- •Рецензенти :
- •Колектив авторів:
- •Передмова
- •2. Мета, завдання, функції і проблеми кримінології
- •3. Кримінологія в системі наук
- •4. Загальнонаукові методи кримінологічного дослідження
- •5. Спеціальні методи кримінологічного дослідження
- •6. Кримінологічні дослідження
- •7. Статистика в кримінологічних дослідженнях
- •2. Рівень злочинності
- •3. Коефіцієнт злочинності
- •4. Структура і динаміка злочинності
- •5. Причини й умови злочинності. Види детермінації
- •6. Класифікація причин і умов злочинності
- •7. Соціальна обумовленість причин злочинності
- •8. Порівняльне вивчення й аналіз злочинності
- •9. Світові тенденції злочинності й боротьби з нею
- •10. Порівняльні теорії причин злочинності
- •11. Біологічні і біосоціальні теорії причин злочинності
- •12. Соціологічні і соціопсихологічні теорії причин злочинності
- •13. Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю
- •2. Соціально-демографічна характеристика особи злочинця
- •3. Класифікація злочинців
- •4. Причини, умови і механізм конкретного злочину
- •5. Криміногенна ситуація в механізмі конкретного злочину
- •6. Віктимологічний аспект характеристики умов конкретного злочину
- •7. Співвідношення соціального і біологічного в причинах конкретного злочину
- •2. Рівні попередження злочинності
- •3. Класифікація заходів профілактики злочинності на соціальному рівні
- •4. Класифікація заходів профілактики злочинності за спрямованістю і видами
- •5. Поняття і класифікація суб’єктів профілактики злочинності
- •6. Правоохоронні органи як суб’єкти попередження злочинності
- •7. Правове регулювання попередження злочинності
- •8. Інформаційне забезпечення попередження злочинності
- •9. Кримінологічне прогнозування
- •10. Методи кримінологічного прогнозування
- •11. Терміни кримінологічного прогнозування
- •12. Кримінологічне планування
- •2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітніх злочинців
- •3. Причини й умови злочинності неповнолітніх
- •4. Попередження злочинності неповнолітніх
- •2. Кримінологічна характеристика особи насильницьких злочинців
- •3. Причини й умови насильницьких злочинів
- •4. Попередження насильницьких злочинів
- •2. Класифікація корисливих злочинів
- •3. Кримінологічна характеристика окремих корисливих злочинів
- •4. Попередження корисливої злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика особи економічного злочинця
- •3. Причини та умови економічної злочинності
- •4. Попередження економічної злочинності
- •2. Кримінологічна характеристика осіб учасників організованої злочинності
- •3. Причини та умови організованої злочинності
- •4. Попередження організованої злочинності (злочинів)
- •Використана література:
10. Методи кримінологічного прогнозування
При прогнозуванні застосовуються три основних методи:
• екстраполювання (екстраполяція);
• експертна оцінка;
• моделювання.
Сутність методу екстраполяції полягає у вивченні історії прогнозованого об’єкта і перенесенні закономірностей його роз-витку в минулому і сьогоденні на майбутнє.
Для цього формуються динамічні ряди по роках за певний період, що безпосередньо передує прогнозованому, котрі вира-жають спрямованість, характер і темп цих змін. Ряди формуються на основі абсолютних даних і коефіцієнтів.
Точність екстрапольованих прогнозів тим вища, чим менший час упередження. Також важливим є ступінь стабільності параметрів визначеного виду злочинів. Обов’язковий облік розходжень статистичної і реальної картини з поправкою на латентність.
Недолік цього методу полягає в тому, що він дає задовільні результати тільки для найближчого майбутнього (один-три роки). В міру збільшення прогнозованого періоду помилки в оцінках зростають.
Моделювання – це розробка системи математичних формул, котрі описують динаміку злочинності виходячи з взаємодії комплексу чинників, які істотно впливають на неї. Моделювання як метод прогнозування злочинності включає модельно-кібернетичний експеримент, який складається в перебуванні закономірностей функціонування об’єкта, котрі просліджуються в часі.
Перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє абстрагуватися від дрібних і несуттєвих властивостей прог-нозованого явища і зосередити увагу на найважливіших сторонах досліджуваного об’єкта.
У дослідженнях соціальних процесів модель виражається найчастіше в логічній або знаковій формі. Найпоширеніші мате-матичні моделі.
Експертна оцінка полягає в узагальненні думок наукових і практичних працівників, спеціально відібраних за ознаками стажу, кваліфікації, кола інтересів і знань тощо, про майбутні параметри злочинності чи деяких її видів, а також про процеси і явища, що інтенсивно впливають на її тенденції.
Цінність методу полягає насамперед у тому, що високо-кваліфікований фахівець, висловлюючи своє судження про прогнозоване явище чи події, використовує не тільки офіційні дані, але й свій досвід та інтуїцію.
11. Терміни кримінологічного прогнозування
Кримінологічні прогнози в залежності від охоплюваних тимчасових етапів поділяються на:
• короткострокові;
• середньострокові;
• довгострокові.
Ціль короткострокового прогнозування (один-три роки) полягає в тому, щоб науково передбачити тенденції, зако-номірності, а також конкретні варіанти зміни злочинності в найближчому майбутньому за деталізованими показниками. На цій основі розробляються короткострокові прогнози, які виз-начають спрямованість попередження злочинності.
У практичній діяльності знаходять застосування надко-роткострокові прогнози, що охоплюють дуже невеликі від-різки часу (доба, тиждень, місяць і квартал). Вони одержали назву оперативних прогнозів. Такий прогноз зручний у роботі міських і районних органів внутрішніх справ, особ-ливо в зв’язку з проведенням масових заходів (мітинги, свята, спортивні заходи тощо).
Середньострокове прогнозування включає період від чотирьох до десяти років. На відміну від короткострокових прог-нозів воно спрямоване на більш віддалену перспективу і визначає стратегію боротьби зі злочинністю.
Середньострокові прогнози дозволяють:
• інформувати суб’єктів боротьби зі злочинністю про можливий вплив запланованих великомасштабних економічних і соціальних заходів на злочинність;
• максимально використовувати профілактичний потенціал цих заходів і одночасно обмежити небажаний з кримінологічного погляду можливий вплив їхніх негативних сторін;
• визначити, виходячи з розвитку соціальних процесів, цілі і завдання профілактики, її основні напрями, оцінити в комплексі її можливості і резерви на прогнозований період;
• вчасно підготувати достатнє ресурсне забезпечення профілактики й інших напрямів боротьби зі злочинністю.
Довгострокове прогнозування розраховане на термін понад десять років і ґрунтується на аналізі загальних закономірностей розвитку суспільства в цілому, зв’язку рівня й структури зло-чинності з рівнем соціально-економічного та культурного розвитку суспільства.
Довгострокові кримінологічні прогнози в даний час можуть давати оцінки лише загалом деяких основних тенденцій у розвитку злочинності, її причин і умов у залежності від змін у суспільстві. Такі прогнози в основному залежать від ступеня точності відо-браження в загальних соціальних прогнозах тенденцій тих процесів і явищ, що найінтенсивніше впливають на злочинність.