Рекомендована література:

1. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / За редакцієюЯ. І. Бедрiя. – Львів: Видавнича фiрма «Афiша», 1999. - 275 с.

2. Желiбо Є. П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти України I-IV рiвнiв акредитації / За ред. Е. П. Желiбо i В. М. Пiчi. – Київ: «Каравела», Львiв: «Новий Свiт – 2000», 2001. – 320с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н М., Зацарний В В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. / За ред. Є П. Желібо. 5-е вид. – К.: Каравела, 2007. – 344 с.

4. Лапiн В. М. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник / В. М.Лапін. – Львів: Львiвський банкiвський коледж, 1998. - 192 с.

5. Пiстун І. П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / І.П.Пістун. – Суми: Видавництво «Унiверситетська книга», 2000. – 301 с.

Питання для самоконтролю

1. Наведіть класифікацію, номенклатуру та назвіть одиниці виміру вражаючих факторів фізичної небезпеки.

2. Наведіть класифікацію, номенклатуру та назвіть одиниці виміру вражаючих факторів хімічної дії джерел техногенних небезпек.

3. Назвіть основні джерела іонізуючого (радіоактивного) випромінювання.

4. Назвіть одиниці вимірювання та дози радіоактивного опромінення.

5. Визначте основні підходи до нормування доз опромінення.

6. Які існують вимоги щодо розміщення об’єктів атомної енергетики.

7. Назвіть види техногенних випромінювань та причини їх виникнення.

8. Що таке електромагнітне випромінювання? У чому полягає його небезпека для людини?

9. Назвіть джерела електромагнітного випромінювання.

10. Що таке хімічна безпека.

11. Визначте принципи забезпечення хімічної безпеки.

12. Наведіть різни класифікації хімічних речовин.

13. Що таке сильнодіючі отруйні речовини?

14. Що таке гранично-допустимі концентрації шкідливих та небезпечних речовин?

15. У чому полягає сутність нормування хімічних речовин.

16. Що розуміють під поняттям «пожежна безпека»?

17. Назвіть Закони України, що регулюють відносини у галузі пожежної, хімічної та радіаційної безпеки .

Лекція 6

Тема 5. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс

Мета: формування знань про глобальні проблеми людства, соціально-політичні та воєнні фактори небезпек, основні закономірності їх виникнення, методи запобігання їх виникненню; комбіновані небезпеки, сутність та причини корупції і криміналізації суспільства; небезпеку маніпуляція свідомістю людини. Розвиток умінь визначати та класифікувати соціально-політичні небезпеки у сучасному життєвому середовищі, виявляти причини їх виникнення, попереджати виникнення конфліктів та уникати їх негативних наслідків.

План

1. Глобальні проблеми людства.

2. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження: війни, тероризм та їх види.

3. Корупція і криміналізація суспільства, маніпуляція свідомістю як соціальні фактори впливу на життя та здоров’я людини.

Питання для самостійного вивчення

1. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.

2. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.

3. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.

4. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.

Ключові поняття та терміни

* Бродяжництво * Проституція

* Алкоголізм * Паління

* Страйки * Повстання

* Революція * Вандалізм

* Тероризм * Конфлікти

* Суїцид * Духовне гноблення

* Політичний тероризм * Мілітаризм

* Війни * СНІД

* Епідемії * Венеричні захворювання

* Екологічні небезпеки * Професійна захворюваність

* Наркоманія * Професійний травматизм

* Токсикоманія * Психічні відхилення

Зміст лекції

1. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Глобальні проблеми (фр. global – загальний, від лат. globus – куля) – це об’єктивні суспільні явища всесвітньо-історичного значення, породжені сучасними умовами матеріального виробництва, технічним рівнем озброєнь, соціально-політичними протиріччями сучасної цивілізації, які досягли критичної межі.

Глобальними проблемами вважаються такі, що:

• ставлять проблему виживання людського роду, його самозбереження, спасіння цивілізації від загибелі;

• становлять центральну вісь загальних інтересів усіх країн, соціальних та національних спільностей;

• неможливо розв’язати без широкого міжнародного співробітництва.

Сфери виникнення та дії глобальних проблем:

І – сфера взаємодії природи й суспільства та використання обмежених ресурсів.

ІІ – сфера суспільних взаємин між державами різних соціально-економічних систем і різних рівнів розвитку.

ІІІ – сфера пристосування сучасної людини до умов природного середовища (ноосфери), що постійно змінюється під впливом НТР.

Причини виникнення глобальних проблем

1. Нагромадження величезної виробничої потужності.

2. Науково-технічний прогрес.

Класифікація глобальних проблем:

1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, запобігання військовим та регіональним конфліктам, немілітаризація Космосу тощо).

2. Природно-екологічні проблеми (необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична, боротьба з хворобами, проблеми Світового океану тощо).

3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, стихійні лиха, біженці, безробіття, бідність та ін.).

4. Наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування, ліквідація негативного впливу техніки на людину тощо).

Демографічна проблема. Найбільш поширеною причиною загострення глобальних проблем є інтенсивне зростання в останні роки народонаселення планети, або, так званий, демографічний бум, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання чисельності населення в різних країнах та регіонах, причому найвищий приріст населення спостерігається в країнах з низьким рівнем розвитку продуктивних сил.

Однією із характерних рис глобальних протиріч є те, що їхні джерела в основній своїй масі позитивні, тобто пов'язані зі зростанням виробництва й добробуту людей.