11. Західна та Східна парадигми філософування.

Відмінності Східного типу філософування від Західного:

• Зх. Філософія є екстра вершиною (спрямована на зовнішній світ, пізнання), а сх..філософія – інтровершина (самозаглиблення)

• Зх.філософія – орієнтація на ідею прогресу; сх..філософія – на традиції (консерватизм)

• За способом філософування:

Зх..філософія – аналітична, раціональна, категорійно-понятійний характер;

Сх..філософія – емоційно-образний характер, базування на канонічних джерелах;

• За суб’єктом філософування:

Зх.філософ як особистість;

Сх.філософ - розмитість особистості, школи.

• Зх.філософія – пошук причин, прешоначала.

Сх.філософія - за основу береться пустота.

12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.

Антична філософія

Антична філософія включає наступні етапи:

1. Становлення давньо-грецької філософії (6-5 ст. до н.е.)

2. Класична грецька філософія (5-4 ст. до н.е.) (Сократ, Платон, Арістотель)

3. Елліністичний (4-1 ст. до н.е.)

Греко-римський (1 ст. до н.е. – 4,5ст. н.е.)

Головні риси античної філософії

1. Космоцентризм – орієнтація на космос як організаційно-впорядковану цілісність, в якій панує розум.

2. Пошук першооснов буття

А) Мілетська школа – натуралістична фаза розвитку філософії, оскільки першооснову шукали в речовинній формі.(Фалес – основу всього складає вода, Анаксімандр – первоначалом вважав айперон – невизначена матерія без кількісних і якісних характеристик, Анаксімен – в основі всього лежить повітря). Геракліт з Ефесу – основою всього вбачав вогонь.

Б) Елейська школа (Парменіт, Зенон Елейський) – основою всього сущого вважали буття(те , що охоплюється думкою і мислиться без суперечностей, тому буття є , а небуття немає.) Основні властивості буття: вічне, єдине і ціле, нерухоме.

В) Атомістичне вчення (Демокріт, Левкіп) – основою всього існуючого є атоми, вони вічні, рухомі і в процесі їх руху виникають речі.

Г) Вчення Платона:основою всього вбачав ідеї – вічні незмінні ейдоси, ідея охоплюється розумом.

Д) Вчення Арістотеля: первоначалами будуть 4 причини.

Арістотель – основоположник метафізики – вчення про суще, першопричини і начала.

1. Форма – сутність речі, вічна незмінна метафізична сутність.

2. Матерія – пасивна, безформенна на відміну від форми.

3. Ентелехія – реалізація закладених можливостей.

4. Форма форм (бог) – першопричина.

3. Проблема людини і моралі (Сократ):людина як моральна істота, сутність якої полягає в душі.

4. Вирішення етичних і соціально-політичних проблем: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.

Антична філософія: Основна проблема:пошук першооснови всьго сущого, зародилась в умовах становлення рабовласницьких відносин, встановлення демократичного ладу, що давало індивіду можливості для розвитку і для свободи філософув. Основною рисою виступав космоцентризм.

Демокріт намагаючись примирити позиції Геракліда і Парменіда, розробляє атомістичну теорію. В ній першоначалами є атоми і порожнеча, суперечність між якими і робить можливість руху. Д. розвиває теорію пізнання – матеріалістична позиція. Першоосновою світу за Платоном: світ ідей або ейдосів; процес пізнання як згадування душі про світ ідей; основною творчою силою є джерело руху.

Арістотель висунув ідеї натурфілософії. А. Визнавав 4 принципи сущого:форму, матерію, спонукальну причину і мету.

Якщо антична філософія зародилася в надрах рабовласництва, то особливості середньовіччя зумовленні пануванням феодальних відносин.Філ. Сер. була підпорядкована релігії.Отже, у звязку із загальним світоглядним переворотом серю віків філ. проблемає”Людина-світ” видозмінюється у відношенні “Бог-людина”

Відродження виступає як відродження культури, способу життя і мислення античності.Проте Сер. культура не заперечувала надбань Античності.В умовах феодалізму філософи розвивали філ. вчення Платона чи Арістотеля.Відродження стало продуктом розвитку культури Сер. віків, і тому несе в собі риси, що не були властиві Античності.