Розміри допомоги.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 № 571 допомога при тимчасовій непрацездатності надається в розмірі:

а) 100 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисленої відпо­відно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж 8 років і більше;

— працівникам, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;

— працівникам, які мають на своєму утриманні 3 дітей і більше віком до 16 років (учнів — до 18 років);

— ветеранам війни й особам, на яких поширюється чинність Зако­ну України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту";

— працівникам, віднесеним до І—IV категорій згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

— одному з батьків (або особі, яка їх заміняє) хворих дітей віком до 14 років, визнаних потерпілими відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за увесь період захворювання, включаючи санаторно-курортне лікування, якщо дитині необхідний догляд батьків відповідно до висновків лікарської консультаційної комісії медичної уста­нови, в якій дитина лікується або перебуває на диспансерному обліку;

— дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військово­службовців термінової служби;

— працівникам із числа колишніх дітей-сиріт і дітей, які зали­шилися без опіки батьків, за ст. 47 Закону України "Про державну допомогу сім'ям із дітьми";

б) у розмірі 80 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисле­ної відповідно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж від 5 до 8 років;

в) у розмірі 60 % середньої заробітної плати (прибутку), обчисленої відповідно до законодавства:

— працівникам, які мають загальний виробничий стаж до 5 років.

Призначення і виплата допомог

Допомога призначається за місцем роботи працівника (де перебу­ває його трудова книжка) комісією із соціального страхування або уповноваженим на це профкомом, членом комісії (профкому).

На тих підприємствах, де немає комісій із соціального страхуван­ня, допомога призначається безпосередньо профспілковим комітетом або уповноваженим на це членом профспілкового комітету.

Робітникам та службовцям, де немає профспілкової організації, допомога виплачується адміністрацією (бухгалтерією) підприємства без обов'язкового попереднього рішення профспілкової організації.

Допомога призначається і виплачується за місцем роботи робітни­ка або службовця й у тому разі, коли непрацездатність настала поза підприємством (наприклад, під час відрядження, в період відпустки тощо).

Визначення загального трудового стажу

Для нарахування загального виробничого стажу працівникам не­обхідно керуватися "Правилами нарахування загального виробничого стажу для призначення працівникам допомог за державним соціаль­ним страхуванням", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.98 № 1658.

У разі призначення допомоги при тимчасовій непрацездатності загальний виробничий стаж визначається на день її настання.

До загального виробничого стажу зараховується час роботи на Умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник під. лягав обов'язковому соціальному страхуванню незалежно від харак­теру і тривалості роботи, а також тривалості перерв.

При цьому робота на водному транспорті протягом повного навіга­ційного періоду зараховується за рік роботи.

Робота протягом повного сезону на сезонних роботах і на підприєм­ствах та в організаціях сезонних галузей народного господарства, за­тверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.98 № 278 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей", зараховується до загального виробничого стажу за рік роботи.

Інші сезонні роботи зараховуються до загального виробничого ста­жу роботи за їхньою фактичною тривалістю.

До загального виробничого стажу також зараховуються:

— служба в складі Збройних Сил, Національної гвардії, в Прикор­донних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, у військах цивільної оборони та в інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

— час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;

— час перебування на службі в митних органах;

— період перепідготовки та навчання новим професіям, участі в оплачуваних громадських роботах і період одержання допомоги (в тому числі і матеріальної) з безробіття згідно із Законом України "Про зайнятість населення";

— час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку;

— час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, частково опла­чуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, і час відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більша, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку;

— період, протягом якого виплачувалася допомога у зв'язку з ва­гітністю та пологами, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку жінкам-віськовослужбовцям, звільненим із Зброй­них Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутріш­ніх військ МВС, військ цивільної оборони й інших військових форму­вань, утворених згідно із законами України, а також з органів внутріІН-ніх справ у зв'язку з вагітністю і пологами, за умови, що вони стали до роботи або навчання по досягненні дитиною 3-річного віку;

— період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті в дитя­чому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбав­лених батьківської опіки;

— час навчання на курсах і в школах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, якщо направленню на курси або в школу безпосередньо передувала робота або служба в складі Зброй­них Сил України, Національної гвардії, в Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та в інших військових формуваннях, утворених згідно із законами України, а також в органах внутрішніх справ;

— час роботи або виробничої практики на робочих місцях і поса­дах, що оплачуються у вищому закладі освіти;

— час навчання в професійно-технічному закладі освіти;

— час оплаченого вимушеного прогулу при незаконному звіль­ненні або переведенні на іншу роботу;

— час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

— термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального виробничого стажу для призначення допомоги при тимчасовій непрацездатності не зараховується:

— час участі працівника в страйку, який визнано судом незакон­ним;

— час навчання у вищому закладі освіти (в тому числі на підготов­чих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі або клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

— час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправ­них робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передба­чено законом.

Тривалість загального трудового стажу встановлюється власником або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації відповідно до записів у трудовій книжці. Якщо її немає або якщо в трудовій книжці немає відповідного запису, для підтвердження загаль­ного виробничого стажу подаються: довідка, військовий квиток, витяги з наказів, особові рахунки і відомості про видачу заробітної плати, Документи з даними про місце і час роботи, служби, навчання тощо згідно з актом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, якщо немає трудової книжки або відповідних записів у ній" у частині, що стосується випадків нарахування загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги при тимчасовій непрацездатності.