- •1.Предмет, мета та завдання курсу“Спеціальні історичні дисципліни” (далі сід).
- •2.Варіанти систематизації комплексу сід.
- •3.Джерельна база дослідження сід.
- •4. Астрономічні основи літочислення.Головні одиниці виміру часу: доба, місяць, рік
- •5. Типи календарів та принципи їхпобудови. Поняття ери.
- •6.Календарі Стародавнього Єгипту та Стародавньої Греції.
- •7.Календарна система Київської Русі.
- •8.Календарна реформа Петра і.
- •9.Юліанський календар
- •10.Григоріанський календар
- •11.Методика переведення дат з юліанського календаря на григоріанський.
- •12.Календар Французької республіки
- •13.Система мір періоду Київської Русі
- •14.Історична метрологія Лівобережної України хуііі-хіх ст.
- •15.Проблеми теоретичної геральдики
- •17.Держаний герб України: походженнята історична доля.
- •19.Родова геральдика та її особливості
- •21.Сучасний герб міста Києва та його історія.
- •22.Герб міста Києва за радянської доби.
- •23.Герб міста Львова та його історія.
- •24.Державний герб країни (будь-якої, за вибором) .
- •25.Виникнення печаток, їх види тафункції.
- •26.Печатки Київської Русі.
- •27.Військові печатки запорожців .
- •28.Печатки хуіі-хіх ст. Як джерело зісторії України
- •29.Державний прапор України: походження та історична доля
- •30.Державний прапор країни(будь-якої, за вибором).
- •31.Бойові прапори козацького війська.
- •34.Монети періоду античності.
- •35.Грошова система в Україні за княжих часів
- •37.Українські військові відзнаки в 1918-1921 рр.
- •38.Ордени Російської імперії .
- •39.Нагороди періоду Великої Вітчизняної війни.
- •40.Нагородна система срср.
- •41.Сучасна система державних нагород в Україні.
- •42.Державні нагороди країни (однієї за вибором).
- •43.Предмет та завдання боністики
- •44.Національні грошові знаки Українив 1917-1920 рр.
- •45.Бони в Україні за радянської доби.
- •46.Сучасні паперові гроші в Україніяк джерело з політичної та економічної історії
- •47.Ономастика та її структурні складові: антропоніміка та ін.
- •48.Антропоніміка як сід
- •49.Топоніміка як сід
- •50.Предмет та завдання етноніміки
- •51.Історичні назви міст України (завибором)
- •52.Предмет та завдання палеографії
- •53.Виникнення та розвиток рукописної книги в Україні
- •54.Папір та філіграні на українських землях у хуі-хх ст.
- •55.Предмет та завдання іконографії
- •58, 74.Історична демографія. Їїстановлення та розвиток
- •59.Предмет та завдання історичної географії
- •60.Предмет та завдання історичної картографії
- •61.Маргіналістика як сід.
- •63.Предмет та завдання епіграфіки.
- •64., 76. Епістолологія як сід.
- •65.Кодикологія як сід.
- •67.Предмет та завдання берестології.
- •68.Предмет та завдання дипломатики.
- •69.Літописознавство як сід
- •70, 77 .Зброєзнавство як сід
- •71, 79.Уніформознавство як сід
- •72.Геортологія як сід
- •73.Герменевтика історична та її місце у комплексі сід
- •75.Епіграфіка як сід
- •80.Просопографія як сід
50.Предмет та завдання етноніміки
Етноніміка (від грец. Εθνος - народ, плем'я і δνομα - найменування, ім'я) - частина ономастики, що займається етнонімами, тобто назвами етносів.
Етноніми поділ. на автоетноніми – самоназви та аллоетноніми – назви, що їх використовують, чи використовували для позначення даного етносуйого сусіди або іноземці.
Етноніміці має дуже важливе значення при проведенні етнографічних та історичних досліджень-як при утворенні етнічних одиниць (так як ім'я є першорядним ознакою спільності, роду або племені, що вказує на те, що ця етнічна група виділяє себе з числа інших етнічних утворень), так і при визначенні їх розселень і міграцій, завоювань, змішання і взаємних впливів. Вона використовується також для реконструкції історичних подій, так як в етнонімах зберігаються назви уже зниклих народів.
51.Історичні назви міст України (завибором)
Вивченням назв міст займається орема СІД – топоніміка, яка входить до комплексу ономастики.
Деякі із заснованих наприкінці ХVІІІ ст. На Півдні України і в Криму населених пунктів за бажанням цариці Катерини ІІ були названі на честь давньогрецьких міст або отримали грецькі назви: Одеса, Херсон, Севастополь, Сімферополь (той, що з*єднує), Маріуполь («місто Діви Марії» - на честь Успенського монастиря Богородиці, розташованого поблизу Бахчисарая), Євпаторія ( на честь Мітридата Євпатора, який у ІІ ст. До н.е. звільнив Керкінітиду від панування скіфів)
Найпоказовішим із точки зору вивчення І.т. є Крим, в географічних назвах якого досить чітко і контрастно закарбувалася динаміка етнічних процесів, що протягом тривалого часу мали місце у цьому компактному регіоні. І саме Т. Часто дозволяє реконструювати етнічну історію Криму. Так, одне з «печерних міст» поблизу Бахчисарая, зараз відоме як Чуфут-Кале («Іудейська фортеця»), у часи раннього середньовіччя називалося по-грецьки – Фулли, а після завоювання його у 1299 р. Татарами змінило назву на Кирк-Йєр («Сорок украплень»).
Щодо назви м. Охтирка в народі побутує легенда про те, що колесо карети, в якій переправлявся через річку цар Петро І застрягло в дірці містка і цар з розпачем сказав : «Ах! Дирка!», згодом для легшої вимови річку стали називати Ахтірка (або ж Охтирка – українською). Місто й справді назване на честь річки Охтирка, назва якої у свою чергу з одного зі східних мов перекладається як «стояча вода». У перекладі з турецької «Білий яр» - на цьому місці був раніше великий пустир.
52.Предмет та завдання палеографії
Палеогра́фія (від грец. παλαιός — давній, старовинний та γράφω — писати) — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку.
Сьогодні П. Як наукова дисципліна має два аспекти вивчення (предмет) : безпосередньо історію походження писемності та набуття практичних навичок для читання, датування і визначення автентичності текстів.
Основним завданням П. І кінцевою метою вивчення є повна зовнішня атрибуція тексту: правильне прочитання, реконтрукція втрачених текстів або їх частин, датування тексту, визначення його авторства (можливо переписувачів, або компіляторів), з*ясування достовірності.