28. Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування сутність, джерела формування, напрями використання

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття діє для управління страхуванням на випадок безробіття, здійснення інших функцій згідно із Законом Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Джерелами формування фонду виступають1)асигнування з Державного бюджету, розмір яких встановлюється Верховною Радою України;2)страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законодавством 3)суми фінансових санкцій застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів тощо;4)прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів Фонду, на депозитному рахунку;5)благодійні внески громадських об'єднань, підприємств, організацій громадян, зарубіжних фірм; 6)кошти служби зайнятості за надані послуги підприємницьким структурам;7)інші кошти.

Напрями використання Фонду. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створюється на державному та місцевому рівнях.

На державному рівні основними напрямами використання фонду є

розвиток центрів підготовки, навчання та профорієнтації вивільнюваних працівників;;

надання допомоги державним та місцевим центрам зайнятості;

створення резерву коштів Фонду;

створення гуртожитків та тимчасового житла для осіб без певного місця проживання тощо;

На місцевому рівні основними напрямами використання фонду є

професійне навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню;

виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

виплата допомоги на поховання у разі смер¬ті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні;

організація додаткових робочих місць у галузях народного господарства;

інші витрати, пов'язані із соціальним захистом прав громадян держави на працю.

29. Класифікація населення ознаки, практичне значення

Населення – це сукупність людей, що проживають на деякій території, всі люди незалежно від їхніх характеристик, тобто це найширше поняття для означення людських ресурсів.

Міжнародною організацією праці рекомендована система класифікації, у відповідності з якою населення поділяється на економічно активне і економічно неактивне.

Економічно активне населення, або робоча сила у відповідності з методикою МОП, - це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи людей.

Зайняті економічною діяльністю-це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сг, а також тимчасово відсутні на роботі. Безробітні у визначенні МОП — це особи у віці 15-70 років, які одночасно задовольняють трьом умовам не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів.

Економічно неактивне населення за методикою МОП - це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать

- учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

- особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;

- особи, що одержують пенсії за інвалідністю;

- особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

- особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

- інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.