24 .Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:

26 жовтня 1939 р. відкрились Народні Збори Західної України. 27 жовтня Народні Збори затвердили Декларацію про передачу влади в Західній Україні Радам депутатів трудящих і про звернення до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття Західної України до складу СРСР і включення її до складу УРСР. 28 жовтня Народні Збори прийняли Декларацію про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців – уся земля з її надрами, всі ліси і ріки оголошувались всенародним добром, тобто державною власністю; а також про націоналізацію банків і великої промисловості – усі цінності банків, усі великі фабрики, заводи, усі копальні і залізниці оголошувались всенародним добром, тобто державною власністю. На заключному засіданні депутати обрали Повноважну комісію, якій доручили від імені Народних Зборів вручити ці Декларації Верховним Радам СРСР і УРСР і просити увести Західну Україну до складу СРСР з входженням її до УРСР. на позачерговій 3-ій сесії ВР УРСР 13-15 листопада 1939 р. було розглянуто заяву Повноважної комісії і постановлено прийняти Західну Україну до складу УРСР.

26 червня 1940 р. радянський уряд надіслав румунському уряду ноту, вимагаючи повернути Бессарабію і Північну Буковину, населення якої пов`язане з Україною спільністю історичної долі та мови і національного складу, а 28 червня ультимативно запропонував Руунії звільнити Бессарабію і Північну Буковину. І вже 29 червня уряд Румунії почав виводити свої війська з цих земель, і 28-30 червня Червона армія зайняла усю Бессарабію і Північну Буковину. 2 серпня 1940 р. ВР СРСР прийняла Закон “Про включення північної частини Буковини і Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії до складу УРСР”, а решта території Бессарабії відійшла до складу ноовутвореної Молдавської РСР.

Внаслідок нападу фашистської Німеччини на СРСР у 1941 р. Буковина була окупована румунськими і німецькими військами, і 19 липня 1941 р. Й.Антонеску видав “Маніфест про приєднання Північної Буковини до королівської Румунії” та утворення з неї провініції Буковини, очоленої румунським губернатором з необмеженими повноваженнями. У середині жовтня 1944 р. внаслідок наступу радянських військ у Північній Буковині знову відновилась радянська влада.

25. Юридичне оформлення приєднання Закарпаття та Кримської області до урср

18 жовтня 1944 р. війська 4-го Українського фронту заволоділи перевалами через Карпати, які відкрили шлях до Закарпатської України. 26 жовтня було очищено від противника Мукачеве, а через два дні — все Закарпаття. Разом з радянськими солдатами цю територію Чехословаччини визволяли від німецько-угорської окупації загони місцевих партизанів. Уряд президента Е. Бенеша, який перебував в еміграції у Лондоні, негайно надіслав до Закарпаття свого делегата Ф. Немеца. Прибувши до Хуста 27 жовтня, він розгорнув тут апарат управління урядового делегата. Квапливість уряду Бенеша не сподобалась радянській військовій адміністрації. Вважалося само собою зрозумілим, що Закарпатська Україна як частина української етнічної території має бути возз’єднана з УРСР Тому адміністрація дозволила набір добровольців з місцевого населення в Радянську армію. 22 тис. закарпатських українців подали відповідні заяви й були зараховані до її лав на загальних підставах, тобто як громадяни СРСР. Партійно-державне керівництво України ще до штурму карпатських перевалів почало готувати кадри, в тому числі з місцевого населення, для створення у краї мережі установ цивільної адміністрації. В ході визволення буквально за кілька днів на всій території Закарпаття виникла мережа народних комітетів — сільських, міських і районних. На ці тимчасові органи місцевої влади покладалося завдання визначити майбутній державний устрій краю. У наказах, які від імені виборців публікувалися в газетах, вимога про возз’єднання Закарпатської України з УРСР стояла на першому місці. Перший з’їзд народних комітетів, що відбувся в Мукачевому 26 листопада, прийняв рішення про вихід Закарпаття із складу Чехословаччини і возз’єднання його з радянською Україною. З’їзд звернувся до Верховних Рад УРСР і СРСР з проханням включити Закарпатську Україну до складу УРСР. Відбулися в Москві й завершилися укладенням 29 червня 1945 р. договору про Закарпатську Україну, за яким цей край возз’єднувався з Україною. Кордон між Словаччиною і Підкарпатською Руссю, що існував до 29 вересня 1938 р. (тобто До розчленування Чехословаччини за Мюнхенською угодою), ставав кордоном між СРСР і відновленою Чехословацькою Республікою. До договору додавався протокол, який регулював порядок демаркації нового кордону між двома державами і взаємного обміну населенням у прикордонних районах. Приєднана територія площею 12,9тис. км2 почала називатися Закарпатською областю з центром в Ужгороді. Загальна площа Української РСР досягала 577 тис. км2.

ЗАКОН СРСР «ПРО ПЕРЕДАЧУ КРИМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗІ СКЛАДУ РРФСР У СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ РСР» 1954 - - законод. акт про зміни у правовому статусі Кримської області. Основою для цих змін став указ Президії СРСР від 19.11 1954, відповідно до якого, враховуючи єдність економіки, тер. близькість і тісні госп. та культурні зв'язки між Крим, областю та УРСР, було затв. спільне подання Президії ВР РРФСР та Президії ВР УРСР про передачу Крим, області зі складу РРФСР до складу УРСР. 26 квітня того ж року ВР СРСР прийняла Закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР», тобто підтвердила раніше виданий указ. Водночас було запропоновано внести відповідні зміни до ст. 22 і 23 Конституції СРСР, якими визначався правовий статус Крим. області з урахуванням нової правової ситуації.