Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль шп.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
146.2 Кб
Скачать

5.Опис роботи згідно міжнародної практики зміст та сфера застосування.

У міжнародній практиці з метою ідентифікації певного виду праці використовують опис роботи, що здійснюється за системою вимог

-елементи опису роботи (завдання роботи, результат роботи, засоби праці, процес роботи тощо);

-умови опису роботи (організаційні відносини, керівництво, хто контролює, підлеглі, хто може замінити, зауваження тощо);

-аналіз вимог до виконавця (знання, освіта, майстерність, відповідальність за роботу, навантаження, уважність, вплив навколишнього середовища і т ін.);

-оцінка вимог ( балова, рангова, інтегральна).

Альтернативним варіантом опису роботи, що набув поширення у вітчизняній практиці економіки праці та менеджменту персоналу, є посадові інструкції, у структурі та змісті яких мають бути відображені обов'язки, права та відповідальність, порядок виконання та взаємозв'язок робіт у просторі і часі, система взаємовідносин між менеджерами та підлеглими їм працівниками; упорядковані потоки інформації, вимоги до посад та порядку оцінки працівників.

Дані, необхідні для складання опису роботи і специфікацій, одержують у ході аналізу роботи, який полягає у визначенні найбільш важливих характеристик роботи, зокрема її змісту та вимог до працівника.

6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.

Аналіз роботи – це процес збору, опрацювання та детального викладу інформації про зміст роботи. При цьому робота виражається конкретними завданнями, операціями, елементами та може містити характеристики працівника.

Аналіз роботи надає підстави для складання опису робіт, посадових інструкцій, наймання та організації розвитку персоналу, оцінки робіт та управління трудовими показниками на підставі такої інформації про роботу

Загальна мета (для чого створена дана посада);

Зміст (виконувані завдання);

Підзвітність (результати або продукти, за які відповідає працівник на цій роботі);

Критерії виконання (заходи або показники, які дають можливість оцінити виконану роботу);

Відповідальність (обсяг повноважень для прийняття рішень);

Організаційні чинники (підпорядкування працівника);

Мотиваційні чинники (особливості роботи, що мотивують працівника);

Чинники розвитку (перспективи підвищення в посаді);

Чинники середовища (умови прці, охорона праці тощо);

Збір даних для аналізу робіт здійснюється з використанням таких методів, як інтерв’ю, листки опитування, спостереження, самоспостереження, аналіз ієрархії завдань.

Метою інтерв’ю є одержання найбільш важливих даних, що стосуються роботи. Переваги даного методу полягають у тому, що він дуже гнучкий, може надати всебічну інформацію, його легко організувати і підготувати. Проте сам процес інтерв’ю може забрати багато часу, а його результати не завжди легко аналізувати. У цьому причина того, що здебільшого для проведення аналізу використовуються листки опитування, які надають попередню інформацію про роботу, прискорюючи цим процес інтерв’ю або навіть зовсім його замінюючи. Перевага листків опитування полягає в тому, що вони можуть швидко і з незначними витратами давати інформацію про значну кількість робіт. Проте для них потрібна велика вибірка, а розробка листка опитування вимагає кваліфікації і може бути здійснена лише на основі попереднього збору даних на робочих місцях.

Спостереження – найточніший метод для аналізу змісту роботи (того, що працівники насправді виконують). Він використовується за невеликої кількості ключових рбіт, що вимагають глибокого аналізу. Проте його застосування забирає багато часу і його важко застосувати, щодо робіт, які передбачають в основному недоступну для спостереження розумову діяльність.

Самоспостереження означає аналіз працівниками власної роботи і підготовку її опису. Це найшвидша і найекономніша форма аналізу робіт.

Аналіз ієрархії завдань розбиває роботи або ї сфери на завдання, підзавдання і плани, розташовані в ієрархічному порядку. Процес розпочинається з аналізу загального завдання. Потім будується ієрархія під завдань разом з їх продуктами і визначаються проміжні плани їх досягнення. Цей метод можна використовувати, аналізуючи дані, одержані за допомогою інтерв’ю або інших методів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]