26. Життєвий цикл товару і задачі маркетологів на його стадіях. Види жцт.

Життєвий цикл товару — це період, упродовж якого товар перебуває на ринку, проходячи різні стадії, що характеризуються неоднаковими доходами від продажів і потребують різних підходів до маркетингової діяльності. Види життєвих циклів товарів розрізняють за формою й тривалістю

Етапи: 1. Етап розробки. На цьому етапі товар ще відсутній, провадиться лише дослідження ринку і розробка продукту. Зрозуміло, що на даному етапі маємо лише витрати на проведення маркетингових досліджень, вивчення попиту та смаків споживачів відносно даного товару. Виготовляються дослідні зразки товару, ведеться підготовка виробничих потужностей та персоналу.

2. Етап впровадження розпочинається з надходження у продаж першого зразка товару. Далі продукт виводиться на ринок і поступово збільшується обсяг продажу. Основна мета фірми — привернути увагу споживача, налагодити ділові стосунки з торгівлею, яка ще має сумніви щодо впровадження на ринок нового продукту.

3. Етап зростання. На цьому етапі зростання продажу попит на новий товар зростає, ціни практично стабільні, а прибуток збільшується. На даному етапі слід здійснювати такі маркетингові заходи: постійно поліпшувати якість товару, вдосконалювати його, закріпитись на завойованих сегментах ринку та проникати на нові, освоювати нові канали реалізації товару, переорієнтувати рекламу з поширення інформації про товар на стимулювання збуту.

4. Етап зрілості. Темпи збуту на цьому етапі уповільнюються. На ринку з´являється чимало конкурентних аналогів. Фірма має докласти значних зусиль для стабілізації попиту на свою продукцію.

5. Етап спаду.Головне завдання фірми на цьому етапі — зняти товар з виробництва у максимально короткий термін, не допускаючи або мінімізуючи можливі збитки. На цьому етапі зменшення обсягів збуту може бути повільним або стрімким. Потрібно провадити маркетингові заходи з метою гальмування процесу спаду.

27. Види посередників та доцільність їх використання в маркетинговій політиці розподілу.

Основними типами торговельних посередників є прості представники (агенти, брокери, маклери), довірчі представники, комісіонери та консигнатори, оптовики (дистриб´ютори), торгові доми тощо. При цьому серед посередників, що діють в сучасних умовах на ринку, слід виділити насамперед агентів, брокерів, дилерів та дистриб´юторів.

До категорії агентів належать: агенти виробників, збутові агенти та торговці на комісію. Агенти виробників працюють на кількох виробників. Збутові агенти за умовами договору відповідають за маркетинг уієї продукції виробника. Торгові агенти на комісії отримують товари на принципах консигнації від виробників, скуповують їх з місцевих ринків і організовують збут.

Брокери — це посередники при укладанні угод між зацікавленими сторонами (клієнтами) про купівлю-продаж товарів, цінних паперів, валют. Вони добре інформовані про кон´юнктуру ринку. Брокером може бути окрема особа, фірма або організація, які не мають у своєму розпорядженні товарів (цінних паперів, валюти). Брокер діє за дорученням клієнта — продавця чи покупця.

Дилер — незалежний представник, який займається переважно продажем різноманітної техніки, що користується масовим попитом (автомобілі, трактори, сільськогосподарські машини). На відміну від звичайного продавця дилер виступає власником. Він купує техніку в генерального агента підприємства, а потів продає її індивідуальним покупцям свого регіону обслуговування.

Дистриб´ютор — це фірма, підприємець, які здійснюють оптові закупівлі та збут певного виду товарів на регіональних ринках і мають переважне право й можливості купувати і продавати устаткування, технічні новинки, програмне комп´ютерне забезпечення.

28. Товарна марка, упаковка, сервіс і процес їх створення.

Товарна марка - це ім'я, знак, символ, які позначають продукцію фірми і відрізняють її від продукції конкурентів. Основні вимоги до товарної марки: 1. Простота - тобто мінімальну кількість ліній, відсутність дрібних погано читаються ліній, деталей і всього іншого, що заважає швидкому і точному запам'ятовуванню.2. Індивідуальність - повинна забезпечувати відміну, впізнаваність товарної марки, проте індивідуальність не повинна перетворюватися на схожість марки на основний виріб фірми.3. Привабливість - товарна марка не повинна викликати негативних емоцій.4. Охраноспоспособность - можливість зареєструвати товарну марку офіційно.5. Смислова навантаження - бажано, щоб товарна марка мала смислове навантаження .6. Новизна - мати новизну і відповідно можливістю реєстрації.

Упаковка - це елемент товару в реальному виконанні, частина оформлення товару, що включає в себе тару, етикетку і вкладиші. Тара - будь-яка ємність, у яку міститься товар (ящик з дерева, картонна коробка, скляна або пластикова пляшка, паперовий пакт і т.д. Етикетка - це наклейка, поміщена на тарі і містить фірмову назву продукту, символ компанії, рекламні матеріали, короткі інструкції щодо зберігання і використання товару. Основні функції упаковки: 1. Захисна функція.2. Користувацька функція. 3. Комунікативна функція. 4. Сегментують функція. 5. Збутова функція. 6. Оновлююча функція.

Процес створення товарної марки пов’язаний з певними процедурами, які розширюють значення її щодо інших товарів, груп товарного асортименту, а також фірми загалом. Рішення про створення товарної марки стосується: корпоративних символів; процедури вибору найменування; сфери застосування. Корпоративні символи є сукупністю знакової символіки, в якій відображено назву фірми, торгівельні образи, торговельні знаки, узагальнений образ фірми.