35Тема 2

Соціально-забезпечувальні правовідносини

20) сприяння благодійним, релігійним організаціям, окре­мим громадянам та їх об'єднанням у наданні соціальної допо­моги інвалідам, ветеранам війни та праці і громадянам похи­лого віку.

Спеціально уповноваженими органами, які здійснюють ке­рівництво та управління окремими видами соціального забез­печення та фінансують їх надання, є відповідні фонди. Націо­нальне законодавство не містить єдиного поняття для позначен­ня цих суб'єктів. Ми використовуємо термін соціальні фонди, оскільки саме так відображено їх цільове призначення: ефек­тивна реалізація соціальних завдань, а саме фінансування соці­альних виплат (пенсій, допомог тощо), соціальних послуг та соціальних пільг.

Кошти соціальних фондів використовуються виключно за цільовим призначенням і вилученню не підлягають. Всі соці­альні фонди за способом утворення можна поділити на страхові (позабюджетні) та нестрахові (бюджетні). Основними джерела­ми коштів страхових соціальних фондів є внески роботодавців і застрахованих осіб. Нестрахові фонди утворюються у складі державного бюджету. їх кошти зараховуються на окремий ра­хунок державного бюджету.

Основним нормативно-правовим актом, який урегульовує правове становище страхових соціальних фондів є Основи за­конодавства України про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування (від 14 січня 1998 р.).

Відповідно до законодавства страхові соціальні фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окреми­ми видами загальнообов'язкового державного соціального стра­хування, провадять збирання та акумуляцію страхових внес­ків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінан­сування виплат за загальнообов'язковим державним соціаль­ним страхуванням та виконують інші функції.

За правовою природою страхові соціальні фонди є цільови­ми, позабюджетними, централізованими страховими фондами; некомерційними самоврядними організаціями, які наділені правами юридичної особи.

Цільовий характер фондів означає, що вони не можуть займатись іншою діяльністю, крім тієї, для якої їх створено, та

використовувати свої кошти на цілі, не пов язані з цією ді­яльністю.

Кошти соціальних страхових фондів не включаються до складу державного бюджету; використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізо­ваний рахунок відповідного фонду в установах банків, визна­чених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Специфіка страхових соціальних фондів визначається їх самоврядним статусом: ними управляють держава та представ­ники суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування на паритетних засадах, вони не підпорядковані Кабінету Міністрів України та набувають прав юридичної осо­би з моменту реєстрації їхніх статутів, що затверджуються їх правліннями.

Страхові соціальні фонди наділені правом нормотворчості: правові акти компетентних органів цих фондів є обов'язкови­ми до виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами на всій території України.

До соціальних страхових фондів належать:

1) Пенсійний фонд України;

2) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

3) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

4) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності.

Завдання страхових соціальних фондів випливають з їх при­значення та природи — нести зобов'язання щодо збирання стра­хових внесків (забезпечувати збирання та акумуляцію коштів) та надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення чи соціальні послуги (фінансувати витрати на ці цілі) при настанні страхових випадків. Кожен з цих фондів як єдина в Україні спеціа­лізована установа бере участь у формуванні та реалізації держав­ної політики у сфері конкретного виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також здійснює контроль

36