- •1.Передісторія України:археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України: Кіммерійці. Скіфи. Сармати.
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Стародавні слов’яни. Перші згадки, прабатьківщина та формування державності східних слов’ян.
- •6. Велике переселення народів (IV-VII ст.)
- •7. Перші слов’янскі державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янскі союзи племен: їх розселення та об’єднання навколо Києва.
- •9. Теорії походження Київської Русі
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •11. Основні напрями і форми зовнішньої політики кр та її наслідки.
- •12. Політичний устрій Київської Русі (х-хііі ст.).
- •13. Утвердження християнства в Київської Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий Степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства у 1132-1240 рр.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини і наслідки.
- •19.Входження українських земель до Великого князівства Литовського
- •20.Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •21.Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •22. Берестейська Церковна унія: зміст та наслідки.
- •23.Винекнення та еволюція Українського козацтва ( до сер.XVII ст..)
- •24. Запорозька Січ – суспільно-політичний устрій та військова організація.
- •25.Козацько-селянські повстання кінця 16 – першій половині 17 століття.
- •26.Причини національно визвольної війни 1648-1657рр.
- •27.Зовнішня політика гетьмана б. Хмельницького.
- •28. Національно-визвольна вільна українського народу під проводом б. Хмельницького. Причини, основні етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава (хvii – поч. XVIII) політико-адміністративний устрій, соціальна структура суспільства.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •31. Руїни:причини,суть,наслідки.
- •32.Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •33.Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі(друга половина 17-18ст)
- •34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI - перш пол XVII ст.
- •35. Україна в умовах Північної війни. І.Мазепа.
- •36. "Бендерська конституція" та "Вивід прав України" п.Орлика: політико-правові новації.
- •37. "Українська політика" Петра і та його наступників.
- •38. Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля запорозького козацтва.
- •39. Гетьманщина в середині XVIII ст. Реформи гетьмана Кирила Розумовського
- •40. Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківський рух. (Соціальні та національні аспекти).
- •41. Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII ст. Та їх наслідки для України.
- •1775 Захоплення Австрією Буковини.
- •42. Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець XVIII - поч. XIX ст.).
- •43.Національне відродження у Наддніпрянській Україні в XIX ст.: причини та основні етапи.
- •44.Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у XIX ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України (XIX ст.).
- •47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях в XIX ст.
- •48. Феномен Тараса Шевченка.
- •49. Політизація українського громадського й національного руху на рубежі XIX-XX ст. Перші українські політичні партії.
- •50. Україна та українці в роки Першої світової війни.
- •51. І-іу Універсали Центральної Ради: еволюція українського державотворення.
- •52.Зовнішня політика Центральної Ради. Брест – Литовський мирний договір.
- •53. Українська держава часів гетьманату п. Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально – економічна політика.
- •55.Культурно-осітня робота Центральної Ради й Гетьманського уряду.
- •56. Внутрішня та зовнішня політика директорії унр.
- •57.Боротьба за українську державність1917- 1920рр.Уроки иа наслідки.
- •58. Формування радянської державності в україні (1917-1920 рр.)
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 20-х років
- •60. Входження Радянської України до срср проблеми політичної правосуб'єктності.
- •61. Україна в умовах неПу.
- •62. Національно-культурне відродження в Україні 1920-х років.
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-х рр, та їх наслідки для України.
- •64. Західноукраїнські землі в 1920-і – 1930-і рр.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920 – 1930-х рр., її особливості.
- •66. Колективізація Українського села, її особливості, методи здійснення, соціальні та демографічні наслідки.
- •67. Причини та наслідки голодомору в Україні (1932-1933рр).
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •69. Возз’єднання українських земель та «радянізація» західноукраїнських земель (1939-1951 рр. ХХст.).
- •70. Українське питання напередодні та на початку 2-ої світової війни.
- •71. Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні. Всенародний рух опору на окупованій території.
- •72. Оун-упа в роки Другої світової війни та в повоєнний період.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75. Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср в повоєнний період (1945-1955).
- •78. Дисидентський рух в Україні 1960-1980-х рр. Гельсінська група.
- •79.Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970-початок 80-х рр.
- •80.Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985-1991).
- •81. «Перебудовчий курс» м.Горбачова в Україні.
- •2 Етап усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення її соціальної бази.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр.).
- •86. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні після проголошення незалежності.
- •84. Основні напрямки зовнішньої політики України після проголошення незалежності.
- •85.Конституція України та її історичне значення.
- •87.Розвиток парламентаризму в сучасній Україні.
- •88. Міжнаціональні відносини на українських теренах
- •89. Геополітичне місце України в сучасному світі
- •90. Культурні здобутки 1991-2013 рр.
30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
Від початку війни в 1848 р. гетьманський уряд вів активні переговори з Москвою про допомогу:
Б. Хмельницькому не хотілося бачити Московію союзником Речі Посполитої
Московське царство неодноразово приймало на своїй території повстанські козацькі загони
Росіяни, як і українці були православними
Москва відмовилася від походу на Україну, але військову допомогу гетьману не поспішала, була пов’язана з Польще. Московський уряд погодився взяти Україну «під свою руку» тільки після того як вона сама звільнилася від польського панування. Лише в жовтні 1853 р. Московський Земський собор дав згоду на укладення українсько-російського союзу і відправив в Україну посольство на чолі з боярином В. Бутурліним.
Москва погодилася на підписання договору з Хмельницьким і на війну з Польщею через бажання розширити свої території й залучити козаків до охорони держави. Зі свого боку Хмельницький сподівався на військову підтримку Москви, щоб утворити власну державу. Цілі сторін не збігалися в перспективі.
8 січня 1854 р на козацькій раді в м. Переяславі розглядалися питання про прийняття Гетьманщиною московського протекторату. Рішення було не одностайним, частина козаків були противниками такого союзу. Проте договір ледь не зірвався, оскільки московські посли відмовилася присягати на вірність від імені Олексія Михайловича.
Україна виробила письмовий документ договору між Москвою і Гетьманщиною під назвою «Просительські статті». Але в процесі переговорів у березні 1854 р. в Москві документ був зменшений і значно змінений.
21 березня 1854 р. були затверджені Березневі статті.
- визнавалося верховенство московського царя над Україною
- козаки зберігали всі права та вольності і зберігався реєстр 60 тис.
- генеральна і полкова старшина отримувала платню
- гетьмана мало обирати козацьке військо і сповіщати царя
- Україна мала право на зовнішню політику, окрім Польщі і Туреччини
- податки мали збирати українські чиновники
- у містах зберігалося самоуправління
- у Києві та на кордонах з Річчю Посполитою мали розташовуватися російські загони
- у разі татарських нападів на Україну передбачалися спільні москово-українські походи проти Кримського ханства.
Березневі статті змінили політичну ситуацію в Східній Європі. Україна сприймала їх як тимчасове явище, а Москва – як перший крок до цілковитого об’єднання.
Як зазначалося дослідниками, у правовому відношенні українсько-московський договір був не зовсім ясно сформульований, тому історики по-різному оцінюють його:
як персональну унію, за якого дві країни мають одного монарха, зберігають самоврядування.
Як протекторат Москви над Україною
Як входження укр. Земель до складу Московської держави
Як військово-політичний союз Москви та України
Як воз’єднання України з історичними землями Росії
Значення московсько-українського договору. Для України: дозволив Україні зберегти державність, судовий, військовий, адміністративний устрій; забезпечив Україні союзника для протистояння Речі Посполитій та Туреччині; звільнив від православних утисків православну церкву. Для Росії: збільшилася боєздатність армії за рахунок козацького війська; держава отримала нові родючі землі і сировинну базу; козацькі війська захищали Росію від турецько-татарських нападів; казна поповнювалася за рахунок українських податків.