50.Предмет та завдання етноніміки

Етноніміка (від грец. Εθνος - народ, плем'я і δνομα - найменування, ім'я) - частина ономастики, що займається етнонімами, тобто назвами етносів.

Етноніми поділ. на автоетноніми – самоназви та аллоетноніми – назви, що їх використовують, чи використовували для позначення даного етносуйого сусіди або іноземці.

Етноніміці має дуже важливе значення при проведенні етнографічних та історичних досліджень-як при утворенні етнічних одиниць (так як ім'я є першорядним ознакою спільності, роду або племені, що вказує на те, що ця етнічна група виділяє себе з числа інших етнічних утворень), так і при визначенні їх розселень і міграцій, завоювань, змішання і взаємних впливів. Вона використовується також для реконструкції історичних подій, так як в етнонімах зберігаються назви уже зниклих народів.

51.Історичні назви міст України (завибором)

Вивченням назв міст займається орема СІД – топоніміка, яка входить до комплексу ономастики.

Деякі із заснованих наприкінці ХVІІІ ст. На Півдні України і в Криму населених пунктів за бажанням цариці Катерини ІІ були названі на честь давньогрецьких міст або отримали грецькі назви: Одеса, Херсон, Севастополь, Сімферополь (той, що з*єднує), Маріуполь («місто Діви Марії» - на честь Успенського монастиря Богородиці, розташованого поблизу Бахчисарая), Євпаторія ( на честь Мітридата Євпатора, який у ІІ ст. До н.е. звільнив Керкінітиду від панування скіфів)

Найпоказовішим із точки зору вивчення І.т. є Крим, в географічних назвах якого досить чітко і контрастно закарбувалася динаміка етнічних процесів, що протягом тривалого часу мали місце у цьому компактному регіоні. І саме Т. Часто дозволяє реконструювати етнічну історію Криму. Так, одне з «печерних міст» поблизу Бахчисарая, зараз відоме як Чуфут-Кале («Іудейська фортеця»), у часи раннього середньовіччя називалося по-грецьки – Фулли, а після завоювання його у 1299 р. Татарами змінило назву на Кирк-Йєр («Сорок украплень»).

Щодо назви м. Охтирка в народі побутує легенда про те, що колесо карети, в якій переправлявся через річку цар Петро І застрягло в дірці містка і цар з розпачем сказав : «Ах! Дирка!», згодом для легшої вимови річку стали називати Ахтірка (або ж Охтирка – українською). Місто й справді назване на честь річки Охтирка, назва якої у свою чергу з одного зі східних мов перекладається як «стояча вода». У перекладі з турецької «Білий яр» - на цьому місці був раніше великий пустир.

52.Предмет та завдання палеографії

Палеогра́фія (від грец. παλαιός — давній, старовинний та γράφω — писати) — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку.

Сьогодні П. Як наукова дисципліна має два аспекти вивчення (предмет) : безпосередньо історію походження писемності та набуття практичних навичок для читання, датування і визначення автентичності текстів.

Основним завданням П. І кінцевою метою вивчення є повна зовнішня атрибуція тексту: правильне прочитання, реконтрукція втрачених текстів або їх частин, датування тексту, визначення його авторства (можливо переписувачів, або компіляторів), з*ясування достовірності.