- •1.Передісторія України:археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України: Кіммерійці. Скіфи. Сармати.
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Стародавні слов’яни. Перші згадки, прабатьківщина та формування державності східних слов’ян.
- •6. Велике переселення народів (IV-VII ст.)
- •7. Перші слов’янскі державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янскі союзи племен: їх розселення та об’єднання навколо Києва.
- •9. Теорії походження Київської Русі
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •11. Основні напрями і форми зовнішньої політики кр та її наслідки.
- •12. Політичний устрій Київської Русі (х-хііі ст.).
- •13. Утвердження християнства в Київської Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий Степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства у 1132-1240 рр.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини і наслідки.
- •19.Входження українських земель до Великого князівства Литовського
- •20.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •21.Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •22. Берестейська Церковна унія: зміст та наслідки.
- •23.Винекнення та еволюція Українського козацтва ( до сер.XVII ст..)
- •24. Запорозька Січ – суспільно-політичний устрій та військова організація.
- •25.Козацько-селянські повстання кінця 16 – першій половині 17 століття.
- •26.Причини національно визвольної війни 1648-1657рр.
- •27.Зовнішня політика гетьмана б. Хмельницького.
- •28. Національно-визвольна вільна українського народу під проводом б. Хмельницького. Причини, основні етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава (хvii – поч. XVIII) політико-адміністративний устрій, соціальна структура суспільства.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •31. Руїни:причини,суть,наслідки.
- •32.Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •33.Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі(друга половина 17-18ст)
- •34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI - перш пол XVII ст.
- •35. Україна в умовах Північної війни. І.Мазепа.
- •36. "Бендерська конституція" та "Вивід прав України" п.Орлика: політико-правові новації.
- •37. "Українська політика" Петра і та його наступників.
- •38. Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля запорозького козацтва.
- •39. Гетьманщина в середині XVIII ст. Реформи гетьмана Кирила Розумовського
- •40. Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківський рух. (Соціальні та національні аспекти).
- •41. Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII ст. Та їх наслідки для України.
- •1775 Захоплення Австрією Буковини.
- •42. Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець XVIII - поч. XIX ст.).
- •43.Національне відродження у Наддніпрянській Україні в XIX ст.: причини та основні етапи.
- •44.Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у XIX ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України (XIX ст.).
- •47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях в XIX ст.
- •48. Феномен Тараса Шевченка.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху на рубежі XIX-XX ст. Перші українські політичні партії.
- •50. Україна та українці в роки Першої світової війни.
- •51. І-іу Універсали Центральної Ради: еволюція українського державотворення.
- •52.Зовнішня політика Центральної Ради. Брест – Литовський мирний договір.
- •53. Українська держава часів гетьманату п. Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально – економічна політика.
- •55.Культурно-осітня робота Центральної Ради й Гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика директорії унр.
- •57.Боротьба за українську державність1917- 1920рр.Уроки иа наслідки.
- •58. Формування радянської державності в україні (1917-1920 рр.)
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 20-х років
- •60. Входження Радянської України до срср проблеми політичної правосуб'єктності.
- •61. Україна в умовах неПу.
- •62. Національно-культурне відродження в Україні 1920-х років.
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-х рр, та їх наслідки для України.
- •64. Західноукраїнські землі в 1920-і – 1930-і рр.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920 – 1930-х рр., її особливості.
- •66. Колективізація Українського села, її особливості, методи здійснення, соціальні та демографічні наслідки.
- •67. Причини та наслідки голодомору в Україні (1932-1933рр).
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •69. Возз’єднання українських земель та «радянізація» західноукраїнських земель (1939-1951 рр. ХХст.).
- •70. Українське питання напередодні та на початку 2-ої світової війни.
- •71. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Всенародний рух опору на окупованій території.
- •72. Оун-упа в роки Другої світової війни та в повоєнний період.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75. Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср в повоєнний період (1945-1955).
- •78. Дисидентський рух в Україні 1960-1980-х рр. Гельсінська група.
- •79.Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970-початок 80-х рр.
- •80.Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985-1991).
- •81. «Перебудовчий курс» м.Горбачова в Україні.
- •2 Етап усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр.).
- •86. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні після проголошення незалежності.
- •84. Основні напрямки зовнішньої політики України після проголошення незалежності.
- •85.Конституція України та її історичне значення.
- •87.Розвиток парламентаризму в сучасній Україні.
- •88. Міжнаціональні відносини на українських теренах
- •89. Геополітичне місце України в сучасному світі
- •90. Культурні здобутки 1991-2013 рр.
55.Культурно-осітня робота Центральної Ради й Гетьманського уряду.
Складні й неоднозначні соціальні, економічні та політичні процеси, пов'язані з поваленням царизму, більшовицьким переворотом, розгортанням українських визвольних змагань, справили значний вплив на культурне життя тогочасного суспільства. Без перебільшення можна сказати, що особливо плідними з цього огляду були роки української революції та боротьби за збереження української державності. Багато з того, що було зроблено Центральною Радою, Українською Державою гетьмана П. Скоропадського, у сфері культури, було зроблено вперше в новітній історії України. Предметом особливої уваги були заходи, спрямовані на відродження національної самосвідомості, на створення власної держави.
Відразу після лютневої революції 1917 р. набувають повсюдного поширення національні культурно-освітні організації — «Просвіти», які створювали бібліотеки, різноманітні гуртки й курси, видавали українські книги та журнали. В їхній роботі активну участь брали відомі діячі української культури, науки й освіти. Восени 1917 р. в Україні діяли 952 відділення «Просвіти». На цей час було відкрито 57 середніх шкіл з українською мовою навчання, які існували на приватні або громадські кошти, а через рік їх число зросло до понад 150. Велика увага приділялася виданню українських підручників. Товариство шкільної освіти у Києві в 1918 р. випустило в світ 2 млн навчальних видань.
Справа українізації, яка постійно наштовхувалася на спротив росіян та зросійщених українців, посунулася вперед тоді, коли Центральною Радою було створено міністерство освіти, а його керівником став В. Прокопович. Тоді було складено широкий план українізації шкіл, а в Києві, Харкові, Одесі відкриті народні університети. Поряд із цим розпочали роботу низка професійних шкіл, Педагогічна академія та Академія мистецтв у Києві. Розвивалася українська видавнича справа. В 1917 р. було видано 677 назв книжок рідною мовою та виходило 63 періодичних видання. Було засновано також український театр, вживалися заходи для заснування українських музеїв. Плідну роботу на ниві науки і освіти проводив відомий вчений і громадський діяч М. Туган-Барановський. Восени 1917 р. з його ініціативи було створено Українське товариство економістів, на базі якого згодом виник один із перших навчальних закладів з підготовки кадрів для зовнішньополітичного відомства України — Консульські курси.
Багато корисного у сфері культури було зроблено за часів гетьманської влади П. Скоропадського. Саме тоді народний університет у Києві було перетворено на Державний український університет, а Педагогічну академію — на Українську науково-педагогічну академію, яка мала готувати кадри вчителів українознавства для середніх шкіл. Ще один Державний український університет було відкрито в Кам'янці-Подільському. У Полтаві почав працювати на кошти земства Український історико-філологічний факультет. У листопаді 1918 р. на базі київської Академії мистецтв постала Українська Академія мистецтв, серед професорів якої були визначні українські митці — Г. Нарбут, Ф. Кричевський, М. Бойчук, Ф. Бурачок, О. Мурашко. Гетьманським урядом був затверджений проект закону про Українську Академію наук. її першим президентом став В. Вернадський, а секретарем — А. Кримський. У жовтні 1918 р. засновано Київський інститут удосконалення лікарів. Тоді ж були започатковані Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Національна бібліотека. Були також засновані Державний драматичний театр, Державний народний театр, Молодий театр на чолі з Л. Курбасом. Г.Юра з групою акторів, що відокремилися від Молодого театру, створив театр ім. І.Франка. Під керівництвом О. Кошиця в Києві постала Українська Державна капела. Жили й творили майстри старшого покоління — письменники Панас Мирний, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко, С. Васильченко, багато видатних живописців, скульпторів, композиторів. У нову добу входили молодші — П. Тичина, М. Рильський, Д. Загул, В. Кобилянський, котрі почали свою творчість іще до революції.