- •1. Визначення, структура та функції маркетингу
- •2. Комплекс маркетингу та його складові.
- •3. Головні концепції маркетингу.
- •4. Сучасні визначення товару.
- •5. Сучасні визначення послуг.
- •6. Методи визначення характеристик товару.
- •7. Класифікація споживчих товарів.
- •8. Класифікація споживчих послуг.
- •9. Класифікація товарів виробничого призначення.
- •10. Класифікація послуг виробничого призначення.
- •11. Товарна номенклатура та її показники.
- •12. Асортимент продукції та її показники.
- •13. Визначення структури, основного, додаткового, обмеженого, впорядкованого асортименту.
- •14. Головні чинники, що впливають на попит в товарах.
- •15. Правила взаємодії попиту і пропонування товарів.
- •16. Графічне зображення рівноважної ціни.
- •17. Поняття еластичності попиту за ціною та його використання в товарній політиці.
- •18. Визначення показника еластичності попиту за ціною.
- •19. Головні характеристики ціни на товар.
- •20. Різновиди цінової стратегії фірм.
- •21. Види цінової політики фірм.
- •22. Політика наміченого прибутку та низьких цін.
- •23. Політика високих цін на товари з унікальними властивостями.
- •24. Політика «зняття вершків» та її застосування в ціноутворенні.
- •25. Цінова політика проникнення.
- •30. Методи ціноутворення.
- •31. Види цін.
- •32. Види «франко цін на товари».
- •33. Методи розрахунків базових цін.
- •34. Метод маркетингових оцінок при встановлені базової ціни.
- •35. Визначення якості та класу (гатунку) продукції.
- •36. Категорії якості обслуговування.
- •37. Визначення рівня якості продукції.
- •38. Показники якості продукції.
- •39. Показники якості виготовлення продукції.
- •40. Джерела інформації щодо вимог до показників якості продукції.
- •41. Поняття якісного та високоякісного товару з позицій споживача.
- •42. Призначення Міжнародних стандартів серії ico 9000.
- •43. Головні напрямки загальної політики щодо якості продукції.
- •44. «Петля якості» та її етапи.
- •45. Вимоги «петлі якості» до функції маркетингу.
- •46. Вимоги «петлі якості» до матеріально технічного постачання.
- •47. Рейтинг товару та методика його визначення.
- •48. Нормативні, технічні та економічні параметри конкурентоспроможності товару.
- •49. Розрахунок нормативних параметрів конкурентоспроможності товару.
- •50. Методика визначення значущості (ваги) параметрів конкурентоспроможності продукції за технічними та економічними параметрами.
- •51. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за технічними параметрами.
- •52. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за економічними параметрами.
- •53. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
- •54. Міжнародні критерії оцінювання конкурентоспроможності товару.
- •55. Критерії визначення «конкурентоспроможності країни».
- •56. Імідж товару та його значення для конкурентоспроможності.
- •57. «Паблік рілейшнз» її призачення та заходи.
- •58. Значення сертифікації для формування та посилення іміджу товару.
- •59. Визначення інфрастуктури ринку товарів та послуг.
- •60. Критерії класифікації ринків товарів та послуг.
- •61. Основні складові механізму функціонування ринку.
- •62. Вади сучасної ринкової економіки.
- •63. Переваги сучасної ринкової економіки.
- •64. Характерні особливості сучасного ринку товарів та послуг.
- •65. Головні тенденції змін форм підприємницької діяльності сучасного ринку.
- •66. Потреби людини та суспільства, їх класифікація.
- •67. Цінності людини та їх класифікація.
- •68. Чинники, що визначають попит на товари.
- •69. Чинники, що визначають товарне пропонування.
- •70. Вирішення типових задач за темою “Ринок товарів та послуг”
- •71. Мікроекономічні теорії споживацької поведінки.
- •72. Загальні положення теорії граничної корисності.
- •73. Загальні положення концепції кривих байдужості та бюджетних ліній.
- •74. Психологічні теорії споживацького попиту.
- •75. Соціологічні та культурологічні теорії споживацького попиту.
- •76. Місткість ринку та методики її визначення.
- •77. Особливості вивчення можливостей продажу товарів споживчого та виробничого призначення.
- •78. Головні напрямки маркетингових досліджень показників діяльності фірм- конкурентів.
- •79. Маркетингові дослідження товару.
- •80. Визначення сегменту ринку та критерії його вибору.
- •81. Особливості сегментування ринку товарів виробничого призначення.
- •82. Особливості сегментування ринку споживчих товарів.
- •83. Оцінка доступності ринку.
- •84. Оцінка можливостей освоєння сегменту ринку.
- •85. Товарна політика підприємства та її складові.
- •86. Модифікація та модернізація товару.
- •87. Визначення місця товару на ринку.
- •88. Зміст диверсифікації товарної політики.
- •89. Стратегія концентричної (горизонтальної) диверсифікації.
- •90. Стратегія вертикальної диверсифікації.
- •91. Латеральна (повздовжна) диверсифікація.
- •92. Матриця а.Ансофа та її зміст.
- •93. Класифікаційні ознаки організаційних схем управління продуктом.
- •94. Венчурні підрозділи та їх призначення.
- •95. Розмежувальні та інтеграційні схеми управління продуктом.
- •96. Визначення поняття «життєвий цикл товару».
- •97. Види життєвих циклів товару.
- •98. Зміст етапу упровадження товару на ринок.
- •99. Стратегія інтенсивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •100. Стратегія вибіркового проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •101. Стратегія широкого проникнення етапу упровадження товару на ринок.
- •102. Стратегія пасивного маркетингу етапу упровадження товару на ринок.
- •103. Зміст етапів зрілості і спаду товару.
- •104. Модифікація ринку на стадії зрілості товару.
- •105. Модифікація товару на етапі його зрілості.
- •106. Модифікація маркетингових засобів на етапі зрілості товару.
- •107. Визначення поняття «новий товар» та оновні критерії новизни.
- •108. Головні критерії попередньої оцінки можливостей створення нового товару.
- •109. Переваги та ризики створення стандартного товару.
- •110. Необхідність створення нової продукції для економічного розвитку фірм.
- •111. Етапи планування нової продукції.
- •112. Генерування ідей нової продукції.
- •113. Попередній аналіз можливостей виробництва і збуту нової продукції.
- •114. Аналіз економічної доцільності випуску нової продукції.
- •115. Склад робіт з проектування нового товару.
- •116. Розвиток виробництва і збуту нового товару.
- •117. Дизайн нового товару.
- •118. Інформаційне забезпечення створення наукомісткої та високотехнологічної продукції.
- •119. Маркетингове забезпечення інноваційного продукту.
- •120. Етап визнання споживачами нових товарів.
- •121. Етап процесу розповсюдження (дифузії) нових товарів.
- •122. Порядок вилучення застарілих товарів з ринку.
- •123. Товарні марки та їх позначення.
- •124. Зміст поняття «фірмовий стиль».
- •125. Призначення і функції упаковки.
- •126. Головні вимоги до первинної та додаткової упаковки.
- •127. Призначення штрихового кодування інформації.
- •128. Знаки відповідності та їх призначення.
51. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за технічними параметрами.
Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється за допомогою окремих показників якості з урахуванням ваги кожного з них. Розрахунки виконуються за формулою:
де Itn — груповий показник за технічними параметрами;
Pi — окремий показник i-го технічного параметра (надійність, потужність, енергомісткість);
Qi — вага i-го параметра в загальній сукупності;
i — кількість оцінюваних параметрів.
52. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за економічними параметрами.
Визначення сукупності економічних параметрів нового товару, їх оцінювання та «зважування» потрібно виконувати з такою ж точністю, що й технічних параметрів товару-зразка.
Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами обчислюється за формулою:
де Ie.n — груповий показник за економічними параметрами;
Zi — економічний параметр (витрати на споживання) i-го виду;
Qi — вага i-го економічного параметра в загальній сукупності.
53. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
Інтегральний показник конкурентоспроможності товару визначає міру його привабливості для покупця. Одночасно він є критерієм доцільності виходу фірми на товарні ринки, оскільки інтегрує характеристики продукту, зорієнтовані на задоволення споживацького (платоспроможного) попиту. Економічний зміст цього показника доводить, що вивчення конкурентоспроможності товару має здійснюватися безперервно, цілеспрямовано й комплексно, з орієнтацією на задоволення потреб споживачів
54. Міжнародні критерії оцінювання конкурентоспроможності товару.
Поняття «конкурентоспроможність» має універсальне значення і дедалі більше застосовується стосовно не тільки продукції (послуг) у цілому, але й окремих фірм і навіть країн. Наприклад, дослідницька організація «Юропієн менеджмент форум» (Швейцарія) визначає конкурентоспроможність країни за десятьма чинниками, кожен з яких оцінюється за багатьма критеріями. Це — динамізм економіки (темпи економічного розвитку, стан національної валюти, рівень промислового розвитку, обсяг виробництва найважливіших товарів на душу населення); ефективність промислового виробництва (прямі і непрямі витрати на оплату та матеріальне стимулювання робочої сили, рівень плинності кадрів); динамізм ринку (рівень активності збутових компаній, обсяг споживчих витрат на душу населення, організація післяпродажного обслуговування, дизайн і якість продукції); розвиток фінансової системи (стан фінансів, активність діяльності комерційних банків та ринку цінних паперів); стан людських ресурсів (кількість і темп зростання чисельності населення та робочої сили, рівень кваліфікації спеціалістів і зайнятості); рівень оподаткування та частка державного сектора в національному прибутку держави (загальна спрямованість і зміст економічної політики); загальний стан ресурсного забезпечення й інфраструктури; стимулювання торговельної діяльності; політика держави щодо нововведень (загальний розвиток науково-дослідних робіт, готовність уряду і керівництва фірм до реалізації нових ідей, упровадження нових виробів і виробничих процесів); соціально-політичне становище у країні (показники розміру прибутку та його розподілу, трудові відносини у промисловості).