5. Причини й умови злочинності. Види детермінації

Причини злочинності – це соціально-психологічні детер-мінанти, що безпосередньо породжують і відтворюють злочин-ність і злочини як свій закономірний наслідок.

Умови злочинності – це комплекс явищ, котрі самі по собі не можуть породити злочинність, але служать певними обставинами, що сприяють її виникненню й існуванню.

Умови злочинності поділяються на три основні групи:

• супутні – створюють загальний фон подій і явищ, обставини місця й часу;

• необхідні – без таких умов подія могла б не наступити;

• достатні – сукупність усіх необхідних умов.

Усі види взаємозв’язку явищ прийнято називати детер-мінізмом. При цьому причинність розуміється як один із різновидів детермінації. Власне, сама по собі причинність не вичерпує всіх різновидів взаємозв’язку явищ природи й суспільства. До різ-новидів відносяться:

• тимчасовий зв’язок, що відбиває дію чи явища процесу за принципом „раніше-пізніше”. Такий взаємозв’язок відрізняється розмаїтістю. Так, злочинній дії як факту (наслідку), що вже стався передує низка часових етапів: виношування задуму, вибір об’єкта зазіхання, знарядь вчинення злочину, розподілу ролей між спів-учасниками, ухвалення рішення про початок злочинних дій;

• зв’язок у просторі, що виражає розподіл злочинності на території, поширеність тих чи інших видів злочинності в залеж-ності від соціальних, географічних, етнографічних і інших роз-ходжень в окремих регіонах країни;

• зв’язок станів, що визначає опосередкування одного стану іншим. У кримінології це проявляється в тому, що зі зміною стану окремих видів (категорій, груп) злочинів змінюється стан і струк-тура всієї злочинності;

• функціональний зв’язок, що виражає математичну залеж-ність двох величин – незалежної перемінної і функції. За зміною першої випливає точно визначена зміна другої;

• кореляція – багатофакторний зв’язок у масових системах, при якій зміни в одному ряді факторів убік зростання чи зменшення викликають зміни в іншому ряді факторів. Кількісно кореляція виражається в показниках тісноти (від 0 до 1).

6. Класифікація причин і умов злочинності

Різноманіття проявів злочинності, її зв’язок з багатьма сторонами громадського життя обумовлює необхідність класи-фікації її причин. Правильний вибір класифікаційних ознак має важливе наукове і практичне значення.

У кримінологічній літературі прийнято виділяти наступні підстави класифікації причин і умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела тощо.

За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детер-мінують злочинність, поділяються на причини, умови і криміно-генні чинники.

За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини й умови:

• злочинності в цілому (загальні причини);

• видів (категорій, груп) злочинів;

• окремих злочинів.

Ці три основні рівні причин злочинності взаємообумов- лені. Процес взаємозв’язку йде як від першого (більш загаль-ного) до останнього рівня (конкретного), так і навпаки, тобто від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальнюючих харак-теристик причинного комплексу злочинності загалом.

За змістом криміногенні детермінанти поділяються на: соціально-економічні, політичні, соціально-психологічні, ідеоло-гічні, виховні, правові, організаційно-управлінські й ін.

Як найближчі причини злочинності і злочинів виступають явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, що суперечить загальноприйнятим принципам міжнародного, конституційного і кримінального права.

За природою виникнення детермінанти злочинності прийнято поділяти на: об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні і суб’єктивні.

Перші дві категорії на даному історичному етапі не залежать від волі людей і тому не можуть бути відразу ж усунуті. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, скоротити, перешкоджати їхньому розвиткові і криміногенному впливу. Об’єктивні за своєю природою, наприклад, відставання свідомості від буття, індиві-дуальної свідомості від суспільного тощо.

Більшість же детермінантів носить об’єктивно-суб’єктивний характер із перевагою об’єктивного або суб’єктивного.

За близькістю до події чи злочину до їхньої визначеної сукупності причини й умови поділяються на: найближчі й від-далені, безпосередні й опосередковані.

Причини й умови злочинності розрізняються також за дже-релами на внутрішні й зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов’язані з внутрішніми протиріччями нашого суспільства, зовнішні – із такими, що мають міжнародний характер.