- •1.Предмет, мета та завдання курсу“Спеціальні історичні дисципліни” (далі сід).
- •2.Варіанти систематизації комплексу сід.
- •3.Джерельна база дослідження сід.
- •4. Астрономічні основи літочислення.Головні одиниці виміру часу: доба, місяць, рік
- •5. Типи календарів та принципи їхпобудови. Поняття ери.
- •6.Календарі Стародавнього Єгипту та Стародавньої Греції.
- •7.Календарна система Київської Русі.
- •8.Календарна реформа Петра і.
- •9.Юліанський календар
- •10.Григоріанський календар
- •11.Методика переведення дат з юліанського календаря на григоріанський.
- •12.Календар Французької республіки
- •13.Система мір періоду Київської Русі
- •14.Історична метрологія Лівобережної України хуііі-хіх ст.
- •15.Проблеми теоретичної геральдики
- •17.Держаний герб України: походженнята історична доля.
- •19.Родова геральдика та її особливості
- •21.Сучасний герб міста Києва та його історія.
- •22.Герб міста Києва за радянської доби.
- •23.Герб міста Львова та його історія.
- •24.Державний герб країни (будь-якої, за вибором) .
- •25.Виникнення печаток, їх види тафункції.
- •26.Печатки Київської Русі.
- •27.Військові печатки запорожців .
- •28.Печатки хуіі-хіх ст. Як джерело зісторії України
- •29.Державний прапор України: походження та історична доля
- •30.Державний прапор країни(будь-якої, за вибором).
- •31.Бойові прапори козацького війська.
- •34.Монети періоду античності.
- •35.Грошова система в Україні за княжих часів
- •37.Українські військові відзнаки в 1918-1921 рр.
- •38.Ордени Російської імперії .
- •39.Нагороди періоду Великої Вітчизняної війни.
- •40.Нагородна система срср.
- •41.Сучасна система державних нагород в Україні.
- •42.Державні нагороди країни (однієї за вибором).
- •43.Предмет та завдання боністики
- •44.Національні грошові знаки Українив 1917-1920 рр.
- •45.Бони в Україні за радянської доби.
- •46.Сучасні паперові гроші в Україніяк джерело з політичної та економічної історії
- •47.Ономастика та її структурні складові: антропоніміка та ін.
- •48.Антропоніміка як сід
- •49.Топоніміка як сід
- •50.Предмет та завдання етноніміки
- •51.Історичні назви міст України (завибором)
- •52.Предмет та завдання палеографії
- •53.Виникнення та розвиток рукописної книги в Україні
- •54.Папір та філіграні на українських землях у хуі-хх ст.
- •55.Предмет та завдання іконографії
- •58, 74.Історична демографія. Їїстановлення та розвиток
- •59.Предмет та завдання історичної географії
- •60.Предмет та завдання історичної картографії
- •61.Маргіналістика як сід.
- •63.Предмет та завдання епіграфіки.
- •64., 76. Епістолологія як сід.
- •65.Кодикологія як сід.
- •67.Предмет та завдання берестології.
- •68.Предмет та завдання дипломатики.
- •69.Літописознавство як сід
- •70, 77 .Зброєзнавство як сід
- •71, 79.Уніформознавство як сід
- •72.Геортологія як сід
- •73.Герменевтика історична та її місце у комплексі сід
- •75.Епіграфіка як сід
- •80.Просопографія як сід
1.Предмет, мета та завдання курсу“Спеціальні історичні дисципліни” (далі сід).
CІД – джерелознавча галузь знань, що вивчає окремі типи (види) історичн дж-л та розробл. Теоретико-методологічні засади іх дослідж.
Із роз-ком істор. Та дж-знавчих наук кільк. Спец. Іст. Дисц. Зростає, зокрема внаслідок відгалуження нових напрямів знань від традиційних. Підставою для самовизнач. Окремої спец.дисципліни є об*єктивна потреба в цьому, а також її спроможність виконувати особливі або спеціальні функції, самомстійно розв*язувати практичні та методологічні проблеми. Спільним же для СІД є те, що всі вони спрямовані на з*ясування закономірностей формування джерел і виявлення закодованої в них інформ.
Кожна спецдисципліна має свій усталений предме вивчення, використ. Вивірену методику та прийоми дослідження. Нині комплекс СІД налічує понад 60 дисциплін, які є самодостатньою підсистемою історії, субдисципл. Джерелознавства, але при цьому й самі виступають як сист. Із власною структурою.
2.Варіанти систематизації комплексу сід.
Найбільш визнаним є поділ комплексу СІД на 2 групи: дисципл., що вивч. окремі типи (види) джерел (нумізматика – монети, сфрагістика – печатки, геральдика – герби, фалеристика – нагороди та ін.), та дисципл., що розробл. Спец. Методи роботи з дж-ми і вивч. окремі риси та особл., притаманні джерелу незалежно від його видової належності (палеографія – зовн. Ознаки писемних пам*яток, хронологія – системи літочислення, маргіналістика – читацькі помітки на берегах книг тощо).
Звісно такий поділ є доволі умовним, а проте він широко вжив. У сучасній історичній науці і повсякчас підтверджується дослідницькою практикою.
3.Джерельна база дослідження сід.
Джерельна база дослідження СІД надзвичайно широка. .....
Так, наприклад, для сфрагістики це не лише самі ордени, медалі та інші нагороди. Це і нагородні документи, статути орденів, порядок нагородження ними, особливі права і привілеї нагороджених і т.ін.
4. Астрономічні основи літочислення.Головні одиниці виміру часу: доба, місяць, рік
Ці та ін. питання вивчає така СІД як Хронологія (від грец. χρόνος — час і λόγος — вчення) — як загальне поняття: послідовність історичних подій у часі; часослів'я, опис і вивчення того, як саме відбувалися певні події в часі (історично). Історична хронологія — відносно самостійна історична дисципліна, що встановлює точні дати історичних подій і джерел. Для цього Х. переводить на сучасне літочислення дати інших літочислень і календарів. Хронологія займає одну з ключових позицій серед історичних наук.
Розрізняють 2 типи хрон. – астрономічну (математичну) та історичну (технічну). Астрономічна Х. Вивч. закономірності руху небених тіл і визнач. Шляхом обчислень точний астрономічний час, історична ж Х., аналізуючи значну кільк. Дж-л, вивчає час (дату) історичної події і час виникнення дж-ла.
Потреба обліку часу виникла у людей за глибокої давнини. Ще первісні люди спостерігали за послідовніо повторюваними явищами природи : зміною дня і ночі, фазами місяця, порами року. Фіксація явищ природи сприяла упорядкуванню практичних знань, що значною мірою використовувалися у господарській діяльності. Накопичуючи свої спостереження, люди виявили певні закономірності збігу явищ природи із розташуванням небесних світил, що дало можливість вимірювати час і фіксувати його у конкретних одиницях.
Усі основні вироблені людством одиниці лічби часу – доба, місяць, рік – визначаються астрономічними пон. За основн. Величину виміру часу приймається доба – період повного оберту Землі навколо своєї осі, тобто час, упродовж якого Сонце, з*явившись на небосхилі, обходить Землю і повертається в початкову точку. Є зоряна (час, що проходить між двома послідовними розташуваннями певної зірки, яка не має помітного власного руху в одній і тій самій точці неба) і сонячна (період часу між двома послідовними розташуваннями Сонця в одній і тій самій точці неба) доба. Період часу, за який Сонце повертається у ту ж саму точку неба, до тієї ж самої зарки, назив. Зоряним роком. Місяць – це період повного оберту Місяця навколо Землі, рік – період повного оберту Землі навколо Сонця.