35.Київ у житті і творчості м.Булгакова

Чимало читачів булгаковської "Білої гвардії", і особливо читачі-кияни, переконані в тому, що дія роману відбувається в Києві. Присутність Києва в структурі мислення й типології творчості письменника справді може й не "задавати" наявність у тексті київських реалій. Тільки про які б міста не писав Михайло Панасович, усі вони - Москва, Єрусалим і навіть Париж - здаються двійниками Києва-граду, що випадково забрели до чужих земель. Так, у "Театральному романі" ("Записках небіжчика") Максудову вказують на наявний у його романі київський пейзаж ("зоряні ночі українські", "рокіт Дніпра", "запахи акації" і "сріблясті тополі"), але всього цього, як стверджує Максудов, у його романі зовсім немає. Тополь, акацій і зоряних українських ночей у Максудова в "Чорному снігу" справді немає, однак Київ і київська тема є. Тільки вона, як і в самого Булгакова, в іншому - у відчутті катастрофи, що насувається, в апокаліптичних мотивах, у заграві за вікнами і крові на снігу. Як митець і мислитель, М.Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди.Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто».Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий у Європ

36.М.Булгаков — російський прозаїк і драматург. Новаторство творчості. Доля творів письменника

Трагедія Булгакова полягала саме в тому, що він жив і творив у країні, де митець, не визнаний за життя, не визнавався і після смерті. Творчість його була противагою стадності, яка склалась в суспільстві. Можливо, саме тому один із романів письменника, створений у 1928—1929 роках, носив назву «Копито інженера». Слово інженер несло в собі ворожі значення, і цих значень було кілька. По-перше, це буржуазні інженери, що допомагали на радянських новобудовах, а значить — шкідники і шпигуни, по-друге, це буржуазні спеціалісти дореволюційного часу — «специ», по-третє, це жертви «шахтинської справи», сфальсифікованої проти ряду

радянських інженерів. Звертаючись до листа, адресованого Михайлом Панасовичем урядові СРСР, читаєш не покаяння, а спробу відстояти свої громадянські права, адже письменник не може кривити душею навіть перед тими, хто прирікає його на гоніння, злидні і загибель. Булгаков проаналізував рецензії літературної критики на його твори: позитивних — три, ворожих — двісті дев’яносто вісім. Зганьблено найкращі твори про інтелігенцію: «Дні Турбіних», «Біг», «Біла гвардія» Тема ролі і долі митця цікавила Михайла Булгакова все життя. Але перлиною всієї його творчості став останній твір — роман «Майстер і Маргарита». Яскравий образ Майстра більшістю сучасників сприймався як образ самого Булгакова, а іноді як образ Ієшуа. Можна по-різному трактувати вираз Воланда «Рукописи не горять». Можна порівнювати з легендами, в яких полум’я не могло торкнутися святого письма, а можна провести паралель з листом Михайла Булгакова «Уряду СРСР»