Службовий етикет. Моральні принципи й засади

13.1. СУКУПНІСТЬ ПРА­ВИЛ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ НА РОБОТІ.

13.1.1. Етикет як феномен культури.

13.1.2. Службовий етикет як мова символів.

13.2. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА. НОРМИ ПРОФЕСІЙ­НИХ ВЗАЄМИН.

13.2.1. Службова етика, професійна мораль і кодекс чести.

13.2.2. На чому базується авторитет менеджера?

13.3. АВТОРИТЕТ ОСОБИСТОСТИ.

13.3.1. Авторитет посади й особистість.

13.4. КЕРІВНИК: НОР­МИ ПОВЕДІНКИ.

13.4.1. Робоче місце та режим роботи керівника.

13.4.2. Проблема здоров’я менеджера.

13.4.3. Профілактика стресів керівника.

13.5. МОВЛЕННЄВА КУЛЬТУРА СЛУЖБОВЦЯ.

13.5.1. Мовленнєва практика як показник культури суспільства.

13.5.2. Аспекти культури мовлення.

13.5.3. Ознаки культури мови.

13.5.4. Виразність і багатство індивідуальної мови.

13.5.5. Естетика мовлення українця та її складові.

13.6. МОВНИЙ ЕТИКЕТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ.

13.6.1. Структура мовного етикету в науковому стилі.

13.6.2. Мовні формули науковця.

Запитання й завдання для самоконтролю

Завдання 1. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Чим визначається моральність людини?

2. Що називається професійною етикою?

3. Які вимоги висуває сучасність до керівника?

4. Що можна віднести до сенсу життя людини?

Завдання 2. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

1. Авторитет — це ....

2. Є дві сторони авторитету: ... .

3. Авторитет проявляється ....

4. Особливість роботи керівника полягає ... .

5. Керівник працює в умовах ... .

6. Ознаками духовного здоров'я є: ....

7. Стрес викликають ....

Завдання 3. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Яке співвідношення понять «авторитет особистости» та «ав­торитет посади»?

2. Яке здоров'я називається фізичним? Психічним? Ду­ховним?

3. Які підходи лежать в основі профілактики стресу?

Завдання 4. ВИПИШІТЬ із 11-томного «Словника україн­ської мови» значення слів: ввічливий, вихований, галантний, ґречний, делікатний, звичайний, коректний, об­хідливий, поштивий, почтивий, привітний, люб'язний, тактовний, шанобливий, шляхетний, чемний.

Завдання 5. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

# Чому вчить народна педагогіка?

# Які ви знаєте правила вітання і прощання?

# У чому полягає особливість українського мовленнєвого етикету?

# Як ви ставитеся до людей, що використовують у своєму мовленні нецензурні слова, сленг, жаргонну лексику?

# Про що свідчить те, що слова «пан», «пані» — давні атри­бути нашого мовленнєвого етикету?

Завдання 6. ПРОЧИТАЙТЕ І ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

• Вітаючись, жінка може не знімати рукавичок. Чоловік, віта­ючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.

• Чоловік може не знімати рукавичку, вітаючись зі своїм другом.

• Під відкритим небом руки жінкам не цілують.

• Не дозволяється цілувати руку під час їжі.

• Збираючись поцілувати руку жінці, нахиліться самі (а не піднімайте руку до своїх губів), поцілуйте і повільно опустіть.

• Цілувати руку треба в тильну частину пальців, бо поцілунок вище — в долоню чи зап'ясток — сповіщатиме про прагнення до інтимніших стосунків і свідчитиме про невисоку культуру.

Завдання 7. ЯК БУТИ? ЯК БИ ВЧИНИЛИ ВИ?

Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам — людина, з якою з певних причин Вам не хочеться привітатись. Якою буде Ваша поведінка?

Ситуація 2. Ви прощаєтесь із викладачем? Які мовні формули Ви використаєте?

Ситуація 3. Ви йдете по вулиці з товаришем. Відрекомендуй­те його однокурсниці, яку зустріли.

Ситуація 4. Ви прийшли до вузу, зустріли викладача. Яку фор­му вітання оберете?

Ситуація 5. Ви — чоловік. Ідете вулицею, назустріч Вам — жінка. Хто з Вас привітається першим? Як? Від чого залежить Ваша мовна формула вітання?

Ситуація 6. Коли першою вітається жінка? (підказка: якщо вона наздоганяє чоловіка; якщо проходить повз гурт людей чи приєднується до нього; зі своїм керівником вона також вітається першою; студентки перші вітаються з викладачем).

Ситуація 7. Вам потрібно звернутися до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Ситуація 8. Ви вперше прослухали лекцію відомого вченого. Після її закінчення Ви вирішили з'ясувати деякі деталі. Як Ви звернетесь до вченого?

Ситуація 9. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директора фірми. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомендуйтесь. Якщо потрібно — підтримайте бесіду.

Ситуація 10. Ви недавно працюєте в установі. Встигли поба­чити багато недоліків, маєте свої міркування щодо їх усунення. Заходите до кабінету начальника ... (зробіть пропозиції, як усуну­ти ці недоліки).

Ситуація 11. Ви звертаєтесь до викладача з проханням повто­рити останню фразу. Які мовні формули Ви використовуєте із по­даних нижче:

а) Повторіть ще раз!

б) Що—що?

в) Повторіть, будь ласка, ще раз останню фразу!

Ситуація 12. Як правильно зробити зауваження одногрупникові:

а) Не підштовхуй, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

б) Куда прьош?

в) Зачекай, будь ласка, я тебе зараз пропущу.

г) Не лізь на голову.

Завдання 8. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Коли рекомендування є зайвим?

2. Які вирази неприйнятні для рекомендування?

3. Як рекомендують промовця?

4. Як рекомендують гостей на офіційних прийомах (торжест­вах).

5. Які етикетні норми вітань притаманні українцям?

6. Що ви знаєте про те, як слід цілувати руку жінці, вітаючися з нею?

7. Чому не можна поплескувати по плечу при зустрічі?

Завдання 9. ЩО НЕЕТИЧНОГО Є у використанні деяких мовних формул знайомства?

Ситуація 1.

— Як Ваше ім 'я?

— Назар.

— А по батькові?

— Сергійович.

— А як Ваше прізвище?

— Григоренко.

— Запишіть, будь ласка, в анкеті своє прізвище, ім 'я, по ба­тькові та інші дані.

Ситуація 2. У вашому кабінеті відвідувачка. Ви голосно звер­таєтесь до колеги:

— Пробачте, хто ця красива дівчина?

— Це Оксана.

— Хто вона?

— Інженер фірми «Кармен».

— А хто це поруч неї?

— Це її колега, Василь.

— Він теж із цієї ж фірми?

— Ні, він із іншої.

Завдання 10. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ описані ситуації. Що ви­ходить за рамки мовного етикету і етикету взагалі?

Ситуація 1.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чо­ловічок і в захопленні вигукнув:

— Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту... Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», — з цими словами він вчепився за рукав компо­зитора і блаженно завмер.

— Пане, — торкнув за плече Берліоз, — тримайтесь ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час перевірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозу­мів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього: — Не знаєте, як звуть дружину?

У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін кинувся до неї:

— Катю! Ради Бога, як тебе звати?

Запам'ятайте формули наукового мовного етикету:

• Вагомі наукові здобутки ... Заслугою автора... Слушною є думка...

• Слушно вважати, що… Справедливе твердження ...

• Справедливо стверджувати ... Без сумніву, Ви маєте рацію ...

• Безперечно, ваші міркування ... Дякую за увагу!

• Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання!

• Дякую за слушні доповнення і запитання!

• Складаємо щиру подяку ... за цінні зауваження й поради ...

• Ми ладні погодитись у цьому радше з ... Краще було б ...

• На наш погляд ..., на нашу думку ...

• Ми дотримуємось іншої класифікації...

Завдання 11. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ. Назвіть етичні вимоги до керівника, який приймає відвідувачів, зустрічається з клієнтами.

Є певні етичні вимоги до керівника, який приймає відвідува­чів, зустрічається з клієнтами. Він може варіювати свою поведін­ку, місцезнаходження в кабінеті залежно від рангу та мети візиту відвідувача:

| якщо візит офіційний — господар кабінету, сидячи за робо­чим столом, відповідає на вітання відвідувача і запрошує його сіс­ти перед своїм столом. Час візиту, характер спілкування та його підсумки визначає господар кабінету;

| якщо візит неофіційний — зустрічаючи гостя, господар, від­пові-даючи на його вітання, виходить з-за столу і запрошує його в зону колегіальної роботи, а сам сідає напроти нього. Час зустрічі залежить від взаємної попередньої домовлености;

| якщо візит дружній — господар кабінету зустрічає відвіду­вача, стоячи в центрі приміщення, а після обміну вітаннями за­прошує його сісти в крісло за журнальним столиком. Спілкування характеризується повною відкритістю, готовністю до взаємовигід­них рішень.

Має, звичайно, значення й те, в якому приміщенні відбуваєть­ся зустріч, як розташовані меблі, чи дотримано єдиного стилю, в якому облаштовано кабінет. Ще давньокитайські філософи гово­рили про те, що речі, які оточують людину, впливають на її спра­ви. Приймаючи відвідувачів, не можна фамільярно розмовляти з підлеглими та критикувати їх. Якщо своєчасно господар не зміг прийняти відвідувача, треба вийти до нього і перепросити, пам'ятаючи, що час — це гроші. Є ще багато інших етичних ви­мог і особливостей в роботі керівника, і, як правило, він їх набу­ває в процесі своєї ділової діяльності.

Морально-психологічний портрет вітчизняного керівника в Україні ще формується. Риси, які мали так звані номенклатурні керівники за минулих часів, у нових ринкових умовах змінюють­ся. А молоді керівники, які з'явилися після перебудови, працюють методом пошуку та помилок, набуваючи власного досвіду. Уже є перші спроби узагальнення якостей та стандартів їхньої поведін­ки, проте етичний бік їхньої роботи, правила етикету в стосунках з підлеглими поки що опрацьовано недостатньо.

Завдання 12. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ.

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі взаємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй»; «Дав слово — виконай його»; «Слухай тисячу разів, а говори один раз»; «Го­вори мало, слухай багато, а думай ще більше».

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнє­вого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака ви­сокої духовности й людської краси...

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп'ялося на ноги чи навіть ще сидить у ко­лисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здо­ров. Рости великий», а при прощанні казати «па-па» й привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак з дівчи­ною). А в приміщенні першим вітається той, хто заходить: «Доб­рий день», «Доброго вечора», «Доброго ранку». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми .

Завдання 13. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ.

Абсолютно суперечать українському мовленнєвому етикетові звертання на кшталт: «Боржка», «Ваня», «Вася», «Маня», «Шурка», «папаня», «мамаша», «Сидорівна», «Петрович». Його грубо порушують особи, що вдаються до нецензурних слів. Особливо несприйнятною є матірна лайка — пережиток первісного азіатсь­кого дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, не­від'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважається найго­ловнішою цінністю (згадаймо звертання пан, пані, панна, паничу, що походить від грецького слова «все»)...

Слова «пан», «пані» — давні атрибути нашого мовленнєвого етикету, які широко побутують в усній народній творчості, зок­рема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів («Добрий вечір тобі, пане господарю...», «Ой підемо, пане-брате, від хати до хати, нашим панам господарям заколядувати»).

Завдання 14. ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО ПОРАДИ.

У товаристві, де багато незнайомих людей, варто одразу зро­бити загальний уклін (трохи схилити голову й привітатися).

Вітаються за руку здебільшого чоловіки (якщо один із них си­дить, то неодмінно повинен встати), незалежно від того, хто з ним вітається. Вставання — не лише вияв поваги до того, хто до вас підійшов привітатися, а насамперед — вияв власної гідности.

Жінці, дівчині, якщо вона подасть вам руку, цілують пальці, злегка нахиливши голову. Вітаючись із жінкою, дівчиною, чоло­віки, юнаки повинні встати, незалежно від того, подасть вона вам руку чи ні. Сісти належить лише після того, як сяде жінка. Потис­ку руки цілком достатньо для щоденного вітання. Водночас руко­стискання — це ще й звичка.

Дехто з чоловіків полюбляє при зустрічі поплескувати рукою по плечу співрозмовника. Якщо цей жест можливий для давніх друзів, родичів, то в усіх інших ситуаціях його бажано уникати:

Не треба класти руку на плече. Цей рух доречний, може, тільки в танці. Довіра — звір полоханий, втече. Він любить тиху паморозь дистанцій.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Білецький А. О. Про мову і мовознавство. — К., 1996.

Білоус М. Заговори, щоб я тебе побачив // Антисуржик. — Львів, 1994.

Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. — К., 1998.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К., 1985.

Горбачук В. Барви української мови. — К.,1997.

Гриценко П. Ю. Мова як акумулятор культури і одна з форм її вира­ження // Мова і культура. — К., 1986.

Гриценко Т. Б. Українська мова в житті суспільств. — К., 1999.

Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н. Д. Бабич. — Чернівці, 1996.

Дубровина И. В. Мы живем среди людей. Кодекс поведення. — М., 1989.

Кашапов Р. Р. Курс практической психологии, или как научиться работать и добиваться успеха. — Ижевск, 2001.

Кузин Ф. А. Делайте бизнес красиво. — М., 1995.

Культура української мови: Довідник. — К., 1990.

Мельничайко В. Я., Добрянська І. В. Про культуру нашого мовлення. — Тернопіль, 1991.

Одарченко П. Про культуру української мови. — К., 1997.

Плющ Н. П. Формули ввічливости в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. — К., 1991. — С. 92 — 98.

Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет // Урок україн­ської. — 2001. — С. 14—15.

Урбанович А. Л. Психология управлення. Учеб. пособие. — Минск, 2003.

Етика ділового спілкування В. В. МАЛИНА