- •Рецензенти :
- •Колектив авторів:
- •Передмова
- •2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •3. Кримінологія в системі наук
- •4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •5. Спеціальні методи кримінологічного дослідження
- •6. Кримінологічні дослідження
- •7. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •2. Рівень злочинності
- •3. Коефіцієнт злочинності
- •4. Структура і динаміка злочинності
- •5. Причини й умови злочинності. Види детермінації
- •6. Класифікація причин і умов злочинності
- •7. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •8. Порівняльне вивчення й аналіз злочинності
- •9. Світові тенденції злочинності й боротьби з нею
- •10. Порівняльні теорії причин злочинності
- •11. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •12. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •13. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •2. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •3. Класифікація злочинців
- •4. Причини, умови і механізм конкретного злочину
- •5. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •6. Віктимологічний аспект характеристики умов конкретного злочину
- •7. Співвідношення соціального і біологічного в причинах конкретного злочину
- •2. Рівні попередження злочинності
- •3. Класифікація заходів профілактики злочинності на соціальному рівні
- •4. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видами
- •5. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •6. Правоохоронні органи як суб’єкти попередження злочинності
- •7. Правове регулювання попередження злочинності
- •8. Інформаційне забезпечення попередження злочинності
- •9. Кримінологічне прогнозування
- •10. Методи кримінологічного прогнозування
- •11. Терміни кримінологічного прогнозування
- •12. Кримінологічне планування
- •2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •4. Попередження злочинності неповнолітніх
- •2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •3. Причини й умови насильницьких злочинів
- •4. Попередження насильницьких злочинів
- •2. Класифікація корисливих злочинів
- •3. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •4. Попередження корисливої злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика особи економічного злочинця
- •3. Причини та умови економічної злочинності
- •4. Попередження економічної злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика осіб учасників організованої злочинності
- •3. Причини та умови організованої злочинності
- •4. Попередження організованої злочинності (злочинів)
- •Використана література:
5. Причини й умови злочинності. Види детермінації
Причини злочинності – це соціально-психологічні детер-мінанти, що безпосередньо породжують і відтворюють злочин-ність і злочини як свій закономірний наслідок.
Умови злочинності – це комплекс явищ, котрі самі по собі не можуть породити злочинність, але служать певними обставинами, що сприяють її виникненню й існуванню.
Умови злочинності поділяються на три основні групи:
• супутні – створюють загальний фон подій і явищ, обставини місця й часу;
• необхідні – без таких умов подія могла б не наступити;
• достатні – сукупність усіх необхідних умов.
Усі види взаємозв’язку явищ прийнято називати детер-мінізмом. При цьому причинність розуміється як один із різновидів детермінації. Власне, сама по собі причинність не вичерпує всіх різновидів взаємозв’язку явищ природи й суспільства. До різ-новидів відносяться:
• тимчасовий зв’язок, що відбиває дію чи явища процесу за принципом „раніше-пізніше”. Такий взаємозв’язок відрізняється розмаїтістю. Так, злочинній дії як факту (наслідку), що вже стався передує низка часових етапів: виношування задуму, вибір об’єкта зазіхання, знарядь вчинення злочину, розподілу ролей між спів-учасниками, ухвалення рішення про початок злочинних дій;
• зв’язок у просторі, що виражає розподіл злочинності на території, поширеність тих чи інших видів злочинності в залеж-ності від соціальних, географічних, етнографічних і інших роз-ходжень в окремих регіонах країни;
• зв’язок станів, що визначає опосередкування одного стану іншим. У кримінології це проявляється в тому, що зі зміною стану окремих видів (категорій, груп) злочинів змінюється стан і струк-тура всієї злочинності;
• функціональний зв’язок, що виражає математичну залеж-ність двох величин – незалежної перемінної і функції. За зміною першої випливає точно визначена зміна другої;
• кореляція – багатофакторний зв’язок у масових системах, при якій зміни в одному ряді факторів убік зростання чи зменшення викликають зміни в іншому ряді факторів. Кількісно кореляція виражається в показниках тісноти (від 0 до 1).
6. Класифікація причин і умов злочинності
Різноманіття проявів злочинності, її зв’язок з багатьма сторонами громадського життя обумовлює необхідність класи-фікації її причин. Правильний вибір класифікаційних ознак має важливе наукове і практичне значення.
У кримінологічній літературі прийнято виділяти наступні підстави класифікації причин і умов злочинності: механізм дії, рівень функціонування, зміст, природа виникнення, близькість до події, джерела тощо.
За механізмом дії негативні соціальні процеси, які детер-мінують злочинність, поділяються на причини, умови і криміно-генні чинники.
За рівнем функціонування криміногенні детермінанти класифікуються на причини й умови:
• злочинності в цілому (загальні причини);
• видів (категорій, груп) злочинів;
• окремих злочинів.
Ці три основні рівні причин злочинності взаємообумов- лені. Процес взаємозв’язку йде як від першого (більш загаль-ного) до останнього рівня (конкретного), так і навпаки, тобто від причин і умов конкретного злочину до своєрідності й особливостей видів і груп злочинів, до узагальнюючих харак-теристик причинного комплексу злочинності загалом.
За змістом криміногенні детермінанти поділяються на: соціально-економічні, політичні, соціально-психологічні, ідеоло-гічні, виховні, правові, організаційно-управлінські й ін.
Як найближчі причини злочинності і злочинів виступають явища соціально-психологічного характеру, а саме – криміногенно деформована суспільна й індивідуальна психологія, що суперечить загальноприйнятим принципам міжнародного, конституційного і кримінального права.
За природою виникнення детермінанти злочинності прийнято поділяти на: об’єктивні, об’єктивно-суб’єктивні і суб’єктивні.
Перші дві категорії на даному історичному етапі не залежать від волі людей і тому не можуть бути відразу ж усунуті. Їх можна тільки нейтралізувати, блокувати, скоротити, перешкоджати їхньому розвиткові і криміногенному впливу. Об’єктивні за своєю природою, наприклад, відставання свідомості від буття, індиві-дуальної свідомості від суспільного тощо.
Більшість же детермінантів носить об’єктивно-суб’єктивний характер із перевагою об’єктивного або суб’єктивного.
За близькістю до події чи злочину до їхньої визначеної сукупності причини й умови поділяються на: найближчі й від-далені, безпосередні й опосередковані.
Причини й умови злочинності розрізняються також за дже-релами на внутрішні й зовнішні. Внутрішні детермінанти злочинності пов’язані з внутрішніми протиріччями нашого суспільства, зовнішні – із такими, що мають міжнародний характер.