- •1. Джерела та основні риси права рабовласницьких держав на території України 7 ст. До н.Е. – 4 ст. Н.Е.
- •2. Джерела права Київської Русі 9-14 ст. Ст
- •3. Джерела права Литовсько-Руської держави 14 -16 ст.
- •4 Джерела права Гетьманської України др..Пол. 17-18 ст.
- •5. Джерела права України в складі Російської імперії кінець 19-20 ст..
- •6. Джерела права Східної Галичини, Пн. Буковини і Закарпаття в складі Австро-Угорської держави другої половини 18 – поч.. 20 ст.
- •7. Джерела Магдебурзького права в містах України хіv-XIX
- •8. Джерела права та законодавства Украхнської народної республіки
- •9 Джерела та основні риси права Української держави (Гетьманат Скоропадського)
- •10.Джерела права та зміни в законодавстві директорії унр
- •11. Джерела права та основні риси права зунр
- •12. Джерела права Радянської України 1917-1922
- •13. Джерела права урср в склады срср 1922-1991 рр.
- •14 . Кодифікація права в Україні хviiIст причина та наслідки
- •15.Кодифікація права в Україні в першій половині хіХст ,причина т анаслідки її проведення
- •16. Перша кодифікація радянського законодавства в україні 1922-1929р
- •17. Друга кодифікація Радянського права в Україні 50-80р хХст та наслідки
- •18.Правове забезпечення буржуазно-демократичних реформ 60-70р хіХст в Рос. Імперії
- •19. Джерела та риси права Запорізької Січі
- •20.Законодавство контрреформ
- •21.Надзвичайна юстиція 1906-1907
- •22. Реорганізація прокуратури та адвокатури
- •23 Столипінська реформа
- •24 .Входження Західної України і Північної Буковини до складу урср:
- •Юридичне оформлення приєднання Закарпаття та Кримської області до урср
- •Українське звичаєве право
- •Еволюція Радянського виборного права за Конституціями урср 1919 та 1937 років
- •Джерела права та законодавство України в складі Речі Посполитої хvі — хvііі ст.
- •Нормативні акти церковного права
- •Рецепція Візантійського права в Київській Русі
- •31.Кодифікація права у великому князівстві литовському 2го пол. 15-16 ст.
- •32. Кодифікація загальнодержавного права в рос. Імперії 2ї чверті 19 ст ,її результати та наслідки для україни
- •33. Кодифікація загальнодержавного права в рос. Імперії 2ї пол 19 ст-поч. 20ст ,її результати та наслідки для україни
- •34.Причини та мета реформування системи права та системи законодавства України 1991-1996 рр
- •35. Загальносоюзне законодавство в період великої вітчизняної війни 1941-1945 рр
- •38.Поняття зобов язаннь Київської Русі
- •39.Поняття та види злочину в Київській Русі
- •40.Мета і система покарань в праві Київської Русі. Види покарань
- •41.Основні стадії судового проц.
- •42.Поняття речового права в литовсько-руській державі
- •43. Право зобов’язальне в Литовсько-Руській державі
- •44. Родинне право в Литовсько-Руській державі
- •45. Кримінальне право в Литовсько-Руській державі
- •46. Мета і система покарань в кримінальному праві Литовсько-Руської держави
- •47. Статутне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •48. Ковне судочинство в Литовсько-Руській державі
- •49.Поняття та види злочинів в кримінальному праві Гетьманської України
- •50. Мета і сис-ма покарань в кримінальному праві Гетьманської України
- •52. Цивільне право в Україні в складі Російської імперії(хіх – поч. ХХст)
- •53. Кримінальне право в Україні у складі Рос.Імперії.
- •54.Цивільний і кримінальний процес за судовими статутами 1864-1865
- •55. Зміни в кримінальному і адміністративному законодавстві України в складі Російської імперії
- •56. Становлення українського радянського права 1917-1922 рр.
- •57. Право власності та право зобов’язань за Цивільним кодексом усрр 1922 року
- •58. Поняття та види злочинів, мета і система покарань за Кримінальним кодексом 1922 року
- •59. Основні засади судового процесу права за Кримінально-процесуальним кодексом
- •60. Репресивне законодавство срср і урср 30 р. 20 ст.
- •67. Сервітутне право Гетьманщини
- •68. Зобовязальне право Гетьманської України
- •69. Поняття та види злочинів за Кримінальним Кодексом урср 1961 р.
- •70. Поняття права власності та права зобов’язання за Цивільним кодексом 1963 р.
- •71. «Руська правда»
- •72 . Судебник Казиміра
- •73. Устава на волоки 1557 року.
- •74. Статут Великого князівства Литовського 1588 р.
- •75. Жалувана грамота Казиміра
- •76. Люблінська унія
- •77. Ординація Війська запорозького
- •78. Статті б. Хмельницького 1654 р.
- •79. Гетьманські статті 17-18 ст
- •80. Конституція Пилипа Орлика
- •81. Конституція 3 червня 1730
- •82. Інструкція судам 1730
- •83. Процес короткий приказний
- •84. Права, за якими судиться малоросійський народ
- •85. Суд і розправа в правах малоросійських 1750 року.
- •86. Зібрання малоросійських прав 1807 року.
- •87. Звід законів західних губерній 1807 року.
- •88. Звід законів російської імперії редакції 1842 року, його стуктура і зміст
- •89. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 р., його стуктура і зміст
- •90. "Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності»
- •92. Основні закони Російської імперії
- •93. Статут про державний устрій, права і вольності унр (Конституція унр) —
- •96. Закон срср «Про судоустрій»
- •98. Адміністративний кодекс усрр 1927 р.
- •99. Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни —
- •103. «Кримінальне уложення Терезії»
- •104. «Указ Урядовому Сенату про доповнення деяких постанов діючих законів, що стосуються селянського землеволодіння і землекористування» 1906 р.
- •105. Примірні статути сільськогосподарської артілі 1930-1936 рр.
21.Надзвичайна юстиція 1906-1907
З січня 1906 року по 3 червня 1907 відбувається спад і відступ революції.
20 лютого 1906 були затверджені закони «Заснування Державної Думи» і «Про перебудову установ Державної Ради». Перший визначав термін діяльності Думи (5 років), при цьому цар міг достроково розпустити її і призначити нові вибори, він же визначав тривалість сесій і терміни перерви в їх роботі.. Видані в березні 1906 року «Бюджетні правила» обмежували права Думи у сфері утвердження бюджету. Члени Думи розподілялися по партійних групах - фракціям Заснування Державної Думи викликало реформу Державної Ради. Законом від 20 лютого 1906 року він був перетворений у верхню законодавчу палату. Державна Рада проголошувався законодавчим органом, мав рівні з Думою права, міг відхиляти будь-який законопроект, прийнятий Думою. Половина членів Державної Ради стала виборною від земств, дворянських зборів, буржуазії та інтелігенції, друга половина - за призначенням царя. Виборний складу Ради оновлювався протягом 9 років на 1 / 3 кожні три роки, але цар міг достроково розпустити виборних членів Ради і призначити нові вибори.
Для всіх курій вибори були багатоступеневі. Для перших двох привілейованих курій вибори були двоступінчасті. Спочатку вибиралися виборщики, а потім вже члени Державної Думи. У робочій курії вибори триступеневі. Спочатку вибиралися уповноважені від підприємств за такою схемою: від дрібних підприємств з числом 50 і більше робітників - по одному уповноваженому, від великих підприємств - один уповноважений від повної тисячі робітників. Уповноважені від підприємств висували вибірників, з яких обиралися члени Думи. Для селян встановлювалися чотирьох степенні вибори (від села, волості, потім виборщики в губернії і вибори членів Думи).
До весни 1906 року був підготовлений і напередодні відкриття I Державної Думи затверджений Миколою II звід «Основних державних законів». Основні державні закони в редакції від 23 квітня 1906 року були визнані як перша російська конституція представниками ліберально-демократичної думки. Стаття 4 Основних законів (ОГЗ) встановлює, що «Імператору всеросійському належить верховна самодержавна влада .... коритися його владі не тільки на страх, але і на совість сам бог велить ». З« Основних законів »було усунуто визначення царської влади як необмеженою. Зміст статей ОГЗ показує, що абсолютної влади в імператора вже не було. Перш за все, монарх позбавлявся прерогатив законодавчої влади. Про це свідчить формулювання ст. 7 ОГЗ про те, що «государ Імператор здійснює законодавчу владу в єднанні з Державною радою і Державною Думою». Дане формулювання не можна розглядати ізольовано від положень ст. 86 ОГЗ про те, що «ніякий закон не може послідувати без схвалення Державної ради і Державної Думи і сприйняти силу без затвердження государя Імператора».
Після опублікування ОГЗ 1906 року цар формально позбувся двох найважливіших прерогатив: необмеженого законодавчого права і автономного розпорядження державним бюджетом, проте ст. 87 «Основних законів» дозволяла йому видавати між сесіями Думи будь-які укази і маніфести, що мали силу закону. Можна констатувати, що з 1906 року законодавчу владу в Російській імперії стали здійснювати Державна рада і Державна Дума, які, по суті, представляли собою дві палати російського парламенту. У той же час вся виконавча влада належала імператору, яку він не ділив ні з ким, включаючи Раду Міністрів. Рада Міністрів не був колективним органом влади, всі члени цього органу відповідали перед монархом індивідуально. Ці обставини, а також той факт, що законодавча і виконавча гілки влади були розділені між парламентом і монархом, свідчать про те, що в Росії після 1906 року склалася дуалістична монархія.
Як це часто практикується в дуалістичних монархіях, механізм стримувань і противаг між різними гілками влади з ОГЗ був побудований в бік посилення прерогатив виконавчої влади. Імператор мав права абсолютного вето щодо законопроектів, схвалених Державною радою і Державною Думою. Державна рада і Державна Дума, зі свого боку не мали практично ніяких повноважень щодо виконавчої влади, за винятком права запиту до міністрів та інших чиновників. Тим не менш, державний механізм 1906 починає функціонувати за принципом поділу влади, хоча ще й на початковій його стадії.