10. Методи кримінологічного прогнозування

При прогнозуванні застосовуються три основних методи:

• екстраполювання (екстраполяція);

• експертна оцінка;

• моделювання.

Сутність методу екстраполяції полягає у вивченні історії прогнозованого об’єкта і перенесенні закономірностей його роз-витку в минулому і сьогоденні на майбутнє.

Для цього формуються динамічні ряди по роках за певний період, що безпосередньо передує прогнозованому, котрі вира-жають спрямованість, характер і темп цих змін. Ряди формуються на основі абсолютних даних і коефіцієнтів.

Точність екстрапольованих прогнозів тим вища, чим менший час упередження. Також важливим є ступінь стабільності параметрів визначеного виду злочинів. Обов’язковий облік розходжень статистичної і реальної картини з поправкою на латентність.

Недолік цього методу полягає в тому, що він дає задовільні результати тільки для найближчого майбутнього (один-три роки). В міру збільшення прогнозованого періоду помилки в оцінках зростають.

Моделювання – це розробка системи математичних формул, котрі описують динаміку злочинності виходячи з взаємодії комплексу чинників, які істотно впливають на неї. Моделювання як метод прогнозування злочинності включає модельно-кібернетичний експеримент, який складається в перебуванні закономірностей функціонування об’єкта, котрі просліджуються в часі.

Перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє абстрагуватися від дрібних і несуттєвих властивостей прог-нозованого явища і зосередити увагу на найважливіших сторонах досліджуваного об’єкта.

У дослідженнях соціальних процесів модель виражається найчастіше в логічній або знаковій формі. Найпоширеніші мате-матичні моделі.

Експертна оцінка полягає в узагальненні думок наукових і практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань тощо, про майбутні параметри злочинності чи деяких її видів, а також про процеси і явища, що інтенсивно впливають на її тенденції.

Цінність методу полягає насамперед у тому, що високо-кваліфікований фахівець, висловлюючи своє судження про прогнозоване явище чи події, використовує не тільки офіційні дані, але й свій досвід та інтуїцію.

11. Терміни кримінологічного прогнозування

Кримінологічні прогнози в залежності від охоплюваних тимчасових етапів поділяються на:

• короткострокові;

• середньострокові;

• довгострокові.

Ціль короткострокового прогнозування (один-три роки) полягає в тому, щоб науково передбачити тенденції, зако-номірності, а також конкретні варіанти зміни злочинності в найближчому майбутньому за деталізованими показниками. На цій основі розробляються короткострокові прогнози, які виз-начають спрямованість попередження злочинності.

У практичній діяльності знаходять застосування надко-роткострокові прогнози, що охоплюють дуже невеликі від-різки часу (доба, тиждень, місяць і квартал). Вони одержали назву оперативних прогнозів. Такий прогноз зручний у роботі міських і районних органів внутрішніх справ, особ-ливо в зв’язку з проведенням масових заходів (мітинги, свята, спортивні заходи тощо).

Середньострокове прогнозування включає період від чотирьох до десяти років. На відміну від короткострокових прог-нозів воно спрямоване на більш віддалену перспективу і визначає стратегію боротьби зі злочинністю.

Середньострокові прогнози дозволяють:

• інформувати суб’єктів боротьби зі злочинністю про можливий вплив запланованих великомасштабних економічних і соціальних заходів на злочинність;

• максимально використовувати профілактичний потенціал цих заходів і одночасно обмежити небажаний з кримінологічного погляду можливий вплив їхніх негативних сторін;

• визначити, виходячи з розвитку соціальних процесів, цілі і завдання профілактики, її основні напрями, оцінити в комплексі її можливості і резерви на прогнозований період;

• вчасно підготувати достатнє ресурсне забезпечення профілактики й інших напрямів боротьби зі злочинністю.

Довгострокове прогнозування розраховане на термін понад десять років і ґрунтується на аналізі загальних закономірностей розвитку суспільства в цілому, зв’язку рівня й структури зло-чинності з рівнем соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.

Довгострокові кримінологічні прогнози в даний час можуть давати оцінки лише загалом деяких основних тенденцій у розвитку злочинності, її причин і умов у залежності від змін у суспільстві. Такі прогнози в основному залежать від ступеня точності відо-браження в загальних соціальних прогнозах тенденцій тих процесів і явищ, що найінтенсивніше впливають на злочинність.