49. Цілі, завдання та зміст атестації робочих місць.

Атестація робочих місць - це сукупність заходів, які передбачають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність сучасним техніко-економічним, організаційно-економічним та соціальним вимогам. У ході атестації визн. технологічні, орг.-ек. рівні робочих місць, умови праці та техніки безпеки на робочому місці.

Основні цілі - підвищення ефективності ви-ва, якості продукції, раціонального використання основних фондів та ресурсів;

-зростання прод. праці на основі приведення роб місць у відповідність до НТП;

-скорочення ручної та важкої фізичної праці;

-оптимізація використання основних фондів, зростання коеф. змінності праці;

-поліпшення умов праці та техніки безпеки, підвищення куль-ри ви-ва.

Відповідно до цілей завданнями є

-виявлення резервів підвищення прод. праці та фондовіддачі;

-визн. робочих місць, які не відповідають вимогам, їх вдосконалення або ліквідація, якщо їх раціоналізація недоцільна;

-виявлення роб. місць, на яких можна орга-ти працю на неповний робочий день;

-визн. основи для визначення напрямів капітальних вкладів, раці-ії, модерні-ії, реконструкції роб. місць;

-розробка та здійснення заходів щодо поліпшення умов праці.

Етапи атестації

І етап – облік робочих місць – їх чисельність, класифікація, групування.

ІІ етап – хара-ка обладнання, трудового процесу, орга-ії робочого місця, умов праці, використання сировини та матеріалів, виконавців.

На основі такого аналізу в подальшому розробляються заходи щодо раціоналізації робочих місць.

50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функціональний стан організму працівника, його здоров’я та працездатність, на процес відтворення робочої сили.

Вони визначається

-вживаним устаткуванням;

-технологією;

-предметами і продуктами праці;

-системою захисту робітників;

-обслуговуванням робочих місць;

-зовнішніми чинниками, залежними від стану виробничих приміщень, що ств. певний мікроклімат.

Отже, умови праці є специфічними для кожного ви-ва і робочого місця.

Фактори виробничого середовища, що формують умови праці, поділяються на

1.психофізіологічні – величина фізичного, динамічного, статичного навантаження, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, монотонність, нервово-емоційне напруження, естетичний і фізичний дискомфорт.

2.Естетичні – колірне оформлення інтер’єрів приміщень та роб місць, їх озеленення, забезпечення спецодягом тощо.

3.Санітарно-гігієнічні – вплив навколишнього середовища(хімічні речовини, пил, вібрація, освітлення, шум, інфра-, ультразвук, електромагнітне поле, лазерне, іонізуюче, ультрафіолетове випромінювання, мікроклімат, мікроорганізми, біологічні чинники).

51. Проектування раціональних режимів праці та відпочинку.

Проектування раціональних режимів праці та відпочинку має велике значення у створенні комфортних умов праці, забезпечує високу ефективність праці і збереження здоров’я працівника. На підприємствах змінний, тижневий і місячний режими праці і відпочинку встановлюються в цілому або для окремих підрозділів. Річний режим регламентується законодавством і виявляється в установленні відпусток для різних категорій працівників.

Необхідність чергування праці й відпочинку протягом різних відрізків часу має фізіологічне обґрунтування. Трудова діяльність вимагає затрат фізичної та нервової енергії, що вимагають періодів короткочасного відпочинку. Науковим базисом для побудови раціональних режимів праці та відпочинку є динаміка працездатності людини, що відбиває вплив на організм усього комплексу умов праці. Протягом робочої зміни динаміка працездатності виражається ламаною лінією, яка на початку піднімається вгору, наростає протягом першої години, потім певний час залишається на одному рівні і знижується перед обідньою перервою.

На кривій працездатності виділяють 3 фази, що повторюються до і після обідньої перерви

І фаза – період впрацювання – працездатність, що поступово зростає порівняно з вихідним рівнем (до 1,5 год, іноді більше). Відновлює навички та входить у темп роботи. Рекомендація – робоча гімнастика та стимулююча музика.

ІІ фаза – період стійкої працездатності – най триваліший, високий і стабільний темп виконання роботи, відносно низька міра напруженості фізіологічних фу-й людини.

Рекомендація – короткострокові перерви, чітка орга-я трудового процесу.

ІІІ фаза – період розвитку втоми – нагромадження втоми, зниження продуктивності праці, уповільнення темпів роботи, погіршення функ-ого стану. Рекомендація - правильне визначення часу та тривалості обідньої перерви, введення регламентованих перерв.

Працездатність також змінюється не лише протягом доби, а й протягом тижня. Найпродуктивніші2й,3й,4й дні тижня. Тривалість робочого тижня відповідно до Трудового Кодексу 40 год. За 5денного роб. тижня – 2 вихідні. Також забезпечується щорічна відпустка, законодавчо регулюється її тривалість. Регламентовані перерви – на обід та короткострокові перерви на відпочинок, використання, наприклад, кімнат психологічного розвантаження.