Складові здоров’я

• Біологічна – початкове здоров’я передбачає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як максимум адаптації.

• Психологічна – це відсутність хвороби, але швидше заперечення її у значенні подолання (здоров’я не лише стан організму, а й стратегія життя людини).

• Соціальна – здоров’я є мірою соціальної активності, ставлення людського індивіда до світу.

Механізми пристосування людини до навколишнього середовища характеризують адаптацію.

АДАПТАЦІЯ – динамічний процес пристосування організму і його органів до мінливих умов навколишнього середовища, завдяки якому в організмі підтримується сталість внутрішнього середовища.

Адаптація включає:

• генетичний рівень – генетичний природний вибір, що забезпечує збереження популяції;

• фенотиповий рівень – iндивiдуальне пристосування до нових умов існування за рахунок ієрархічної системи адаптивних механiзмiв:

а) метаболізму – зміни обміну речовин;

б) гомеостазу; гомеостаз - стан внутрішньої динамічної рiвноваги природної системи, що підтримується регулярним поновлення основних ii структур, матерiально-енергетичного складу i постiйною функцiональною саморегуляцією на всiх її ланках.

б) iмунiтету;

в) регенерації – відновлення структури ушкоджених органів чи тканин організму;

г) адаптивних безумовних та умовно-рефлекторних реакцій.

Адаптація поділяється на фізіологічну, психологічну і соціальну.

Ознаки здоров’я:

1. Нормальне функцiонування органiзму на всiх рiвнях його організації: органiв, органiзму в цiлому, гiстологiчних, клiтинних та генетичних структур, нормальна поточність типових фiзiологiчних i бiохiмiчних процесів.

2. Здатнicть до повноцінного виконання основних соціальних функцій.

3. Динамічна рівновага організму i його функцій та чинників навколишнього середовища.

4. Адаптація організму.

5. Вiдсутнiсть хвороби, хворобливого стану або хворобливих змін.

6. Повне фізичне, духовне, розумове i соціальне благополуччя, гармонійний розвиток фізичних i духовних сил організму, принцип його єдності, саморегулювання i гармонійної взаємодії всіх органів.

Показники здоров’я населення:

• смертність,

• дитяча смертність,

• середня очікувана тривалість життя.

Здоров’я людини залежить вiд багатьох факторів:

• кліматичних умов;

• стану навколишнього середовища;

• забезпечення якісними продуктами харчування i їх цінності (співвідношення білків, жирів та вуглеводів – 1 : 1,2 : 4,6);

• медицини.

Але сьогодні основними факторами, що впливають на здоров’я людини вважаються:

1. Спосіб життя (50%);

2. Навколишнє середовище: мікро- та макросередовище (20%);

3. Біологічні фактори (спадковість) (20%);

4. Стан медичної допомоги (10%).

Усе життя людини проходить у безперервному зв’язку із зовнішнім середовищем, тому здоров’я не можна розглядати як щось незалежне, автономне.

Причинами порушення нормальної життєдіяльності організму i виникнення патологічного процесу можуть бути природні: абiотичнi i бiотичнi чинники навколишнього середовища. Суттєво на стан здоров’я населення впливають чинники соціального середовища:

• демографічна та медична ситуації;

• духовний та культурний рівень;

• матеріальний стан;

• соцiальнi відносини;

• засоби масової інформації;

• урбанiзацiя;

• конфлікти тощо.