття раціональних рішень у досягненні визначених цілей. Саме такий підхід панував у маркетингу до появи в недалекому минулому психологічних та соціологічних концепцій споживацької поведінки.
На додаток до мікроекономічних підходів у психологічних теоріях намагаються дати тлумачення мотивації споживацького мислення. Переважна більшість тлумачень пов’язує з психікою сукупність щиросердних процесів і явищ (відчуття, сприйняття, емоції, пам’ять). Цей специфічний аспект життєдіяльності людини завжди має взаємодію з навколишнім середовищем і поєднується із соматичними (тілесними) процесами. Саме тому психіка характеризується активністю, цілісністю, співвіднесеністю зі світом. Однією з поширених психологічних теорій є теорія навчання, що має дві школи: теорія реакції на подразнювальний фактор і теорія пізнання.