48. Нормативні, технічні та економічні параметри конкурентоспроможності товару.
Нормативні параметри характеризують властивості товару, регламентовані обов’язковими нормами, стандартами і законодавством ринків майбутнього продажу. Це, наприклад, екологічні показники, показники безпеки. Так, для легкового автомобіля екологічними показниками є вміст шкідливих речовин у вихлопних газах бензинових та дизельних двигунів, рівень зовнішнього шуму. Показники безпеки цього виробу регламентуються законодавчими вимогами щодо безпеки конструкції (Правила ЄЕК ООН).
До групи технічних параметрів, використовуваних для оцінювання конкурентоспроможності, відносять показники призначення, надійності, а також ергономічні та естетичні показники. Інколи ці параметри умовно визначають як «жорсткі» та «м’які». Найбільш докладно вони регламентуються стандартами систем показників якості окремих видів товарів. Розглянемо, наприклад, систему технічних параметрів такого відомого й популярного (особливо серед молоді) виробу, як гральний автомат. Показниками призначення цього виробу вважають кількість ігрових програм; рівень автоматизації; рівень цікавості ігрової програми; показник рівня виконання ігрових ефектів; міру придатності автомата для розвитку корисних навичок у людини; час підготовки до роботи; час безперервної роботи; стійкість до кліматичного впливу; стійкість до механічного впливу; кількість людей, які одночасно можуть брати участь у грі; наявність призів; габаритні розміри. До показників надійності грального автомата належать час роботи до першого відказу, середній строк служби, максимальний строк служби, середній час відновлення роботи після поломки. Ергономічними показниками цього виробу вважають показник рівня шуму; показник відповідності автомата та його елементів розмірам тіла людини; зусилля натиску на органи керування; показник відповідності можливостям людини щодо сприйняття (зорового та слухового), запам’ятовування й обробки інформації. Зовнішній вигляд грального автомата характеризується естетичними показниками стильової відповідності, функціонально-конструктивної пристосованості, цілісності композиції, досконалості виробничого виконання.
49. Розрахунок нормативних параметрів конкурентоспроможності товару.
Врахування нормативних параметрів для оцінювання конкурентоспроможності забезпечується за допомогою альтернативного методу. Для цього застосовується показник, який має лише два значення: 1 або 0. Якщо товар відповідає нормі (наприклад, вимогам безпеки), цей показник дорівнює 1, а якщо ні — то 0. Груповий показник усієї сукупності нормативних параметрів дорівнює добутку окремих показників кожного з них. Розрахунки виконуються за формулою:
де In.p — груповий показник нормативних параметрів;
Qni — окремий показник i-го параметра;
n — кількість нормативних параметрів, що підлягають оцінюванню.
50. Методика визначення значущості (ваги) параметрів конкурентоспроможності продукції за технічними та економічними параметрами.
Визначаючи сукупність порівнюваних параметрів конкурентоспроможності товару, виходять з того, що частина показників характеризує споживні властивості товару (споживну цінність), а решта — оцінює його економічні (вартісні) показники. Споживні властивості товару, що формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики (показники призначення, надійності, безпеки, ергономіки), а також визначаються його дизайном (естетика, пакування). Множинність їх показників зумовлює необхідність установлення ієрархії всіх параметрів, які потрібно розглядати. Передусім вивчаються ті властивості, які мають найбільшу значущість (вагу) для споживача. Визначення ваги кожного параметра доручають групі експертів, що спеціально формується на підприємстві. Обов’язковими вимогами до членів таких груп є компетентність, професійний інтерес, діловитість та об’єктивність. Експертні групи найчастіше користуються бальною оцінною системою. З метою досягнення достовірних результатів проводиться кілька (залежно від компетентності експертів і представництва групи в цілому) турів опитування. Для попередніх оцінок достатня точність результатів досягається, як правило, уже після двох-трьох турів. Експерти визначають коефіцієнти вагомості параметрів, що оцінюються в балах або в частках одиниці. Для оцінювання застосовується п’яти — десятибальна шкала. Здобуті результати використовуються для визначення середнього арифметичного значення коефіцієнтів вагомості А кожного параметра за формулою:
де n — кількість параметрів товару;
N — чисельність експертів;
aij — параметри вагомості i-го показника, що визначені j-м експертом.
Нормовані коефіцієнти вагомості обчислюються за формулою:
.
При цьому існує вимога, щоб
.