- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Проблема людського буття
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. Соціальне в людині
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •Основні стратегічні підходи щодо вирішення глобальних проблем
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обгрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •60. Філософський зміст проблем культури.
- •61. Охарактерезуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”?
- •64.Розкрийте суть понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику.
- •65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”.
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “ натуралістичний пантеїзм”. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”?
- •72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”?
- •73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії.
- •74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”.
- •75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
- •80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”?
- •82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
- •85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
- •86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”?
- •88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
Особистість — поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як суб'єкта соціокультурного життя, її визначення як носія індивіду, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності[1], соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретнихсуспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Біологічна характеристика людини в нього не входить. Спочатку людина виступає як “особь”, "випадковий індивід" (Маркс), потім як соціальний індивід, персоніфікована соціальна група, і потім як особистість.
Атрибути особистості
Воля-здатність (дар) за допомогою якої мислячий розум робить вибір своїх цілей дії, та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень
Свобода-можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності.
Розум- філософське поняття, яке виражає здатність мислити: аналізувати, й робити висновки.
Почуття-Загальний стан свідомості з-за більш чи менш складного поєднання різного роду відчуттів
84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
Екзистенція (лат. - існування).— центральне поняття екзистенціалізму, унікальна особистісна сутність людини, що втілює в собі духовну, психоемоційну неповторність особи.
Особистісний характер екзистенції робить її недосяжною для будь-яких логіко-дискурсивних, раціонально-об'єктивних методів пізнавального осягнення. Внаслідок загальності методи виявляються принципово «несумірними» з особистісною (неповторно-унікальною) природою екзистенції. Тому екзистенція, як принципово несумірна із «загальним», речово-предметним об'єктивним світом, з його раціонально-логічною структурою виступає як те, що «не є» (сукупність можливостей, майбутнє та ін., що на них переважно і орієнтована екзистенція як на предмет своїх бажань, задумів, планів, проектів), як небуття, ніщо.
Су́тність (есенція) — філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.
Категорія «сутність» нерозривно пов'язана із категорією «явище». Проте єдність сутності та явища не означає їхнього збігу. Це єдність відмінного: сутність завжди прихована за явищами. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, прихований від безпосереднього сприйняття.
85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».
Неповторність, оригінальність особистості, сукупність тільки їй притаманних своєрідних особливостей складають індивідуальність людини, яка в одних має дуже яскраву палітру, в інших - малопомітна. Вона може проявлятися в одній або одночасно у декількох сферах людської психіки.