61. Поняття про інтелектуальну прозу

прозові твори, у яких виявляється схильність персонажів, оповідача, ліричного героя до самоаналізу, до абстрактного мислення. Найтиповішими жанрами інтелектуальної прози є притчі, філософські романи.Термін “інтелектуальний роман” був уперше запропонований Томасом Манном. Саме “інтелектуальний роман” став жанром, що вперше реалізував одну з характерних нових рис реалізму XX ст. – загострену потребу в інтерпретації життя, його осмисленні, тлумаченні, що перевищувало потребу в “розповіді”, втіленні життя в художніх образах. У світовій літературі він представлений не лише німцями – Т. Манном, Г. Гессе, А. Дебліном, а й австрійцями Р. Музілем і Г. Брохом, росіянином М. Булгаковим, чехом К. Чапеком, американцями В. Фолкнером і Т. Вулфом, і багатьма іншими. Але біля його витоків стояв Т. Манн.

62.Поняття про інтертекстуальність

Інтертекстуальність (фр. intertextualite — міжтекстовість) — міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих стильових властивостей і норм.

63.Поняття про каліграму

Каліграма - вірш, записаний у формі малюнка.Слово «каліграма» придумав французький поет Гійом Аполлінер, який частину своїх віршів виконував у вигляді малюнків, що були складені із слів і віршів на певну тему.

64.Поняття про канте-хондо

Канте хондо - глибинний спів, здавна поширений на півдні Андалузії (молода жінка танцює, молодий чоловік грає на гітарі, а старий співає надтріснутим голосом).Ґарсія Лорка писав, що канте хондо нагадує спів птахів, природну мелодію лісу, струмка. тема співу - людське горе і страждання. Персонажі - повітря, земля, море, вітер, ридання. 1931 року вийшла збірка «Канте хондо». Поет використовував різноманітні поетичні жанри: пісні, романси, балади, сонети, газелі, касиди, білі вірші.

65.Поняття про лірико-психологічну повість- епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням, осмислюється сутність людського буття, емоційно забарвлений, хвилюючий, чутливий.

66.Поняття про ліричний цикл

Ліричний цикл являє собою специфічну жанрову форму віршованої єдності, що виникає при об'єднанні відносно самостійних ліричних віршів у цілісність більш високого порядку й характеризується певними ознаками (авторська заданість композиції; самостійність творів, які входять до ліричного циклу; центробіжна композиція; ліричний характер "зціплення" творів; ліричний тип зображення тощо). Ліричний цикл розуміється як зразок особливого жанрового дискурсу, що характеризується певним тематичним змістом, композиційною й метрико-ритмічною структурою, відбором способів присутності різнорівневих мовних одиниць (фонетичних, лексико-семантичних, фразеологічних, граматичних, синтаксичних, стилістичних) і комплексом "інтенціонно-прагматичних особливостей" (О. Селіванова). Жанр ліричного циклу (особливого наскрізного, тематичного, концептуального виду тексту) дозволяє досліджувати актуалізовані інтертекстуальні форми й елементи найбільш продуктивно. У циклічному ліричному тексті інтертекстуальність проявляє себе як постійно присутнє, хоча й у своєму роді "пунктирне" явище, що дозволяє розглядати цю категорію в якості однієї з універсальних циклоутворюючих властивостей.

67. Поняття про літературу «втраченої генерації»

Втрачене покоління—це літературна течія,яка існувала в період мыж 1 і 2 вітовою і представниками стали молоді люди,які не могли адаптуватися до мирного диття у повоєнний період(Джеймс Джойс(«Улісс»).Хемігуей(«Старий і море»),Еліот(«Портрет Дами»,»Порожні люди»),Ремарк(«На західному фронті без змін»)).