49Тема 2

2) забезпечення реєстрації в територіальних відділеннях фонду юридичних осіб, на яких працюють 15 і більше чоловік та одержання від них звітності про зайнятість та працевлашту­вання інвалідів;

3) контроль своєчасності перерахунку сум штрафних санк­цій, що надходять від юридичних осіб за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштуван­ня інвалідів;

4) узагальнення практики застосування законодавства у сфері соціального захисту інвалідів, розробка пропозицій щодо вдосконалення такого законодавства;

5) сприяння створенню робочих місць для працевлаштуван­ня інвалідів, професійному навчанню непрацюючих інвалідів;

6) організація збирання благодійних внесків для забезпечен­ня соціального захисту інвалідів;

7) контроль цільового використання коштів, переданих для здійснення заходів щодо соціального захисту інвалідів;

8) виконання інших функцій.

Фонд утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Міністерства праці та соці­альної політики.

Правовий статус територіальних центрів соціального обслуговування закріплено Типовим положенням про терито­ріальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та оди­ноких непрацездатних громадян (затв. наказом Міністерства соціального захисту населення України від 1 квітня 1997 р. № 44).

Територіальний центр соціального обслуговування пенсіо­нерів та одиноких непрацездатних громадян є спеціальною дер­жавною установою, що надає послуги пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам та іншим соціально не-захищеним громадянам вдома, в умовах стаціонарного, тимча­сового та денного перебування, які спрямовані на підтриман­ня їхньої життєдіяльності та соціальної активності.

До складу територіального центру можуть входити такі структурні підрозділи (не менше двох):

1) відділення соціальної допомоги вдома, в тому числі спеціа­лізовані — для обслуговування інвалідів з порушенням рухової

50

Соціально-забезпечувальні правовідносини

активності, сліпих, глухих та ін. (створюється для обслугову­вання не менше 80 одиноких непрацездатних громадян, що потребують побутової, медико-соціальної допомоги в домашніх умовах за висновками лікарів закладів охорони здоров'я);

2) відділення організації надання грошової та натуральної адресної допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадя­нам (створюється у разі необхідності та за наявності не менше ніж 500 осіб малозабезпечених непрацездатних громадян, що потребують, за актами обстеження матеріально-побутових умов проживання, грошової та різних видів натуральної допомоги);

3) відділення соціально-побутової реабілітації (створюється для забезпечення не менше ЗО відвідань на день з метою прове­дення соціально-оздоровчих заходів, соціально-психологічної, трудової реабілітації, консультацій лікарів та інших спеціа­лістів, дозвілля тощо);

4) відділення медико-соціальної реабілітації (створюється за наявності 50 відвідань на день або 25 ліжко-місць для проведен­ня медико-соціальної реабілітації одиноких громадян похило­го віку шляхом використання медичних, психологічних, соці­альних методів реабілітації);

5) стаціонарне відділення для постійного або тимчасового проживання (створюється за наявності не менше 10 одиноких непрацездатних громадян, які втратили рухову активність, не можуть обслуговувати себе самостійно, потребують постійного стороннього догляду, надання побутової і медичної допомоги);

6) спеціальні житлові будинки для одиноких непрацездат­них громадян з комплексом служб соціально-побутового і ме­дичного обслуговування (будуються у разі необхідності для по­ліпшення умов проживання та соціально-побутового, медично­го обслуговування одиноких непрацездатних громадян);

7) лікувально-виробничі майстерні, спеціальні цехи, діль­ниці, підсобні господарства, також на госпрозрахунковій основі (створюються для проведення трудової терапії, забезпечення потреб малозабезпечених непрацездатних громадян);

8) їдальні, магазини, що діють на основі госпрозрахунку (їдальні — створюються у разі необхідності для організації хар­чування, магазини — для забезпечення продуктовими, промисло­вими та господарськими товарами малозабезпечених громадян).