- •1. Суть політики, її специфіка. Межі політики.
- •2. Основні тeopiї політики.
- •3. Суб'єкти політики. Критерії політичної суб'єктності.
- •4. М.Вебер про політику як покликання I професію.
- •5. Співвідношення політики та економіки.
- •6. Співвідношення політики та моралі, цілей I засобів у політиці. Н.Макіавеллі про ці проблеми у праці "Державець".
- •7. Співвідношення політики I права. Етико-правова концепція політики I.Канта.
- •8. Предмет політичної науки, її основні закони I категорії. Методи політології.
- •9. Прикладна політологія. Її суть, методи та основі сфери застосування.
- •10. Співвідношення політології з іншими гуманітарними науками. Функції політології.
- •11. Політична влада: суть, форми. Специфіка державної влади.
- •12. Зміст основних концепцій політичної влади.
- •13. Ресурси політичної влади, їx зміст.
- •14. Джерела політичної влади, методи I принципи її реалізації. І.Ільїн про норми влади.
- •15. М.Вебер про типии політичного панування. Типологія влади ж. Бюрдо.
- •16. Політична влада і політична опозиція. Насильницькі і ненасильницькі форми боротьби за владу.
- •17. Політичні цінності. Їx структура.
- •18. Політико-правовий нігілізм, його суть I форми прояву.
- •19. Політична система: суть, структура, функції. Розвиток тeopiї політичної системи д. Істоном. Дж.Алмондом.
- •20. Типи політичних систем. Критерії ефективності функціонування політичної системи. Закон деградації політичної системи.
- •21. Держава як базовий елемент політичної системи. В.Липинський про причини втрати державності Україною в npaцi "Листи до братів-хліборобів...".
- •22. Громадянське суспільство: суть I структура. Розвиток теорії громадянського суспільства.
- •23. Правова держава: суть, принципи. Розвиток тeopiї правової держави.
- •24. Соціальна держава: суть, структура.
- •25. Багатозначність поняття "бюрократія". Концепція формально-раціональної бюрократії м.Вебера.
- •26. Суть бюрократизму, його ознаки. Противаги бюрократизму в демократичному суспільстві.
- •27. Сутнісні характеристики політичних режимів, їx типологія.
- •27А. Характеристика політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
- •28. Зміст поняття "демократія". Основні принципи демократії, їx взаємозв'язок. Особливості демократії різних історичних епох.
- •29. Й.Шумпетер - основоположник сучасних теорій демократії. (Праця "Капіталізм. Соціалізм. Демократія").
- •30. Основні аспекти плюралістичної теорії демократії, її недоліки. Культура плюралізму.
- •31. Елітарна модель демократії. Її основні інститути.
- •32. Проблеми демократії в праці Алексіса де Токвіля "Про демократію в Америці"
- •33. Загроза демократії в перехідних суспільства. А.Токвіль про ці проблеми.
- •34. Перехід від авторитаризму (тоталітаризму) до демократа. С. Хантінгтон про моделі переходу від авторитаризму до демократії.
- •35. Політичний процес: суть,структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.
- •36. Політичний розвиток, його суть, види та умови. Криза політичного розвитку.
- •37. Політична модернізація: суть, критерії та основні моделі модернізації. Політична модернізація в Україні.
- •38. Політичне рішення: суть. Види. Етапи і способи прийняття політичного рішення.
- •39. Популізм як ідейно-політична доктрина. Історичні та соціальні корені популізму.
- •40. Політична участь I форми її прояву.
- •41. Політична стабільність. Фактори політичної стабльності.
- •42. Політичні конфлікти. Конструктивні та деструктивні політичні конфлікти та шляхи їх розв'язання.
- •43. Політичний маркетинг як форма політичних технологій: суть. Функції.
- •44. Політична людина. Дж. Алмонд. А. Боднар про основі типи політичної людини.
- •45. Суть та етапи політичної соціалізації особи. Teopії політичної соціалізації особи.
- •46. Політична поведінка: суть, типи, форми прояву.
- •46А. Маси і влада. Психологічні характеристики поведінки людини в товпі (г.Лебон).
- •47. Середній клас як політичне явище: суть, основні критерії, структура.
- •48. Основні напрями і принципи етнополітики.
- •49. Націоналізм як ідеологія. Різновиди доктрин націоналізму.
- •50. Політичне рекламування: етапи. Функції. Вимоги.
- •51. Політичні партії: суть, причини виникнення та етапи розвитку. Функції політичних партій.
- •52. Типологія політичних партій (м.Дюверже, с.Коен. Е.Вятр).
- •53. Партійні системи, їx характеристика. Ознаки партійної системи в України на сучасному етапі.
- •54. Юридичне оформлення політичних партій. Їх фінансування.
- •55. Групи інтересів, їx типологія та функції. Лоббі як панівна група, її суть і специфіка.
- •56. 3Асоби масової інформації політичному житті суспльства. Їх місце в політичному маніпулюванні свідомістю.
- •57. Політична еліта: суть, структура. Функції.
- •58. Сучасні теорії еліти (в.Парето. Г.Моска, р.Міхельс. В.Липинський).
- •59. Політичне лідерство. Критерії політичного лідерства за м.Вебером.
- •60. Типологія лідерства в залежності від критеріїв.
- •61. Політична свідомість: суть, структура, рівні.
- •62. Громадська думка як фактор політики, її функції.
- •63. Ідеологія: суть, специфіка та роль у політиці.
- •64. Зміст політичної психології, її функції.
- •64А. Політична культура: суть, структура, функції. Субкультура.
- •65. Правила конструювання іміджу засобами реклами.
- •66. Зовнішня політика: суть, суб'єкти. Типи і функції зовнішньої політики.
- •67. Актуалізація іміджу кандидата.
- •68. Г. Моргентау про природу національного інтересу. Національний інтерес України у зовнішній політиці.
- •69. Національна безпека. Основні виміри національної безпеки України.
- •70. Теоретичне обгрунтування міжнародних політичних відносин, їх суб'єкти. Закономірності розвитку міжнародних політичних відносин.
- •71. Технологія формування іміджу організацій та лідерів.
- •72. Політична етика. Макс Вебер про етику відповідальності та етику переконання.
- •73. Консерватизм як ідейно-політична доктрина та її трансформація в неоконсерватизм.
- •74. Лібералізм як ідейно-політична доктрина та його трансформація в неолібералізм.
- •75. Соціалізм. Соціал-демократична доктрина суспільного устрою.
- •76. Поняття "імідж", його природа і властивості.
- •77. Геополітика: основні положення і принципи геополітичного аналізу.
- •78. Глобальні проблеми сучасності, їх характеристика.
- •79. Теорія поліархії р.Даля. Інститути поліархії.
- •80. Хвилі демократизації за с. Хантінгтоном в праці "Третя хвиля. Демократизація в кінці XX ст.".
- •81. Нація як суб`єкт політики. Основні підходи до з'ясування суті нації.
29. Й.Шумпетер - основоположник сучасних теорій демократії. (Праця "Капіталізм. Соціалізм. Демократія").
Одним з перших почав критикувати колективістську демократію Й. Шумпетер. Плюралістичні теорії виходять з того, що ні особистість, ні народ не є головними рушійними силами політики в демократичному суспільстві.
Загальні риси плюралістичноі концепції демократії зводяться до:
відмові від прямої участі всіх у політичному процесі;
визнанні зацікавленої групи центральним елементом демократичної політичної системи, яка гарантує права та свободи особистості;
значного розширення діяльності держави, збереженню рівноваги конкурентних інтересів;
турботі про формування демократичної культури, підтримки державою соціально-обмежених верств населення.
Плюралістична теорія демократії знайшла втілення в багатьох країнах світу, проте її ідеї критикуються деякими політологами за ідеалізацію дійсності, перебільшення групової ідентифікації. Ця теорія,на їх думку, далека від ідеалів народовладдя, вона недостатньо враховує нерівність політичного впливу різних суспільних груп, перш за все, пріоритетного впливу бізнесу, бюрократії,воєнно-промислового комплексу, профспілок, володіння ресурсами (гроші, знання, авторитет, засоби масової інформації тощо).
З плюралістичною теорією демократії співзвучна елітарна концепція демократії. Політична еліта визначається як самостійна, привілейована група або сукупність груп безпосередньо пов язана з володарюванням або тиском на владу. Найзагальнішими рисами, притаманними елітарним теоріям є:
поділ суспільства на еліту і маси;
тлумачення політичної нерівності як підвалини соціального життя;
володіння владою завдяки приналежності до “обраної меншості”;
розгляд історії як сукупності соціальних циклів, що характеризуються пануванням певних типів еліт.
Таким чином, концепція елітарної демократії, по-суті, стверджує, що ідеал народовладдя в сучасну епоху (як і раніше) не реалізується значною мірою. Народ представляє в системі політичної влади пануюча еліта.
30. Основні аспекти плюралістичної теорії демократії, її недоліки. Культура плюралізму.
Плюралістичні теорії виходять з того, що ні особистість, ні народ не є головними рушійними силами політики в демократичному суспільстві. Тільки в групі, а також в міжгрупових відношеннях, формуються інтереси, ціннісні орієнтири та мотиви політичної діяльності індивіду.
Загальні риси плюралістичноі концепції демократії зводяться до:
відмові від прямої участі всіх у політичному процесі;
визнанні зацікавленої групи центральним елементом демократичної політичної системи, яка гарантує права та свободи особистості;
значного розширення діяльності держави, збереженню рівноваги конкурентних інтересів;
турботі про формування демократичної культури, підтримки державою соціально-обмежених верств населення.
Плюралістична теорія демократії знайшла втілення в багатьох країнах світу, проте її ідеї критикуються деякими політологами за ідеалізацію дійсності, перебільшення групової ідентифікації. Ця теорія, на їх думку, далека від ідеалів народовладдя, вона недостатньо враховує нерівність політичного впливу різних суспільних груп, перш за все, пріоритетного впливу бізнесу, бюрократії, воєнно-промислового комплексу, профспілок, володіння ресурсами (гроші, знання, авторитет, засоби масової інформації тощо). Молодь, пенсіонери, інваліди та деякі інші групи не мають такі ресурси, в той час як представники бізнесу володіють ними в повному обсязі. Критикується плюралістична модель демократії і за її консервативність, тому що для прийняття рішення вона потребує згоди всіх зацікавлених груп, що неможливо забезпечити на ділі. І ще один аргумент проти плюралістичної концепції демократії: в західних країнах політичне управління все більше залежить від бюрократії і лоббістів і все менше – від парламентів та партій.
Призначення демократії за цією теорією полягає насамперед в тому, аби надавати усім групам можливість висловлювати і захищати свої інтереси, запобігати конфліктам, створювати численні незалежні центри політичного впливу та соц противаг, які б не допустили узурпації влади наймогутнішими суспільними групами.