- •1)Майстер і Маргарита – як вершина творчості митця. Історія написання роман. Філософсько-етичні проблеми твору.
- •2) Маріо і чарівник як новела-застереження. Напруга передвоєнної ситуації в Європі й тривожний настрій в новелі.
- •3) Перевтілення – яскравий зразок стильової довершеності новаторської прози митця. Філософська проблема твору. Оригінальність трансформації теми «маленької людини».
- •4) Перший письменник третього тисячоліття серб м. Павич
- •5) Поезія втрат ранньої Ахматової, її художні особливості: загостреність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів.
- •7) Срібне століття» російської поезії як найвищий її злет на зламі віків.
- •8) Старий і море – філософська повість-притча про людину. «Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст твору.
- •9) «Театр абсурду» як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту в 50-60 рр.
- •10) XX ст. Як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці.
- •11. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної етики , його морально - філософський сенс
- •12. Акмеїзм, цього особливості : психологізм розкритті інтимних переживань, чуттям поетичності речового світу, імпресіоністичність, повернення до класичної прозорості мови.
- •13. Біографічні відомості про Джорджа Орвела (Еріка Блера).
- •14. В. Оден – один з найвизначніших англомовних поетів 20 ст. Широта тематичного і жанрового стилю діапазону його поезії.
- •15. Викриття радянської сталінської тиранії в алегоричній казці « Скотоферма».
- •16. Виникнення нових угруповань і еспериментаторство в ліриці – художні прикмети часу ( 20 ст).
- •17. Відображення в творі « Орфей, Ерідіка, Гермес» провідних мотивів лірики Рільке: взаємозв’язку життя і смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка й жінки, сутності й покликання мистецтва.
- •18. Відображення національної етики та естетики в романі «Тисяча журавлів». Гармонія людини природи – одна з головних проблем твору
- •19. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі – « красою Японії народжений ».
- •20. Вплив історичних та соціальних процесів (світові війни, революції, створення тоталітарних режимів, світова економічна криза тощо) на подальший розвиток літератури.
- •21.Вплив світової поезії на розвиток російської лірики першої половини 20-го століття
- •23.Гійом Аполллінер – творець нової ери у світовій культурі та європейського авангарду
- •25. Джойс – ірландський письменник-модерніст,його світоглядні й естетичні позиції.
- •26.Джойс як один із «батьків модернізму» .Засновників літературної школи «потоку свідомості»
- •28. Жанрове багатство творчої спадщини б.Пастернака : поезія,проза,переклади
- •30. Загальний огляд творчості американського письменника д.Селінджера.
- •31.Збірки "Алкоголі - ідейний задум та особливості його художнього втілення
- •33.Камю - французький письменник-модерніст, філософ, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди
- •34.Кафка — австрійський німецькомовний письменник-модерніст. Концепція світу і людини творчості митця
- •35.Київ у житті і творчості м.Булгакова
- •36.М.Булгаков — російський прозаїк і драматург. Новаторство творчості. Доля творів письменника
- •37.Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі "Чума".
- •38.Модернізм та авангард: пошуки нових форм та естетичних принципів
- •39.Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворяє світ
- •40.Оригінальність творчої манери г. Аполлінера ("Лорелея", "Міст Мірабо", "Зарізана голубка водограй").
- •41.,42.Основні етапи та тенденції ровитку эвропейської прози 1 пол.20 ст………..
- •45.Повість»Ловець у житі»--протест проти бездуховності суспільства…..
- •46.Поєнання земного і космічного,буденного і вічного,»плоті і мрії»,трагедії і життєстверджуючої сили в творах Лорки.
- •47) Поєднання реальності і міфотворчості. Особливості художнього стилю ф. Кафки.
- •54. Поняття про авангардизму.
- •55. Поняття про акмеїзм.
- •56. Поняття про алюзію та пародію.
- •57. Поняття про антиутопію
- •58. Поняття про екзистенціалізм
- •59. Поняття про експресіонізм
- •60. Поняття про імажинізм
- •61. Поняття про інтелектуальну прозу
- •62.Поняття про інтертекстуальність
- •63.Поняття про каліграму
- •64.Поняття про канте-хондо
- •66.Поняття про ліричний цикл
- •68.Поняття про неоавангард.
- •69.Поняття про повість-притчу.
- •70.Постмодернізм та його ознаки.
- •71.Реміеісценція.
- •84.Райнер Марыя Рыльке.Особливосты свытогляду митця,розумыння призначення мистецтва.
- •85.Рільке і Україна.Українські мотиви в творчості митця.
- •87. Світова література другої половини хх ст.. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних течій, напрямків і тенденцій
- •89.Символічний сенс сюжету «носорогів». Гротесково-сатиричне зображення в «носорогах» «омасовлення людей», перетворення їх на «бедлам нелюдів», що загрожує цивілізації і культурі.
- •90.Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії р.М.Рільке.
- •92.Ствердження цінності творчості і кохання та їх рятівної сили в долі майстра і маргарити.
- •93.Сюрреалізм як засіб художнього самовираження.
- •94.Творчий шлях американського журналіста ,письменника, лауреата нобелівської премії е.Хемінгуея. Багатство творч. Спадщини митця.
- •95.Творчість г.Гарсія Маркеса- одна з найяскравіших ілюстрацій «магічного реалізму». Звернення до фольклорно-міфологічної традиції - найсуттєвіша риса творчості митця.
- •96.Творчість о.Блока (1880-1921)- вершина російського символізму.
- •97.Томас Манн- німецький письменник, oдин із засновників інтелектуальної прози.
- •98.Трагізм життєвої долі Анни Ахматової.
- •101. Втілення рис постмодернізму у новелі м. Павича «Дамаснін»
- •104 Поєднання фольклору й поетики модернізму у творах Федеріко Гарсіа Лорка
7) Срібне століття» російської поезії як найвищий її злет на зламі віків.
В російській поезії 20 століття найбільш виявили себе 3 стильові течії модернізму, такі як символізм, акмеїзм, футуризм. Символізм поєднується з філософічністю. Найбільше досягнення символізму – це творчість О. Блока, в якій поєднались і висока майстерність віршування, і своєрідність поетичного бачення. Акмеїзм же поєднується з квітучою силою. Акмеїсти прагнули повернути слову його первинний зміст, їх цікавив внутрішній світ людини, її переживання. Представник – Анна Ахматова. Футуризм – як майбутнє. Його представники прагнули створити нове мистецтво, поет був бунтарем, який засобами мистецтва прискорює майбутнє.
8) Старий і море – філософська повість-притча про людину. «Життєподібний сюжет і філософсько-символічний зміст твору.
Сюжет повісті дуже простий і життєподібний – в ньому йдеться про боротьбу старого рибалки з величезною рибою, якому допомагає маленький хлопчик Маноло, але батьки цього хлопчика не дозволяють йому допомагати старому. Але навіть така проста повість має дуже глибокий зміст. Її події мають символчний зміст. Старий рибалка стає втіленням людської долі серед стихій. Навколо нього є і море, і зорі. Тобто ми бачимо, що образ Сантьяго є ніби символом злиття людини і світу. Маленький хлопчик - надiя на майбутнє, моральна перемога Сантьяго, батьки хлопчика – це світ.
9) «Театр абсурду» як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту в 50-60 рр.
Театр абсурду розглядають як відображення сучасних тенденцій, відтворення стану сучасної людини, що знаходиться ніби у розладі між собою. Театр абсурду відкидає реалізм копіювання життя, бо воно повно абсурдів. У драмі «театру абсурду» панує статичність, а те що діється – абсурдне і незрозуміле. Персонажі носять маски, лише грають, кожен знає свою роль, не маючи ні обличчя, ні характеру. Мова перестає бути засобом висловлювання думки, навіть зображає безглуздість та абсурдність. Можна сказати, що театр абсурду демонструє глухий кут, з якого не має виходу, приреченість всіх та усього.
10) XX ст. Як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці.
11. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної етики , його морально - філософський сенс
“Театр абсурду” — найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. З усіх літературних течій і шкіл “театр абсурду” є найумовнішим літературним угрупованням. Справа в тому, що представники його не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. Термін “театр абсурду” ввійшов у літературний обіг після появи однойменної монографії відомого англійського літературознавця Мартіна Ессліна. парадокс є не лише провідним художнім прийомо, але й законом художньої творчості драматургів-”абсурдистів”. У драмі «театру абсурду» нічого не відбувається, а те, що діється, — абсурдне й незрозуміле, — чиниться невідомо чому й задля чого. М. Есслін, уводячи новий термін, підкреслював, що саме поняття абсурду щодо явищ сучасної драматургії не вміщується в його словникове значення «безглуздя» чи «нісенітниця». Воно має глибокий морально-філософський сенс, і «театр абсурду» слід розглядати не як щось негативне, а як відображення суттєвих духовних тенденцій нашого часу, від творення стану сучасної людини, що знаходиться у розладі зі світом, природою, іншими людьми, із самою собою.