273Тема 10

Відрахування підопічного з будинку-інтернату здійснюєть­ся на підставі наказу:

— за особистою заявою підопічного і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди родичів про можливість його утримувати і забезпечувати їх догляд;

— при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої гру­пи інвалідності.

За систематичне грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших ток­сичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у будинку-інтернаті без поважних причин понад 10 днів тощо) на підставі рішення відповідно колегії Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміні­страцій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соці­ального захисту населення Севастопольської міської держад­міністрації підопічні переводяться до спеціального будинку-інтернату (відділення).

Відрахування підопічного з психоневрологічного інтернату здійснюється з дозволу відповідно Міністерства праці та соці­ального захисту Автономної Республіки Крим, головних управ­лінь праці та соціального захисту населення обласних держ­адміністрацій, Головного управління соціального захисту насе­лення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держ­адміністрації:

— за письмовою згодою дітей, родичів, опікунів чи піклу­вальників про можливість утримувати підопічного і забезпечу­вати за ним догляд та за довідкою про наявність у них житло­вої площі;

— за наявності висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість відрахування підопічного з інтернату;

— при встановленні інвалідам І або II груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, III групи інвалідності.

274

Соціальне обслуговування

Стаціонарне соціальне обслуговування інвалідів, з числа звільнюваних з місць позбавлення волі. Соціальне обслугову­вання інвалідів І та II груп та престарілих громадян (чоловіків віком понад 60 років, жінок — понад 55 років) із числа звільню­ваних з місць позбавлення волі, особливо небезпечних реци­дивістів та інших осіб, за якими відповідно до чинного законо­давства встановлено адміністративний нагляд, а також тих осіб, які направляються з приймальників-розподільників Із числа інвалідів І та II груп, та престарілих, раніше судимих або не­одноразово притягуваних до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, за умови, що ці особи по­требують догляду, побутового і медичного обслуговування, сис­тематичного та цілеспрямованого виховного впливу державних і громадських організацій здійснюється спеціальними будин-ками-інтернатами для престарілих та інвалідів.

Соціальне обслуговування дітей, які потребують сторонньо­го догляду, побутового і медичного обслуговування здійснюють дитячі будинки-інтернати.

Дитячий будинок-інтернат є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з ва­дами фізичного або розумового розвитку, які потребують сто­роннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Основними завданнями будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання та надан­ня медичної допомоги дітям з психофізичними вадами розвитку.

Відповідно до встановлених завдань будинки-інтернати за­безпечують:

— житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвен­тарем та столовим посудом;

— раціональним п'ятиразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням вікових груп і стану здоров'я вихо­ванців, що проживають у будинку-інтернаті в межах натураль­них норм харчування;

— цілодобовим медичним обслуговуванням, консультатив­ною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених