235Тема 9

мають право на пільги, вважають доцільною їх заміну на адрес­ну грошову соціальну допомогу.

Відповідно до Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року*, Стратегії подолання бідності**, Основних напрямків бюджетної політики на 2002 рік розроблено три ета­пи заміни чинної системи пільг адресною грошовою допомогою. Перший етап (до 2004 року) включає: розроблення й запрова­дження механізму заміни чинних пільг на адресну грошову до­помогу з оплати житлово-комунальних послуг на базі наявно­го механізму надання житлово-комунальних субсидій; затвер­дження розрахункових норм споживання послуг (житлово-комунальних, транспортних, зв'язку, забезпечення побутовим паливом тощо), у межах яких надаватиметься адресна грошо­ва допомога населенню; розроблення механізму притягнення до відповідальності громадян за несплату отриманих послуг. На другому етапі (2004—2005 рр.) передбачається поширення ад­ресної грошової допомоги на громадян, які мають пільги на медичне обслуговування, послуги транспорту, зв'язку. Третій етап передбачає завершення переходу від системи надання пільг за соціальною ознакою до системи адресної грошової соці­альної допомоги.

Законодавча практика в Україні пішла шляхом урегулю­вання відносин щодо надання соціальних пільг у цілій низці нормативно-правових актів (законів та підзаконних), які ви­значають правовий статус певних соціальних категорій. Відсут­ність єдиного кодифікованого акта призвела до того, що тради­ційним критерієм класифікацій соціальних пільг став контин­гент громадян, який має право на пільгу. Отож за суб'єктом соціальні пільги можна поділити на такі: ветеранам війни; ве­теранам праці; особам, які мають особливі заслуги перед дер­жавою; багатодітним сім'ям; особам, які належать до постраж-далих від Чорнобильської катастрофи; дітям-сиротам; реабілі­тованим особам і т. д.

* Указ Президента від 24 травня 2000 р. № 717 // Урядовий кур'єр. —

2000. — 31 травня.

** Указ Президента від 15 серпня 2001 р. № 637 // Урядовий кур'єр. —

2001. — 18 серпня.

236

Соціальні пільги

Причому обсяг відповідних пільг за одним і тим самим змістом не є однаковим для всіх соціальних груп, які мають право на пільги.

За терміном надання соціальні пільги можна класифікува­ти на такі:

1) постійні — діють постійно протягом тривалого проміжку часу;

2) тимчасові — діють протягом встановленого, завчасно обу­мовленого періоду;

3) надзвичайні — надаються у зв'язку з певними обставинами.

За змістом всі соціальні пільги можна поділити на такі: житлово-комунальні; медико-реабілітаційні; транспортні; соці­ально-побутові; пенсійні; соціально-трудові.

Найбільш поширеною пільгою в сфері житлово-комуналь­них послуг є звільнення від плати за житло та (або) кому­нальні послуги або її зменшення.

Слід зазначити, що при наданні пільг щодо оплати за жит­ло враховується не вся площа будинку (квартири), а лише в межах норми: 21 кв. м опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні й має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю.

До комунальних послуг належать: водопостачання, вклю­чаючи постачання привізною водою для господарсько-побуто­вих потреб; гаряче водопостачання; користування тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення, включаючи обслуговування вигрібних ям загального та особис­того користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зріджений, що використовується для опалення житло­вих приміщень, підігріву води в будинках, які не мають цен­тралізованого гарячого водопостачання; користування елект­роенергією.

Пільги щодо плати за користування електроенергією в га­ражах, дачних будинках і на садових ділянках не надаються, за винятком, коли споруди знаходяться на присадибних ділян­ках за місцем проживання.