51. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за технічними параметрами.
Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється за допомогою окремих показників якості з урахуванням ваги кожного з них. Розрахунки виконуються за формулою:
де Itn — груповий показник за технічними параметрами;
Pi — окремий показник i-го технічного параметра (надійність, потужність, енергомісткість);
Qi — вага i-го параметра в загальній сукупності;
i — кількість оцінюваних параметрів.
52. Визначення групового показника конкурентоспроможності товару за економічними параметрами.
Визначення сукупності економічних параметрів нового товару, їх оцінювання та «зважування» потрібно виконувати з такою ж точністю, що й технічних параметрів товару-зразка.
Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами обчислюється за формулою:
де Ie.n — груповий показник за економічними параметрами;
Zi — економічний параметр (витрати на споживання) i-го виду;
Qi — вага i-го економічного параметра в загальній сукупності.
53. Інтегральний показник конкурентоспроможності товару.
Інтегральний показник конкурентоспроможності товару визначає міру його привабливості для покупця. Одночасно він є критерієм доцільності виходу фірми на товарні ринки, оскільки інтегрує характеристики продукту, зорієнтовані на задоволення споживацького (платоспроможного) попиту. Економічний зміст цього показника доводить, що вивчення конкурентоспроможності товару має здійснюватися безперервно, цілеспрямовано й комплексно, з орієнтацією на задоволення потреб споживачів
54. Міжнародні критерії оцінювання конкурентоспроможності товару.
Поняття «конкурентоспроможність» має універсальне значення і дедалі більше застосовується стосовно не тільки продукції (послуг) у цілому, але й окремих фірм і навіть країн. Наприклад, дослідницька організація «Юропієн менеджмент форум» (Швейцарія) визначає конкурентоспроможність країни за десятьма чинниками, кожен з яких оцінюється за багатьма критеріями. Це — динамізм економіки (темпи економічного розвитку, стан національної валюти, рівень промислового розвитку, обсяг виробництва найважливіших товарів на душу населення); ефективність промислового виробництва (прямі і непрямі витрати на оплату та матеріальне стимулювання робочої сили, рівень плинності кадрів); динамізм ринку (рівень активності збутових компаній, обсяг споживчих витрат на душу населення, організація післяпродажного обслуговування, дизайн і якість продукції); розвиток фінансової системи (стан фінансів, активність діяльності комерційних банків та ринку цінних паперів); стан людських ресурсів (кількість і темп зростання чисельності населення та робочої сили, рівень кваліфікації спеціалістів і зайнятості); рівень оподаткування та частка державного сектора в національному прибутку держави (загальна спрямованість і зміст економічної політики); загальний стан ресурсного забезпечення й інфраструктури; стимулювання торговельної діяльності; політика держави щодо нововведень (загальний розвиток науково-дослідних робіт, готовність уряду і керівництва фірм до реалізації нових ідей, упровадження нових виробів і виробничих процесів); соціально-політичне становище у країні (показники розміру прибутку та його розподілу, трудові відносини у промисловості).