Фактори забезпечення безпеки життєдіяльності:

• екологічні;

• фізіологічні;

• медичні;

• виробничо-побутові;

• правові та ін.

Принципи забезпечення життєдіяльності

1. забезпечення фізіологічних процесів в організмі людини;

2. взаємодія і взаємозалежність з навколишнім середовищем. Життєдіяльність забезпечується навколишнім середовищем: параметри споживання, енергоресурсами, корисними копалинами тощо. В свою чергу життєдіяльність впливає на середовище буття: змінює параметри споживання, виснажує енергоресурси, змінює рослинний та тваринний світ, забруднює навколишнє середовище.

▒ МЕТА БЖД як науки: збереження здоров’я та життя людини в сучасних умовах проживання, захист її від небезпек техногенного, антропогенного, природного походження та створення комфортних умов життєдіяльності людини.

Предмет вивчення бжд:

• джерела та закономірності виникнення шкідливих і небезпечних факторів;

• анатомо-фізіологічні та психологічні реакції людини на дію різноманітних факторів;

• можливості організму людини у звичайних, стресових та надзвичайних умовах;

• ризики та надійність систем «людина – життєве середовище», «людина – машина» та ін.;

• трудова діяльність і її негативний вплив на людину.

Основні завдання бжд:

• ідентифікація небезпек;

• розробка та використання засобів захисту від небезпек;

• безперервний контроль та моніторинг засобів захисту;

• навчання населення та робітників основам захисту від небезпек;

• попередження та розробка заходів з ліквідації наслідків проявів небезпек та надзвичайних ситуацій.

Структура наук про безпеку

(Завдання: заповнити схему).

Інженерні науки:

Природничі науки:

Суспільні науки:

Гуманітарні науки:

Науки про людину:

1. НЕБЕЗПЕКА, ЇХ ВИДИ, ТАКСОНОМІЯ, ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА КВАНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК.

НЕБЕЗПЕКА – негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричинити шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям; потенційне джерело шкоди.

НЕБЕЗПЕКА – явища, інформація, процеси, об’єкти, які можуть викликати небажані наслідки.

Завданням БЖД є вивчення всіх можливих потенційних небезпек та забезпечення таких умов, за яких вони не реалізуються.

ДЖЕРЕЛА НЕБЕЗПЕК:

• природні процеси та явища;

• елементи техногенного середовища;

• людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки (соціальні, політичні, комбiнованi).

Прихована (потенційна) небезпека проявляється за певних, часто важко передбачуваних умов і реалізується у формі надзвичайних ситуацій, захворювань чи травм людей.

Для переходу потенційної небезпеки в реальну потрібен „пусковий механізм”.

ВАРІАНТИ ВЗАЄМНОГО РОЗТАШУВАННЯ небезпечної зони (Н), зони перебування людини (Л) та засобів захисту (З).

З

I II III IV

Таксономія небезпек – класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об’єктів, які здатні завдати шкоди.

КЛАСИФIКАЦIЯ НЕБЕЗПЕК:

• за походженням

• за часом дії

• за локалiзацiєю

• за наслідками

• за збитками

• за сферою прояву

• за структурою

• за характером дії.

Ідентифікація небезпек – виявлення типу небезпеки та встановлення її кількісних характеристик та координат (x, y, z, t), необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків. розпізнавання небезпек з визначенням їх.

Номенклатура небезпек – перелік назв, термінів, систематизованих за окремими ознаками.

Квантифікація небезпек – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.

РИЗИК – це частота реалізації небезпек, тобто кiлькiсна оцінка небезпек. Він визначається ймовірністю прояву небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки.

До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров‘ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний фактори небезпеки – це такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди людям, системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

Відповідно до системи стандартів безпеки праці (ССБП) розрізняють небезпечні та шкідливі фактори.

За структурою всі фактори поділяють на прості (струм, токсичність), складні та похідні (аварії, пожежі, вибухи).