Типи гідротехнічних споруд

1. Гідродинамічні споруди напірного фронту, що підрозділяють на:

• постійні – гідротехнічні споруди, що використовуються для виконання будь-яких технологічних завдань (для виробництва електроенергії, меліорації території і т. п.);

• тимчасові – споруди, що використовуються в період будівництва та ремонту постійних гідротехнічних споруд;

• основні – споруди напірного фронту, прорив яких потягне за собою порушення нормальної життєдіяльності населення прилеглих населених пунктів, руйнування, пошкодження житлових будинків або об’єктів народного господарства;

• другорядні – гідротехнічні споруди напірного фронту, руйнація або пошкодження яких не призводить до серйозних наслідків.

Причини гідродинамічних аварій та їх наслідки

• руйнування фундаменту споруди;

• недостатність водоскидів;

• вплив сил природи (землетруси, урагану, обвалу, зсуву);

• конструктивні дефекти;

• порушення правил експлуатації та вплив паводків.

Уражаючи фактори при гідродинамічних аваріях

• дія хвилі прориву (проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та спорудження маси води, що рухається з великою швидкістю, і переміщуваних нею уламків зруйнованих будівель і споруд, інших предметів. Ступінь руйнування буде залежати від їх міцності а також від висоти і швидкості руху хвилі);

• утоплення;

• переохолодження;

• нервово-психічне перенапруження;

• затоплення (руйнування) систем, що забезпечують життєдіяльність населення.

Наслідки гідродинамічних аварій

У разі руйнування гідроспоруд, характерним для катастрофічного затоплення є велика швидкість поширення (3-25 км/год.), висота (10-20 м) та ударна сила 5-10 т с/м² хвилі прориву і велика швидкість затоплення значної території.

На території України можливі катастрофічні затоплення при руйнуванні гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Сіверський Донець, Південний Буг. Площа затоплення може сягнути 8294 км². У зону затоплення потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об'єктів.

Заходи забезпечення безпеки населення

Заходи запобігання гідродинамічним аваріям:

• правильний вибір місця розміщення греблі і населених пунктів;

• обмеження будівництва житлових будинків та об’єктів економіки в місцях, що підпадають під дії можливої ​​хвилі прориву;

• обвалування населених пунктів і сільськогосподарських угідь;

• створення надійних дренажних систем;

• проведення берегоукріплювальних робіт для запобігання зсувів і обвалів;

• улаштування гідроізоляції та спеціальних укріплень на будівлях і спорудах;

• насадження низькорослих лісів (з тополь, вільхи та берези), здатних зменшити швидкість хвилі прориву;

• регулювання стоку води та плановий скид води з водосховища в період весняного паводку на штучних водосховищах;

• зміцнення стінок гребель природного водоймища.

З метою захистити населення при катастрофічних затопленнях, запобігти або максимально зменшити ступінь його ураження здійснюють комплекс:

• організаційних,

• інженерно-технічних,

• спеціальних заходів.