- •І. Л. Михайлин
- •Історія української журналістики
- •Хіх століття
- •Підручник
- •Розділ другий Методологічні проблеми історії української журналістики
- •Розділ третій Початковий етап виникнення журналістики в Україні. Перші періодичні видання
- •Частина друга Харківська журналістика 1810 – 1820-х років Розділ четвертий
- •Розділ п’ятий
- •Розділ шостий
- •Розділ сьомий
- •Розділ дев’ятий
- •Розділ десятий Альманах є. Гребінки “Ластівка”
- •Розділ одинадцятий Харківські альманахи о. Корсуна “Сніп” та і. Бецького “Молодик”
- •Розділ дванадцятий Альманах “Киевлянин” м. Максимовича
- •Розділ тринадцятий
- •Розділ п’ятнадцятий Журнал “Основа” та його роль в розвитку української літератури
- •Розділ шістнадцятий Наукові, публіцистичні та літературно-критичні матеріали “Основи”
- •Розділ сімнадцятий Газета Леоніда Глібова “Черниговский листок”
- •Розділ вісімнадцятий Репресивні заходи російського уряду проти українського слова й перенесення розвитку української журналістики до Австрії
- •Том другий
- •Історичні передумови розвитку та окреслення другого періоду історії української журналістики
- •Розділ третій
- •Газета “Зоря Галицька”
- •Частина друга
- •Народовська журналістика
- •Розділ п’ятий
- •Журнали “Вечерниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка”
- •Розділ сьомий Газети “Батьківщина” і “Діло”
- •Розділ восьмий Журнал “Зоря”
- •Розділ дев’ятий Газета “Буковина”
- •Розділ одинадцятий
- •Розділ дванадцятий Журнал “Світ”
- •Розділ тринадцятий Журнали “Народ”, “Хлібороб”
- •Розділ чотирнадцятий Журнал “Житє і слово”
- •У галузі освіти вимагався
- •Частина п’ята
- •Українська журналістика в росії
- •Розділ шістнадцятий
- •Українська альманахова журналістика в Росії
- •Розділ сімнадцятий Російськомовна українська журналістика:
- •Розділ вісімнадцятий Підсумки періоду. Журналістика і становлення національної самосвідомості українства
- •Список літератури Загальна
- •До першого тому
- •До другого тому
- •Довідкова
- •Тематика науково-дослідної роботи До тому першого
- •До тому другого
- •Розділ десятий Альманах є. Гребінки “Ластівка”
- •Розділ одинадцятий Харківські альманахи о. Корсуна “Сніп” та і. Бецького “Молодик”
- •Розділ дванадцятий Альманах “Киевлянин” м. Максимовича
- •Розділ п’ятнадцятий Журнал “Основа” та його роль в розвитку української літератури
- •Розділ перший
- •Розділ другий Москвофільська журналістика
- •Розділ третій Газета “Зоря Галицька”
- •Розділ четвертий Газета “Слово”
- •Частина друга народовська журналістика Розділ п’ятий
- •Розділ шостий Журнал “Правда”
- •Розділ сьомий Газети “Батьківщина” і “Діло”
- •Розділ восьмий Журнал “Зоря”
- •Розділ дев’ятий Газета “Буковина”
- •Розділ одинадцятий “Громадський друг”. “Дзвін”. “Молот”
- •Розділ дванадцятий Журнал “Світ”
- •Розділ тринадцятий Журнали “Народ”, “Хлібороб”
- •Розділ чотирнадцятий Журнал “Житє і слово”
- •Частина четверта
- •Еміграційна журналістика
- •Розділ п’ятнадцятий
- •Еміграційна журналістика. “Громади” м. Драгоманова
- •Частина п’ята
- •Українська журналістика в росії
- •Розділ шістнадцятий
- •Українська альманахова журналістика в Росії
- •Розділ сімнадцятий Російськомовна українська журналістика: “Киевский телеграф”, “Киевская старина”
- •Розділ вісімнадцятий Підсумки періоду. Журналістика і становлення національної самосвідомості українства
- •Навчальне видання михайлин ігор леонідович
- •Підручник Видання друге, доповнене і поліпшене
До тому другого
Історіографія історії української журналістики ХІХ століття.
Москвофільська журналістика та її діячі в оцінках Івана Франка.
Іван Франко – дослідник історії української журналістики.
Спроба періодизації історії газети “Зоря Галицька”.
Дискусія про мову на сторінках “Зорі Галицької” 1853 року.
“Поученія церковниє” до “Зорі Галицької”: проблематика, стилістика.
Художня література на сторінках “Зорі Галицької”.
Газета “Зоря Галицька” в оцінках Івана Франка.
Дискусія навколо виникнення газети “Слово”.
Дописи з підросійської України в газеті “Слово” в перший період її історії.
Публіцисти “Молодої Русі”: Федір Заревич, Ксенофонт Климкович.
Економічна пібліцистика Івана Франка в газеті “Діло”.
Публіцистика о. Степана Качали в газеті “Діло”.
Історіософія в публіцистиці Івана Франка в газеті “Діло”.
Висвітлення процесу Ольги Грабар в газеті “Діло” 1882 року.
Висвітлення процесу села Гниличок в газеті “Діло” 1882 року.
Наукова публіцистика Володимира Антоновича в газеті “Діло”.
Історична публіцистика О. Партицького в газеті “Діло” 1880 – 1890-і роки: формування історичної свідомості читачів.
Виборча кампанія 1897 року: висвітлення її перебігу і наслідків у газеті “Діло”.
Огляд Василя Лукича “Закордонська Україна в 1881 році” в контексті публікацій журналу “Зоря” 1882 року.
Фейлетони Осипа Маковея в журналі “Зоря” 1894 – 1895 років.
Літературна критика й публіцистика Павла Грабовського в журналі “Зоря”.
Василь Щурат – літературний критик “Зорі”.
Василь Лукич як літератуний критик журналу “Зоря”.
Шевченківські матеріали на сторінках журналу “Зоря”.
Діалог про декадентство між Василем Щуратос та Іваном Франком у журналі “Зоря” (1896 – 1897).
Дискусія про завдання українства в журналі “Зоря” 1888 – 1889 років.
Дискусія навколо статті “Галицькі вірші” Б. Грінченка в журналі “Зоря” (1891 – 1892).
Дискусія В. Барвінського (“Правда”) з М. Драгомановим (“Друг”) у 1877 році.
Роль та значення праці Степана Смаль-Стоцького “Політика реальна” у газеті “Буковина” 1896 (№№ 53 – 88).
Газета “Буковина” під час редагування її Осипом Маковеєм.
Публіцистика Д. Танячкевича: ідеологія, поетика.
Публіцистика В. Барвінського: ідеологія, поетика.
Публіцистика М. Павлика: ідеологія, поетика.
Публіцистика В. Навроцького: ідеологія, поетика.
Публіцистика С. Подолинського: ідеологія, поетика.
Публіцистика О. Терлецького: ідеологія, поетика.
Публіцистика С. Смаль-Стоцького: ідеологія, поетика.
Особливості українського соціалізму за публікаціями журналу “Громадський друг”.
Рубрики “Вісті з Галичини” і “Вісті з України” в журналі “Громадськуий друг і супровідних збірках – особливості публіцистично-інформаційної діяльності.
Публіцистика О. Кониського в журналі “Світ”.
Літературна критика І. Франка в журналі “Світ”: шукання методу.
Сатиричні нариси І. Белея на сторінках журналу “Світ”.
Публіцистика Ф. Василевського з слов’янського питання в журналах “Громадський друг” і “Світ”.
Етнографічні праці в журналі “Світ”.
Співвідношення в публіцистиці журналу “Світ” соціального і національного дискурсів.
Імперативна публіцистика І. Франка в журналі “Світ”.
Наукові праці І. Франка в журналі “Світ”.
“Листи до Ірландії” Олександра Кониського та їх місце в контексті публікацій журналу “Світ”.
Філософсько-політична концепція праці Юліана Бачинського “Україна irredenta” (1895).
Чому друкування праці Ю. Бачинського “Україна irredenta” було розпочате в журналі “Народ” в 1893 році. Але припинене після п’ятої подачі?
Обговорення книжки Ю. Бачинського “Україна irredenta” в україхнськуій журналістиці того часу.
Полеміка І. Франка з С. Смаль-Стоцьким у статті “Реалісти чи кар’єристи” в журналі “Житє і слово” 1896 року.
Франкова оцінка праці Юліана Бачинського “Україна irredenta” в журналі “Житє і слово” 1895 року.
Франкова концепція соціалізму у статті “Соціалізм і соціал-демократизм” у журналі “Житє і слово” в 1897 році.
Образ Росії в публіцистиці М. Драгоманова у виданнях “Громади”.
Видавнича діяльність Агапія Гончаренка.
Шевченкознавчі матеріали в публіцистиці Агапія Гончаренка.
Чому Шевченко не є соціалістом? Провідні ідеї праці М. Драгоманова “Шевченко, українофіли і соціалізм”.
Програма-максимум і програма-мінімум у праці М. Драгоманова “Переднє слово [до “Громади” 1878 р.]”.
Публіцистичний метод М. Драгоманова.
Аркадій Животко – дослідник історії української журналістики.
О. І. Дей як дослідник історії української журналістики ХІХ століття.
П. М. Федченко як дослідник історії української журналістики ХІХ століття.
Дослідження історії української журналістики на сторінках журналу “Киевская старина”.
Володимир Науменко – літературний критик журналу “Киевская старина”.
Цикл статей “Записки читателя” Сергія Єфремова” на сторінках журналу “Киевская старина”.
Праця М. Міхновського “Самостійна Україна” та її значення в розвитку української суспільно-політичної думки.
З М І С Т
ТОМ ПЕРШИЙ
ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ: ВІД ЖУРНАЛІСТИКИ В УКРАЇНІ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
ЧАСТИНА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
Розділ перший
Передумови виникнення та національні джерела
української журналістики
Економічні, політичні, технічні та культурні передумови зародження журналістики. Особливості виникнення журналістики в Україні. “Літопис Руський”, публіцистика Киівської Русі, кобзарство та історична усна народна творчість, полемічна література, козацькі літописи, творчість мандрованих дяків як національні джерела української журналістики…………….
Розділ другий
Методологічні проблеми історії української журналістики Проблема періодизації історії української журналістики. Наявні концепції. Суперечність інтересів академічної і навчальної науки. Чотири періоди розвитку української журналістики. Методологічні проблеми історії журналістики й необхідність поліфункціонального підходу до її вивчення. Обсяг передмета історії журналістики……………………...……………………………………..
Розділ тертій
Початковий етап виникнення журналістики в Україні.
Перші періодичні видання
“Gаzett de Leopol” – перша тижнева газета в Україні. Періодичні видання французькою, німецькою й польською мовами у Львові., їх зміст, орієнтація, видавці. “Харьковский еженедельник” та його характеристика. Культурне середовище в Харкові та умови, що склалися тут для розвитку журналістики..…….…
ЧАСТИНА ДРУГА
ХАРКІВСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА 1810 – 1820-х РОКІВ
Розділ четвертий
“Харьковский демокрит”
Василь Маслович як видавець сатиричного журналу. Програма журналу. Автори. Предмет висміювання. Журнал як фактор просвітительської свідомості. Українська творчість на сторінках часопису………………………...
Розділ п’ятий
“Украинский вестник”
Загальна характеристика. Рубрики журналу. Наукові матеріали часопису. Природничі та гуманітарні науки в ньому. Розумник Ґонорський та його теорія наслідувальної гармонії слова. Концепція “мальовничої прози” як естетична програма журналу. Художня література в часописі та творчість Івана Вернета. “Харківськи записки”. “Суміш”. Театральна критика в журналі. “Листи до видавців” Фалалея Повінухіна (Г.Квітки)…
Розділ шостий
“Украинский домовод” і “Харьковские известия”
Федір Пільгер як видавець першого в підросійській Україні галузевого журналу. Характер “Украинского домовода” та причини його закриття. Андрій Вербицький як видавець “Харьковских известий”. Структура газети, авторські матеріали. Ініціативи харківських журналістів у справі видання нового журналу………..…
Розділ сьомий
“Украинский журнал”
Загальна характеристика журналу. Відбиття в ньому епохи Аракчеєвщини. Релігійно-містичні матеріали. Природничі науки. Праці з естетики та літературна критики О. Склабовського. Художня література в часописі…….…………………………….
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
УКРАЇНСЬКА АЛЬМАНАХОВА ЖУРНАЛІСТИКА
1830–1840-х РОКІВ
Розділ восьмий
Харківська школа романтиків і початки її видавничої
діяльності
Формування Харківської школи романтиків. Ізмаїл Срезневський та його гурток. Естетична програма харківських романтиків. “Украинский альманах” як утілення цієї програми: засади, автори, твори…………………………………………………
Розділ дев’ятий
“Утренняя звезда” і “Русалка Дністровая”
Загальна характеристика альманаху “Утренняя звезда”. Його упорядник І. М. Петров. Українська тематика першого тому альманаху. Дослідження І. Срезневського “Уривки із записок про старця Григорія Сковороду”. Загальна характеристика другого тому. Зміст і характер публікацій Г. Квітки в “Утренней звезде”. Фольклористика І. Срезневського. Твори Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, І. Котляревського в альманасі. Значення “Утренней звезды”. “Руська трійця” та її альманах “Русалка Дністровая”, основні засади упорядкування та її значення………...