- •1.Предмет, мета та завдання курсу“Спеціальні історичні дисципліни” (далі сід).
- •2.Варіанти систематизації комплексу сід.
- •3.Джерельна база дослідження сід.
- •4. Астрономічні основи літочислення.Головні одиниці виміру часу: доба, місяць, рік
- •5. Типи календарів та принципи їхпобудови. Поняття ери.
- •6.Календарі Стародавнього Єгипту та Стародавньої Греції.
- •7.Календарна система Київської Русі.
- •8.Календарна реформа Петра і.
- •9.Юліанський календар
- •10.Григоріанський календар
- •11.Методика переведення дат з юліанського календаря на григоріанський.
- •12.Календар Французької республіки
- •13.Система мір періоду Київської Русі
- •14.Історична метрологія Лівобережної України хуііі-хіх ст.
- •15.Проблеми теоретичної геральдики
- •17.Держаний герб України: походженнята історична доля.
- •19.Родова геральдика та її особливості
- •21.Сучасний герб міста Києва та його історія.
- •22.Герб міста Києва за радянської доби.
- •23.Герб міста Львова та його історія.
- •24.Державний герб країни (будь-якої, за вибором) .
- •25.Виникнення печаток, їх види тафункції.
- •26.Печатки Київської Русі.
- •27.Військові печатки запорожців .
- •28.Печатки хуіі-хіх ст. Як джерело зісторії України
- •29.Державний прапор України: походження та історична доля
- •30.Державний прапор країни(будь-якої, за вибором).
- •31.Бойові прапори козацького війська.
- •34.Монети періоду античності.
- •35.Грошова система в Україні за княжих часів
- •37.Українські військові відзнаки в 1918-1921 рр.
- •38.Ордени Російської імперії .
- •39.Нагороди періоду Великої Вітчизняної війни.
- •40.Нагородна система срср.
- •41.Сучасна система державних нагород в Україні.
- •42.Державні нагороди країни (однієї за вибором).
- •43.Предмет та завдання боністики
- •44.Національні грошові знаки Українив 1917-1920 рр.
- •45.Бони в Україні за радянської доби.
- •46.Сучасні паперові гроші в Україніяк джерело з політичної та економічної історії
- •47.Ономастика та її структурні складові: антропоніміка та ін.
- •48.Антропоніміка як сід
- •49.Топоніміка як сід
- •50.Предмет та завдання етноніміки
- •51.Історичні назви міст України (завибором)
- •52.Предмет та завдання палеографії
- •53.Виникнення та розвиток рукописної книги в Україні
- •54.Папір та філіграні на українських землях у хуі-хх ст.
- •55.Предмет та завдання іконографії
- •58, 74.Історична демографія. Їїстановлення та розвиток
- •59.Предмет та завдання історичної географії
- •60.Предмет та завдання історичної картографії
- •61.Маргіналістика як сід.
- •63.Предмет та завдання епіграфіки.
- •64., 76. Епістолологія як сід.
- •65.Кодикологія як сід.
- •67.Предмет та завдання берестології.
- •68.Предмет та завдання дипломатики.
- •69.Літописознавство як сід
- •70, 77 .Зброєзнавство як сід
- •71, 79.Уніформознавство як сід
- •72.Геортологія як сід
- •73.Герменевтика історична та її місце у комплексі сід
- •75.Епіграфіка як сід
- •80.Просопографія як сід
30.Державний прапор країни(будь-якої, за вибором).
Державний прапор Іспанії складається з трьох горизонтальних смуг - верхньої і нижньої червоного кольору, середньої жовтого кольору, ширина якої в два рази більше червоною. На жовтій смузі зміщене до древка зображення герба Іспанії. Символічне значення кольорів цього прапора легенда пов'язує з його походженням. Відповідно до переказу один з королів Арагону побажав мати свій прапор. Оглядаючи різні проекти прапорів, він зупинився на одному з гладким золотим полем. Потім він велів подати келих свіжої крові тварин і, зануривши в нього два пальці, монарх провів ними по жовтому полотнища, на якому вийшли дві червоні смуги. Прапор Іспанії в сучасному вигляді існує з 1785 р., коли король Карлос III Бурбон наказав іспанським військовим кораблям використовувати знаки, що дозволяють відрізняти їх від кораблів інших держав - білий морський штандарт Іспанії, прикрашений гербом дому Бурбонів, легко було сплутати з штандартами суден інших країн. З тих пір червоний і жовтий кольори традиційно асоціюються з Іспанією, хоча як державні вони були прийняті тільки в 1927 р. У 1931 р. була проголошена республіка і прийнятий новий прапор у формі горизонтального триколора з червоною, жовтою і пурпурової смугами однакової ширини. Проте в 1936 р. військовий заколот генерала Франсиско Франко покінчив з республікою і відновив жовто-червоний прапор. Прапор з зображенням сучасного варіанту герба був офіційно введений 19 грудня 1981
31.Бойові прапори козацького війська.
Козаки мали власні прапори, які урочисто піднімали під час морських та сухопутних походів . Корогви були різнобарвні із зображенням зірок, хрестів, сонць, місяців, гетьманських або місцевих гербів. У Київських прапорах, які збереглися в описах з часів визвольної війни Богдана Хмельницького, вживалися такі кольори: червоний і малиновий, білий, блакитний, жовтий, чорний, зелений. Всього збереглося 14 описів прапорів. Взагалі, до середини XVII століття головним прапором козачої держави було червоне полотно із зображенням Архангела Михайла. Великий прапор (корогва) Січі описувалися так: на одній стороні на червоному тлі Архангел Михайло, на іншій - білий хрест, золоті сонце, півмісяць і зірки. Козак з мушкетом зображувався як на головних полкових прапорах - корогвах, так і на прапорах, сотенних корогвах і значках. Ордер гетьмана К.Разумовского від 18 вересня 1755 року регламентував вид полкових і сотенних прапорів. На одній стороні повинен був розміщатися козак з мушкетом, а на звороті полковий або сотенний герб. В 1758 році при виготовленні блакитних сотенних прапорів для Ніжинського полку замість сотенного герба (якого ймовірно не було) минулого використані літери найменування сотні в декоративному обрамленні.Для морських походів запорожці використали білу корогву зі Святим Миколою. Під час походів прапор завжди майорів на чолі війська. Під час битв біля корогви точилася запекла боротьба, бо втрата прапора для козаків означала поразку. Корогва була одним з найшанованіших козацьких клейнодів. Корогва, як і всі інші клейноди була обов‘язковим атрибутом усіх козацьких ритуалів. У бою та під час найбільших урочистостей гетьманська корогва свідчила про присутність гетьмана. Після винесення корогви із січової церкви починали скликати і проводили раду козацьку. Під час похорону гетьмана за труною несли схилену корогву.Почесними охоронцями корогви були генеральні, військові, полкові, курінні та сотенні хорунжі.