8. Особливості маркетингової політики розподілу на споживчому ринку.

Політика розподілу – це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу – організація ефективного збуту виготовленої продукції.

Ефективність політики розподілу багато в чому залежить від вибору ефективного каналу розподілу – це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим фірмам чи особам на шляху руху товарів від виробника до споживача.

Канали розподілу мають дві характеристики: рівень каналу та ширину. Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару й права власності на нього до кінцевого споживача. Кількість рівнів визначає довжину каналу. Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Факторами, які впливають на вибір каналу розподілу є: споживач, товар, потенціал фірми-виробника, зовнішнє середовище, стратегія розвитку фірми-виробника.

Усі функції збуту можна поділити на три групи: функції, пов'язані з угодами;логістичні функції; функції обслуговування.

Ефективність збутової політики повинна бути оцінена наст показниками: 1)співвідношення реального обсягу продажу до планового;2)віднош прибутку до реального обсягу продажу 3)віднош реал обсягу продажу до к-сті покупців 4)віднош отриманих замовлень до к-сті візитів торговельних агентів 5)віднош реального обсягу продажу до кількості візитів

9. Особливості маркетингової політики комунікацій

Маркетингова комунікаційна політика - це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. Основні елементи цього процесу: відправник — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надсилає відповідну інформацію про них; кодування — перетворення інформації на зручну і зрозумілу для споживача; звертання — це, з одного боку, набір символів, а з другого — момент їх передавання цільовому ринку; канали комунікацій — засоби поширення інформації, конкретні її носії; декодування — розшифрування звертання; отримувач — споживач, якому передається інформація.

Дана модель включає основні фактори ефективної комунікації й визначає основні етапи роботи над створенням діючої системи комунікацій: виявлення цільової аудиторії; визначення ступеня купівельної готовності аудиторії; визначення бажаної відповідної реакції цільової аудиторії; складання звертання до цільової аудиторії; формування комплексу маркетингових комунікацій фірми; розробка бюджету комплексу маркетингових комунікацій; перетворення в життя комплексу маркетингових комунікацій; збирання інформації, що надходить по каналах зворотного зв'язку; коректування комплексу маркетингових комунікацій.

Основні завдання маркетингових комунікаці: Інформування, Умовляння , Нагадування

Можна виділити три основні принципи стратегії інтегрованих маркетингових комунікацій:1. Інтеграція вибору 2. Інтеграція позиціювання 3.Інтеграція плану-графіка.