Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Госы__шпора_мтп.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
2.46 Mб
Скачать

65. Головні тенденції змін форм підприємницької діяльності сучасного ринку.

На сучасному ринку досить помітна тенденція до зміни форм підприємницької діяльності. Крім великих корпорацій, у ринковій економіці Заходу багато важить малий бізнес. Це пояснюється тим, що великі підприємства з комерційних та інших причин часто не здатні задовольнити безмежно широку гаму мінливих людських потреб. Виникають так звані економічні ніші, тобто ділянки суспільного виробництва, які не інтересують великі підприємства. Натомість малі підприємства гнучко й мобільно реагують на швидку зміну запитів споживачів, необхідність упровадження нових технологій, забезпечують ефективніше використання творчого потенціалу окремої особистості. Саме тому в економіці промислово розвинутих країн 50—60 % внутрішнього валового продукту становлять малі та середні підприємства. У світовій господарській системі, за даними ООН, ці підприємства створюють робочі місця майже для 50 % працездатного населення. Кількість малих підприємств на 1000 мешканців у Франції, Німеччині, Великій Британії, Японії коливається від 35 до 50, а у США — понад 70. Досягнутий вагомий внесок в економіку та розв’язання соціальних проблем промислово розвинутих країн забезпечується сукупністю різноманітних заходів державної політики підтримки підприємництва. Головними й обов’язковими заходами державної підтримки малого підприємництва в розвинутих країнах вважаються законодавча база, сукупність спеціальних державних інституціональних структур, розвинута мережа організацій забезпечувальної інфраструктури, фінансово-кредитна політика. Розвинуте мале підприємництво на сучасному етапі вважається унікальним і ефективним інструментом у створенні прогресивної економіки, яка здатна забезпечити високий рівень та якість життя людей.

66. Потреби людини та суспільства, їх класифікація.

Взагалі всю сукупність потреб можна поділити на дві групи: потреби суспільства і особисті потреби. Потреби суспільства визначаються необхідністю забезпечення його функціонування та розвитку. До них належать виробничі потреби, потреби в державному управлінні, потреби в забезпеченні конституційних гарантій для кожного члена суспільства, потреби в обороні країни й охороні довкілля. Особисті потреби виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності людини. Всі потреби у процесі існування проходять чотири етапи: зародження, зростання, стабілізацію, згасання.

Стосовно індивіда потреби можна поділити на первинні та вторинні, позитивні й негативні, відкриті й латентні (приховані, потайні), усвідомлені та неусвідомлені.

Первинні потреби визначаються біологічною природою людини, і тому межі їх задоволення можуть бути точно окреслені. Вторинні потреби є похідними і пов’язані із соціальним, культурним та духовним розвитком особистості. Наприклад, на думку американського науковця А. Маслоу, всі потреби поділяються на п’ять груп, які створюють так звану піраміду. Першу з них складають фізіологічні потреби — голод, спрага, секс, які пов’язуються із самою можливістю виживання людини, тому вони вважаються базисними. До другої групи відносять потреби в безпеці та впевненості в майбутньому. Вони реалізуються через страхування, колективні договори, наявність житла, роботи, забезпечення в разі хвороби. До третього ступеня належать соціальні (громадські) потреби, що задовольняються переважно членством у клубах, асоціаціях, громадських об’єднаннях. З четвертим рівнем пов’язують потреби в шані та повазі, які ототожнюються з почесними званнями й відзнаками, успіхами у просуванні на службі, блискучою кар’єрою. На верхівці умовної піраміди опинилися потреби у самовираженні особистості через мистецтво, індивідуальний розвиток, ідеали, культуру тощо.