![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Проблема людського буття
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. Соціальне в людині
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •Основні стратегічні підходи щодо вирішення глобальних проблем
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обгрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •60. Філософський зміст проблем культури.
- •61. Охарактерезуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”?
- •64.Розкрийте суть понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику.
- •65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”.
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “ натуралістичний пантеїзм”. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”?
- •72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”?
- •73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії.
- •74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”.
- •75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
- •80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”?
- •82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
- •85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
- •86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”?
- •88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
Міфологічний світогляд – це первісна світоглядна форма, спрямована на забезпечення умов існування людини в світі.
Головні риси міфологічного світогляду:
Синктеризм людини і природи (людина не протиставляє себе природі, а гармонійно узгоджується з нею)
Одухотвореність – обожнення навколишньої дійсності
Соціоморфізм – ототожнення людини у колективі
Відсутність чітких знань і перевага художньо-емоційного ставлення до світу
Магія – проблеми магічності, впливу надприродними засобами на природний стан. Мораль не набуває загальнолюдського значення, тут діє табу(заборона).
Релігія – благоговійний союз між людиною і Богом(не рефлексія, а релігійна віра ставиться на 1 місце).
Головні риси релігійного світогляду:
Поділ світу на небесний та земний, матеріальний та духовний, вищий і нижчий
Релігійна віра – бездоказове сприйняття існування вищих надприродних сил
Догматизм – основні положення віровчення, які виступають як вічні і незмінні істини, що не потребують доведення. Мораль набуває загальнолюдського значення
Гріховність, усвідомлення гріховності, роль каяття
Філософський світогляд, головні риси:
Проблемність (кожне питання потребує пояснення і є проблемністю)
Свобода(необх, щоб відкрить висловлювались свої погляди і неототожнення філософії з ідеологією)
Філософування – це мислительські зусилля людини щодо певних проблем
Рефлексія
Діалогічність – певна внутрішня полеміка, обмін думками, поглядами.
Єдність і плюралізм(будучи єдиною вона означає одноманітність)
Основна відмінність філософського світогляду від міфологічного і релігійного полягає в тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю співпадають з відповідним світоглядом. Варто також зазначити, що світогляд у певній своїй формі притаманний будь-якому суспільству і будь-якій людині. Причому формування вищого типу світогляду не приводить до повного зникнення попередніх його форм: вони співіснують, хоча історично попередній тип світогляду й відсувається на задній план і виконує підпорядковуючу роль в порівнянні з домінуючою формою. Так, міфологія не зникає з утворенням релігії і філософії і часто виконує в першій з них чи не найголовнішу роль.
10.Місце філософії в культурі.
Місце філософії в культурі. Філософія поєднує і синтезує досвід, який нагромадила культура.
Філософія є найважливіша складова людської культури. Саме філософії культура дана в її максимальної повноти і гранично можливе осмисленні. Найбільш нагальні проблеми людства отримують у філософії завершальну інтерпретацію. Актуальна філософія - це пікові досягнення культури, яка за своїми інтерпретаційних можливостей перевершувала б філософію. Зрозуміло, досягнення філософії не мають сенсу поза її союзу з різноманітними науками, мистецтвми, практичними діями людей. Філософія володіє не тільки специфікою, але і самостійністю. Це означає, що інші фахівці не можуть виконати роботу філософа, кожен займається своєю справою, але стосується воно всіх. Антична філософська традиція, російська філософська думка і сучасна європейська філософія зберігають свої ясні контури і в той же час стають об'єктом оцінки, зіставлення, інтерпретації. Філософія доповнює і завершує будь спеціальну освіту, допомагаючи стати спеціалісту інтелігентом. Що це - бути інтелігентом? Питання це хвилює не лише вчених. Від його рішення багато в чому залежить доля нашої культури. Звертаючись до проблеми інтелігенції, можна помітити, що альтернатива "або філософствувати - або жити" - хибна. Інтелігент не може жити, мислити, діяти, не звертаючись до філософії.