- •Передмова
- •Глава 1.
- •1.1. Основні теоретичні положення
- •3. Розрізняють такі статистичні ознаки:
- •5. Розрізняють такі статистичні показники:
- •1.2. Тестові завдання
- •Глава 2.
- •2.1. Основні теоретичні положення
- •25. Види сс:
- •34. Форми організації сс:
- •43. Розрізняють похибки:
- •2.2. Задачі
- •2.2.1. Типова задача
- •2.2.2. Варіанти початкових даних
- •2.3. Тестові завдання
- •Глава 3.
- •3.1. Основні теоретичні положення
- •3.2. Задачі
- •3.2.1. Типові задачі
- •3.2.2. Варіанти початкових даних
- •3.3. Тестові завдання
- •Глава 4.
- •4.1. Основні теоретичні положення
- •4.2. Задачі
- •4.2.1. Типові задачі
- •4.2.2. Варіанти початкових даних
- •4.3. Тестові завдання
- •Глава 5.
- •5.1. Основні теоретичні положення
- •5.2. Задачі
- •5.2.1. Типові задачі
- •За планом
- •5.2.2. Варіанти початкових даних
- •5.3. Тестові завдання
- •Глава 6.
- •6.1. Основні теоретичні положення
- •6.2. Задачі
- •6.2.1. Типові задачі
- •Розрахункова таблиця
- •6.2.2. Варіанти початкових даних
- •6.3. Тестові завдання
- •16. Яка вибіркова оцінка є незміщеною? _______________________________.
- •Глава 7.
- •7.1. Основні теоретичні положення
- •7.2. Задачі
- •7.2.1. Типові задачі
- •Розрахункова таблиця
- •Розрахункова таблиця
- •88,81 Тис.Грош.Од.
- •7.2.2. Варіанти початкових даних
- •7.3. Тестові завдання
- •Глава 8.
- •8.1. Основні теоретичні положення
- •8.2. Задачі
- •8.2.1. Типові задачі
- •8.2.2. Варіанти початкових даних
- •Глава 9.
- •9.1. Основні теоретичні положення
- •9.2. Задачі
- •9.2.1. Типові задачі
- •9.2.2. Варіанти початкових даних
- •Для нотаток
- •Значення функції
- •Додаток 2 Інтеграл ймовірностей
- •Додаток 5 Критичні значення f-критерію
- •Додаток 6 Критичні значення Kn;α для статистики критерію Колмлогорова
- •Література
- •Грецький алфавит
- •Латинський алфавит
Розрахункова таблиця
Рік |
Квартал |
і |
yi |
yсi |
yi : yсi ∙ 100 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
І |
1 |
180 |
- |
- |
ІІ |
2 |
268 |
- |
- |
|
ІІІ |
3 |
331 |
279,250000 |
118,531782 |
|
ІV |
4 |
302 |
292,625000 |
103,203759 |
|
2 |
І |
5 |
252 |
302,000000 |
83,443709 |
ІІ |
6 |
303 |
312,500000 |
96,960000 |
|
ІІІ |
7 |
371 |
339,625000 |
109,238130 |
|
ІV |
8 |
346 |
379,125000 |
91,262776 |
|
3 |
І |
9 |
425 |
407,875000 |
104,198590 |
ІІ |
10 |
446 |
426,000000 |
104,694836 |
|
ІІІ |
11 |
458 |
434,000000 |
105,529954 |
|
ІV |
12 |
404 |
435,875000 |
92,687124 |
|
4 |
І |
13 |
431 |
440,625000 |
97,815603 |
ІІ |
14 |
455 |
451,875000 |
100,691563 |
|
ІІІ |
15 |
487 |
- |
- |
|
ІV |
16 |
465 |
- |
- |
|
Σ |
x |
5924 |
х |
х |
Отже, середній індекс сезонності становить (7.39):
- у першому кварталі умовного року
= (83,443709 + 104,198590 + 97,815603) : 3 ≈ 95,15 (%);
- у другому кварталі умовного року
= (96,960000 + 104,694836 + 100,691563) : 3 ≈ 100,78 (%);
- у третьому кварталі умовного року
= (118,531782 + 109,238130 + 105,529954) : 3 ≈ 111,10 (%);
- у четвертому кварталі умовного року
= (103,203759 + 91,262776 + 92,687124) : 3 ≈ 95,72 (%).
Побудуємо сезонну хвилю (ряд 2 на рисунку задачі №24).
Висновок: Аналіз динаміки по сезонній хвилі свідчить, що у другому і третьому кварталах кожного року середньоденна реалізація сільськогосподарської продукції в магазинах споживчої кооперації у середньому перевищує відповідні теоретичні, трендові, значення цього показника на 0,78 % (100,78 – 100) і на 11,10 % (111,10 – 100), чого не можна сказати про перший і четвертий квартали, коли відбувається її «відставання» від загальної середньої тенденції на 4,85 % (95,15 – 100) і 4,28 % (95,72 – 100) відповідно.
Якщо порівнювати обидві сезонні хвилі (ряд 1 і ряд 2), можна помітити такі відмінності отриманих результатів: відносна розбіжність результатів розрахунку середнього індексу сезонності коливається в межах від 0,88 % (|95,72 – 96,57| : 96,57 ∙ 100) в четвертому кварталі до 3,96 % (|95,15 – 91,53| : : 91,53 ∙ 100) в першому кварталі. Така незначна (менше 5 %) відмінність пояснюється тим, що адекватна модель тренду (кубічна парабола) і згладжена крива ряду динаміки мають аналогічно незначну розбіжність відповідних теоретичних і згладжених рівнів ряду (висновок 4 в задачі №23).
Метод постійного середнього.
Задача №26. Завдання. За умов задачі №23 побудувати сезонну хвилю, скориставшись методом постійного середнього (зобразити на тому ж самому графіку, що і в задачі №24). Зробити висновок і провести порівняльний аналіз обох методів.
Розв’язок. Дана задача розв’язується аналогічно, але відповідно до методу постійного середнього індекси сезонності визначаються як співвідношення відповідних значень рівня ряду динаміки (з таблиці) і середнього його рівня = 370,25 тис.грош.од.
Для зручності результати проміжних розрахунків зведемо в розрахункову таблицю.