- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Проблема людського буття
- •45. Проблеми соціалізації особи: сутність, форми, шляхи. Соціальне в людині
- •50. Суспільство як цілісна система.
- •51.Проблеми сенсу історії та її тлумачення.
- •52. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського буття та їх філософське вирішення.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •Основні стратегічні підходи щодо вирішення глобальних проблем
- •56. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
- •57. Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •58. Способи обгрунтування та передачі цінностей.
- •59. Базові життєві цінності.
- •60. Філософський зміст проблем культури.
- •61. Охарактерезуйте особливість співвідношення філософії та науки.
- •62. Як пов’язані між собою поняття “філософія” та “світогляд”?
- •63. Який зміст ми вкладаємо в поняття “віра”, “знання”, “мудрість”?
- •64.Розкрийте суть понять “космоцентризм”, “теоцентризм”, “антропоцентризм”. Дайте порівняльну характеристику.
- •65.Розкрийте сутність понять “теїзм”, “пантеїзм”, “деїзм”.
- •66. Дайте порівняльну характеристику понять “містичний пантеїзм”, “ натуралістичний пантеїзм”. Як співвідносяться між собою поняття “номіналізм” та “реалізм”?
- •72. Як співвідносяться між собою поняття “діалектика” та “синергетика”?
- •73. ”Рух” та “розвиток”: особливість взаємодії.
- •74. Розкрийте суть понять “парадигма” та “наукова революція”.
- •75. Як співвідносяться поняття “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.
- •76.Який зміст ми вкладаємо в поняття розвиток? з якими поняттями він співвідноситься?
- •77. Як співвідносяться між собою поняття “підсвідоме”, “надсвідоме” та “сублімація”?
- •78. Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79. Розкрийте сутність понять “верифікація” та “фальсифікація”.
- •80. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “особа”, “особистість”?
- •81. Як співвідносяться між собою поняття “свідомість”, “самосвідомість” та “суспільна свідомість”?
- •82. Як співвідносяться між собою поняття “дух”, “душа”, “духовність”?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття “особистість”? з якими поняттями вона співвідноситься?
- •84. Дайте порівняльну характеристику понять “есенція” та “екзистенція”.
- •85. Як співвідносяться між собою поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”?
- •86. Поняття “свобода” та “відповідальність”: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом “культура” і “цивілізація”?
- •88. Що ви розумієте під поняттям “свобода”? Чому свобода є проблемою для людини?
- •89. Чи пов язані між собою проблеми сенсу життя та смерті?
- •90. В чому сутність вчення в.Вернадського про ноосферу?
36. Свідомість як цілісна система.
Свідомість можна розглядати точку зору системно – структурного підходу; тобто як внутр. світ, світ суб’єктивної реальності, суб’єктивної рефлексії. Який у гносеологічному плані протистоїть світові об’єктивної реальності.
Свідомість не зводиться до психіки людини.
Поняття свідомості більш вузьке порівняно з поняттям психіки людини.
Свідомість це насамперед знання. Без сфери знання свідомості не існує (когнітивна сфера – сфера знання і навчання).
Емоційна сфера свідомості – складне, мало досл. явище. Спроба виділити її структуру і типологізувати їх не вдалася.
Мотиваційно-вольова сфера представлена мотивами, інтересами, потребами субєктоа в єдності із здібностями у досягненні цілей.
37. Свідомість та її суттєві властивості.
Свідомість – це світ думок, почуттів і волі, сфера людської духовності. Свідомість неправомірно зводити лише до функцій головного мозку. Це є функція всієї життєдіяльності людини. Осередком свідомості можна вважати серце і душу.
Взаємодія людини зі світом відбувається в таких формах як матеріальна діяльність, пізнавальна і духовно-практична. Саме духовно-практична і пов’язана зі свідомістю. Вона не зводиться лише до мислення, а включає в себе і оцінку, і переживання світу.
Свідомість не зводиться лише до здатності людини лише пізнавати світ, адже вона його усвідомлює, а отже і наповнює особистісними смислами і значеннями, співставляє знання з власною метою і розглядає світ не лише об’єктивних характеристиках, а й як світ свого власного існування. Тому до розуміння свідомості існують 2 підходи:
Свідомість як форма об’єктивного відображення дійсності, є формою пізнання і отримання об’єктивних знань незалежно від об’єктивних чинників.
Свідомість як форма суб’єктивного відношення до світу (усвідомлення, переживання, оцінка)
Ознаки свідомості:
Свідомість – суб’єктивна реальність, яка існує ідеально (без людини не може існувати, не може бути виражена матеріально).
В залежності від типу суб’єкта розрізняють такі типи свідомості:
Індивідуальна(конкретна людина)
Групова
Класова (свідомість інтелігенції)
Етнічна (свідомість народу, нації)
Особливий тип поведінки, коли людина діє не лише під тиском життєвих потреб, а й всупереч біологічній доцільності (вчинок, подвиг, самопожертва).
Активність (жити, діяти, змінювати світ, лише свідома істота може жити в світі, змінювати його).
Використання предметів культури за їх призначенням.
Комунікативна свідомість як передання інформації, навиків, досвіду.
Комунікація передбачає певну суб’єктну взаємодію. Це певний простір, який наповнюється смислами і значеннями. Культурою виробляються такі канали комунікації як обмін інформацією, досвідом, здібностями.
Важливу роль відіграє мова. Предметним виразом свідомості є мова на відміну від несвідомого, що не передається через мову.
Продукування чогось нового, якого раніше не існувало (творчість)
Діяльність є творчою, коли вона спирається на попередні здобутки, але вносить щось нове, нестандартне, що здатне змінити весь попередній зміст.
Універсальність – охоплює все життя людини.
Системність – свідомість, як система, має певну структуру: компонентну і рівневу.