Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль шп.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
146.2 Кб
Скачать

34. Конкурентоспроможність працівника сутність, складові, методика оцінювання.

Конкурентоспроможність працівника – це відповідність якості робочої сили потребам ринку, можливість перемагати в конкуренції на ринку праці, тобто повніше проти інших кандидатів задовольняти вимоги роботодавців за рівнем знань, умінь, навичок, особистісних рис. Конкурентоспроможність працівника на зовнішньому ринку праці – це сукупність характеристик, які визначають порівняльні позиції конкретного працівника на цьому ринку і дозволяють йому претендувати на одержання певних вакансій. До складових конкурентоспроможності працівника на зовнішньому ринку можна віднести соціальна компетентність, гнучкість працівника, професійна і територіальна мобільність, вмотивованість. Крім високої якості робочої сили, неабияке значення мають також і вимоги працівника до умов праці та її оплати, ціна послуг робочої сили у співвідношенні з її якістю. Конкурентоспроможність працівника на внутрішньому ринку – це вміння виявити і використати свої особистісні, професійні та ділові дані, швидше і ліпше за інших працівників, реалізувати власний потенціал у конкретних умовах діяльності підприємства, що дає йому можливість отримувати певну винагороду. До складових конкурентоспроможності працівника на внутрішньому ринку слід віднести такі професійні навички, адаптивність, дисциплінованість, організованість, відповідальність, комунікабельність, широка спеціалізація, професійна мобільність, відповідні фізичні дані, розумові здібності, спеціальні нахили. У наш час для забезпечення конкурентоспроможності працівника особливо зростає значення його творчих здібностей.

35. Важкість праці сутність, показники, методичні засади оцінювання.

Важкість праці – характеристика, що відображає переважне навантаження на опорно – руховий апарат та функціональні системи організму (серцево – судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність під час реалізації трудових процесів. Показниками важкості праці виступають 1)фізичне навантаження (одиниці зовнішньої механічної роботи за зміну, кг, м); 2)маса вантажу, що піднімається і переміщується вручну (кг); 3)стереотипні робочі рухи (кількість за зміну); 4)статичне навантаження – величина статичного навантаження за зміну під час утримання вантажу, докладання зусиль; 5)робоча поза; 6)нахили корпусу; 7)переміщення в просторі, обумовлені технологічним процесом. Вирізняють такі класи умов праці за показниками важкості як 1.оптимальний 2.допустимий 3.шкідливий(напружена)( 3.1 першого ступеня; 3.2 другого ступеня). Отже загальна оцінка ступеня фізичної важкості праці встановлюється на основі класів визначених за кожним наведеним вище показником. Підсумкова оцінка важкості праці встановлюється за показником, віднесеним до найвищого рівня важкості, а за наявності двох і більше показників класу 3.1 та 3.2 загальна оцінка встановлюється на один клас вище.

36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.

Напруженість праці – характеристика, що відбиває навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника. До показників, що характеризують навантаження можна віднести інтелектуальні, сенсорні(тривалість зосередженого спостереження, частота сигналів і повідомлень у середньому за 1 годину, кількість виробничих об’єктів спостереження, робота з оптичними приладами, навантаження на слуховий аналізатор, навантаження на голосовий апарат), емоційні навантаження (ступінь відповідальності за результат власної діяльності, ступінь ризику для власного життя, відповідальність за безпеку інших осіб, кількість конфліктних виробничих ситуацій), а також ступінь монотонності навантажень, режим роботи (фактична тривалість робочого дня, змінність роботи, наявність регламентованих перерв). Загальна оцінка напруженості праці здійснюється на основі класів, визначених за кожним показником напруженості. Розрізняють такі класи умов праці за показниками напруженості праці 1.оптимальний 2.допустимий 3.шкідливий(напружений)( 3.1 першого ступеня; 3.2 другого ступеня). Для остаточної оцінки напруженості праці оптимальний (1-й) клас установлюється, коли 17 і більше показників мають оцінку 1-го класу, а інші віднесені до 2-го класу. При цьому немає показників, що належать до 3-го (шкідливого) класу. Допустимий (2-й) клас установлюється, коли 6 і більше показників віднесені до 2-го класу, а інші до 1-го або коли від 1 до 5 показників віднесено до 3-го класу, а решта або більше показників має оцінку 1-го або 2-го класу. Шкідливий 3-й клас установлюється, коли 6 показників відноситься до 3-го класу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]