- •1)Майстер і Маргарита – як вершина творчості митця. Історія написання роман. Філософсько-етичні проблеми твору.
- •2) Маріо і чарівник як новела-застереження. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій в новелі.
- •3) Перевтілення – яскравий зразок стильової довершеності новаторської прози митця. Філософська проблема твору. Оригінальність трансформації теми «маленької людини».
- •4) Перший письменник третього тисячоліття серб м. Павич
- •5) Поезія втрат ранньої Ахматової, її художні особливості: загостреність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів.
- •7) Срібне століття» російської поезії як найвищий її злет на зламі віків.
- •8) Старий і море – філософська повість-притча про людину. «Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст твору.
- •9) «Театр абсурду» як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту в 50-60 рр.
- •10) XX ст. Як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці.
- •11. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної етики , його морально - філософський сенс
- •12. Акмеїзм, цього особливості : психологізм розкритті інтимних переживань, чуттям поетичності речового світу, імпресіоністичність, повернення до класичної прозорості мови.
- •13. Біографічні відомості про Джорджа Орвела (Еріка Блера).
- •14. В. Оден – один з найвизначніших англомовних поетів 20 ст. Широта тематичного і жанрового стилю діапазону його поезії.
- •15. Викриття радянської сталінської тиранії в алегоричній казці « Скотоферма».
- •16. Виникнення нових угруповань і еспериментаторство в ліриці – художні прикмети часу ( 20 ст).
- •17. Відображення в творі « Орфей, Ерідіка, Гермес» провідних мотивів лірики Рільке: взаємозв’язку життя і смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка й жінки, сутності й покликання мистецтва.
- •18. Відображення національної етики та естетики в романі «Тисяча журавлів». Гармонія людини природи – одна з головних проблем твору
- •19. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі – « красою Японії народжений ».
- •20. Вплив історичних та соціальних процесів (світові війни, революції, створення тоталітарних режимів, світова економічна криза тощо) на подальший розвиток літератури.
- •21.Вплив світової поезії на розвиток російської лірики першої половини 20-го століття
- •23.Гійом Аполллінер – творець нової ери у світовій культурі та європейського авангарду
- •25. Джойс – ірландський письменник-модерніст,його світоглядні й естетичні позиції.
- •26.Джойс як один із «батьків модернізму» .Засновників літературної школи «потоку свідомості»
- •28. Жанрове багатство творчої спадщини б.Пастернака : поезія,проза,переклади
- •30. Загальний огляд творчості американського письменника д.Селінджера.
- •31.Збірки "Алкоголі - ідейний задум та особливості його художнього втілення
- •33.Камю - французький письменник-модерніст, філософ, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди
- •34.Кафка — австрійський німецькомовний письменник-модерніст. Концепція світу і людини творчості митця
- •35.Київ у житті і творчості м.Булгакова
- •36.М.Булгаков — російський прозаїк і драматург. Новаторство творчості. Доля творів письменника
- •37.Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі "Чума".
- •38.Модернізм та авангард: пошуки нових форм та естетичних принципів
- •39.Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворяє світ
- •40.Оригінальність творчої манери г. Аполлінера ("Лорелея", "Міст Мірабо", "Зарізана голубка водограй").
- •41.,42.Основні етапи та тенденції ровитку эвропейської прози 1 пол.20 ст………..
- •45.Повість»Ловець у житі»--протест проти бездуховності суспільства…..
- •46.Поєнання земного і космічного,буденного і вічного,»плоті і мрії»,трагедії і життєстверджуючої сили в творах Лорки.
- •47) Поєднання реальності і міфотворчості. Особливості художнього стилю ф. Кафки.
- •54. Поняття про авангардизму.
- •55. Поняття про акмеїзм.
- •56. Поняття про алюзію та пародію.
- •57. Поняття про антиутопію
- •58. Поняття про екзистенціалізм
- •59. Поняття про експресіонізм
- •60. Поняття про імажинізм
- •61. Поняття про інтелектуальну прозу
- •62.Поняття про інтертекстуальність
- •63.Поняття про каліграму
- •64.Поняття про канте-хондо
- •66.Поняття про ліричний цикл
- •68.Поняття про неоавангард.
- •69.Поняття про повість-притчу.
- •70.Постмодернізм та його ознаки.
- •71.Реміеісценція.
- •84.Райнер Марыя Рыльке.Особливосты свытогляду митця,розумыння призначення мистецтва.
- •85.Рільке і Україна.Українські мотиви в творчості митця.
- •87. Світова література другої половини хх ст.. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних течій, напрямків і тенденцій
- •89.Символічний сенс сюжету «носорогів». Гротесково-сатиричне зображення в «носорогах» «омасовлення людей», перетворення їх на «бедлам нелюдів», що загрожує цивілізації і культурі.
- •90.Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії р.М.Рільке.
- •92.Ствердження цінності творчості і кохання та їх рятівної сили в долі майстра і маргарити.
- •93.Сюрреалізм як засіб художнього самовираження.
- •94.Творчий шлях американського журналіста ,письменника, лауреата нобелівської премії е.Хемінгуея. Багатство творч. Спадщини митця.
- •95.Творчість г.Гарсія Маркеса- одна з найяскравіших ілюстрацій «магічного реалізму». Звернення до фольклорно-міфологічної традиції - найсуттєвіша риса творчості митця.
- •96.Творчість о.Блока (1880-1921)- вершина російського символізму.
- •97.Томас Манн- німецький письменник, oдин із засновників інтелектуальної прози.
- •98.Трагізм життєвої долі Анни Ахматової.
- •101. Втілення рис постмодернізму у новелі м. Павича «Дамаснін»
- •104 Поєднання фольклору й поетики модернізму у творах Федеріко Гарсіа Лорка
30. Загальний огляд творчості американського письменника д.Селінджера.
Джером Девід Селінджер народився 1 січня 1919 р. в Нью-Йорку, навчався в Нью-Йорку його було виключено зі школи за неуспішність. У 1934 р. його було відправлено до військової школи у Веллі-Форджі у Веллі-Форджі, Джері Селінджер вигадував свої перші оповідання. У 1939 р. Селінджер вступив до Колумбійського університету, ерше оповідання Селінджера “Молоді люди”. В 1941 р. письменника було поставлено на військовий облік, а у 1942 - призвано в армію З 1940 по 1944 рр. друкуються оповідання “Побач Едді”, “Суть незакінченої історії”, “ Брати Варіоні”. На війні він не розлучався з друкарською машинкою й вигадував оповідання. До цього періоду відносяться новели “Останній день останньої відпустки”, “Обидві зацікавлені сторони”, “Елін”, “Парубок із Франції”, “Цей сандвіч без майонезу”, “Чужий”, “Зійти з розуму”, “Раз на тиждень тобі не зашкодить”. У 1948 р. після публікації в “New-Yorker” оповідання “Чудовий день для бананових оселедців” уклав договір з журналом і надалі друкувався виключно в ньому. У 1951 - 1952 рр. подорожував Європою та Мексикою, в 1952 р. купив велику ділянку на березі річки Коннектикут у місті Корнюші (Нью-Гемпшир) й оселився тут. У цьому місті були написані повісті з циклу про родину Гласів. У 1965 році Селінджер замовкає.
31.Збірки "Алкоголі - ідейний задум та особливості його художнього втілення
П’янкий і палючий напій життя, що дарує насолоду й муку, приголомшує свідомість і загострює почуття, - ось яке смислове поле виникає навколо слова «алкоголі» винесеного у назву збірки. Автор у захопленні від життя, від його руху й розмаїття. Він палко любить це життя в його різноманітних проявах, приймає його в усій суперечливості та складності. Тому тема життя і його сприйняття поетом є центральною темою цієї збірки. Митець показує життя всебічно. Він уважно придивляється до вируючих паризьких вулиць, центральних площ і передмість. У поле його зору потрапляють і робітники, і художники, і жінки, й емігранти — всі, хто мешкає у рідному йому Парижі. Однак у центрі уваги автора не тільки Париж, а й увесь світ, який він прагне осягнути силою поетичного чуття. Сам автор виступає то в ролі мандрівника, то перехожого, то закоханого поета, а то навіть трибуна епохи, голосу свого покоління.Життя в зображенні Гійома Аполлінера постає не тільки у різних просторах, а й у різних часових вимірах. До збірки увійшли вірші на теми сучасності й історії, поета цікавить не тільки теперішнє, а й минуле, крізь призму якого він зазирає у майбутнє, прагнучи осмислити поступальний рух людства.Поезії, вміщені у збірці Алкоголі. Вірші 1898— 1913, різні за тематикою і тональністю. Так, у вірші «Зона» поет малює узагальнений образ сучасності, він прагне знайти своє місце в ній, осмислити те, що бачить довкола і що відчуває у собі. У вірші «Кортеж» відтворюється рух людських поколінь, рух самого часу, що стає предметом роздумів митця. «Я і час» — така основна тема цього твору. Інтонація віршів, їх емоційна забарвленість і стиль постійно змінюються. У них звучить і захоплення життям, і радість відкриття світу, і трагічні інтонації, і елегійні, гумористичні, навіть викривальні настрої. Аполлінер надає французькому віршу різної тональності, щоб відобразити усе розмаїття буття, що вабить поета.
32.Йонеско як найяскравіший представник абсурдстської драми. Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско: руйнація звичної логіки дії, відсутність характерів, абсурдність діалогів, гра слів, широке використання гротеску.
Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик "театру абсурду". Сам Йонеско завжди говорив, що "театр абсурду" почався саме з його перших п'єс, з "Голомозої співачки", "Стільців", "Жертв обов'язку". "Театр абсурду" був від свого початку для Йонеско "театром боротьби": проти буржуазного театру, який він іноді пародіював, і проти реалістичного театру. Реалізм Йонеско вважав просто "театральною школою", стверджував, що сама реальність "нереалістична". У буржуазному театрі Йонеско не приймав його надмірної заангажованості: надто багато уваги в такому театрі приділяється питанням економіки та політики. Йонеско хотів вивести на сцену саме "екзистенціальне існування людини", показати повноту і цілісність цього існування і водночас його глибокий трагізм, трагізм, який виникає із усвідомлення абсурдності світу. На прикладі Ежена Йонеско ми спостерігаємо дуже поширену розбіжність між декларацією творчості і самою творчістю. П'єси Йонеско, написані, здавалося б, за законами "театру абсурду", переросли сам авторський задум і стали чимось більшим, ніж пародія на театр.